Еколого-Економічний потенціал розвитку і регіонального розміщення вітроенергетики в світі

Київський Національний Торговельно-Економічний Університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова Робота з Регіональної Економіки

На тему:

Еколого-Економічний потенціал розвитку і регіонального розміщення вітроенергетики в світі

Студентки 14 гр., І курс, ФЕМП

Шпиг Юлії Анатоліївни

Науковий керівник: Бохан А.В

КИЇВ 2009

Зміст

                                                                                                                                ст.

Вступ ......................................................................................................................3

1.      Сутність та значення вітроенергетики у формуванні еколого-економічного потенціалу країн світу ........................................................5

2.      Характеристика структури вітроенергетики ............................................7

3.      Особливості регіонального розміщення вітроенергетики в світі ..........10     

4.      Позитивні та негативні аспекти розвитку вітроенергетики. Міжнародні програми підтримки проектів формування вітроенергетики щодо формування еколого економічного потенціалу ......................................20

5.      Перспективи розвитку вітроенергетики ..................................................29

Висновок ...............................................................................................................36

Список використаної літератури ........................................................................38

Додатки  .................................................................................................................40

Вступ

  Сьогодні, мабуть, кожному з нас важко уявити своє життя без прояву

будь-якого виду енергії. Адже ми рухаємось, споживаємо їжу, розумово

працюємо і при цьому також виробляємо енергію.

  Основою життєдіяльності сучасного цивілізованого суспільства є енергетика. За рівнем і повнотою використання природних ресурсів можна судити про технологічні можливості і навіть про морально – етичні норми суспільства.   

  Для видобутку природних багатств і виробництва енергії людина витрачає величезні інтелектуальні і фінансові ресурси; ведуться численні війни за можливість розпоряджатися цими багатствами.

У зв'язку з повільним вичерпанням ресурсів основних енергоносіїв, людство вже давно займається пошуками і дослідженнями альтернативних енергоносіїв? Виявляється, що енергія якою ми користуємось впродовж багатьох років, наближається до своєї реальної межі. Адже світових запасів нафти та газу вистачить не більше, як на півстоліття, а вугіллям ми

покористуємося близько 3-х століть.

  Одними з самих екологічних видів альтернативних джерел енергії є енергія вітру. Вона невичерпна і існуватиме вічно.

  Людство використовує енергію вітру більш ніж 5 тис. років. Спочатку вітер використовувався для того, щоб приводити у рух човни, потім - щоб молоти зерно та підіймати воду. Але з часом, у зв’язку з науково-технічним прогресом, значення вітру набувало все меншого значення.

Все в світі рухається по колу. І тому знову, опісля сотні років, вітер набув важливого значення. І вже сьогодні вітер використовується для видобутку електроенергії.

  Ще однією з причин актуальності вітроенергетики є те, що вона більш екологічно чистою.

Альтернативна енергетика – це дитя, яке бореться за місце під Сонцем із маститими батьками – енергетикою на викопному пальному. Хтозна, можливо спорудження новітніх вітроелектростанцій призведе до того, що вітрову енергію ми вважатимемо не альтернативною, а звичною.

Переваги вітроенергетики  безперечні. Вітрова енергія рясна, чиста, безпечна і надійна як ресурс для виробництва електроенергії.

Мета: Досконало вивчить роль та значення вітроенергетики у формуванні світової енергетики.

Об’єкт дослідження: розвиток еколого-економічного потенціалу та регіонального розміщення вітроенергетики в світі

Предмет дослідження: значення вітроенергетики у формуванні еколого-економічного потенціалу

Основні завдання:  Дослідити та вивчити сутність еколого-економічного потенціалу розвитку і регіонального розміщення вітроенергетики в світі.

Методи дослідження: Аналітичний, історичний, політичний.

Інформаційні джерела: Підручники, журнали, Інтернет.

1 Сутність та значення вітроенергетики у формуванні еколого-економічного потенціалу країн світу

Ми живемо в епоху невизначеності енергії. Дні дешевих і доступних джерел енергії вже промайнули.Залежність багатьох країн від імпорту викопного палива, стала загрозою для економічної стабільності через збільшення цін на паливо та на електроенергію. Енергія, якою ми користуємось наближається до своєї межі. Світових запасів палива нам залишилось не на довго.

Тому необхідність використання альтернативних джерел енергії стає все більше актуальним. Саме енергія вітру є джерелом, котрими забезпечені всі країни світу.[3]

Вітроенергетика сьогодні перестала бути фантастикою і є самою швидкорослою галуззю серед альтернативних джерел енергії. Вітер є незвичайним енергоносієм, невичерпним, але який має безліч складних і слабо передбачених фізичних параметрів для кожного окремо взятого географічного місця.

Ціна виробництва електрики на вітрових станціях і установках постійно знижується .У теперішню епоху високих цін на паливо можна думати, що енергія вітру буде більш конкурентоспроможниою за вартістю і зможе брати участь в задоволенні потреби країни. [1]

Вітроенергетика надає електроенергію набагато ближче до споживача, що знижує її витрати. [8]

Енергія вітру не тільки зможе внести свій внесок у забезпечення енергетичної незалежності багатьох країн світу, в майбутньому вона могла б також звернути серйозну проблему енергопостачання. [14]

Вітроенергетика – це відповідь світовим кризам .

В світлі  трьох  світових  криз,  з  якими  сьогодні  зіткнулося  людство  –

енергетичний,  фінансовий  і  екологічний  –  стає  все більш і більш

очевидним, що саме вітроенергетика дає відповідь всім цим глобальним викликам пропонуючи місцевий, надійний, доступний за ціною і екологічно чисте джерело енергії. [12]

Вітроенергетика – «генератор» робочих місць.

Одна  з  фундаментальних  переваг  вітроенергетики  полягає  в  тому,  що

засоби,  що витрачаються  в  традиційній  енергетиці  на  те, що імпортується,  в більшості випадків,  викопне  паливо  або  ядерні  енергоносії,  у  вітроенергетиці  прямують  на  такі  статті  як  «зайнятість  населення»  і  «робоча сила».

Вітроенергетичний сектор світу  став  основним  «генератором»  робочих  місць.  Протягом лише  трьох  років  число  робочих місць в  світовій  вітроенергетичній  галузі практично   подвоїлося з  235’000  у  2005  до 440’000  у  2008. [Рис.1]

Ці  440’000 людей, що працюють сьогодні в

світовій  вітроенергетиці,  причому  більшість  з  них  –  висококваліфіковані фахівці,  вносять  свій  вклад  до річного  виробництва  електроенергії, що досягло 260 Твт•ч.[2]

              Рис.1 Кількість робочих місць у вітроенергетиці світу [2]

2.Характеристика структури вітроенергетики

Вітроенерге́тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру. Цей вид джерела енергії є непрямою формою сонячної енергії, і, тому, належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища, було відоме ще в давні часи.[4]

Вітрова електростанція (ВЕС)  — електростанція, яка за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію вітру на електричну.

Типи вітроелектростанцій:

·           Наземна

·           Прибережна

·           Офшорна

  Наземна вітроелектростанція. В даний час самий поширений тип вітрових електростанцій. Вітрогенератори встановлюються на горбах або височинах.

Промисловий вітрогенератор будується на підготовленому майданчику за 7—10 днів. Здобуття дозволів регулюючих органів на будівництво вітряної ферми може займати рік і більш.

  Для будівництва необхідна дорога до будівельного майданчика, тяжка піднімальна техніка з винесенням стріли більше 50 метрів, оскільки гондоли встановлюються на висоті близько 50 метрів. Електростанція з'єднується кабелем з передавальною електричною мережею.

Слід сказати, що така техніка дуже не дешева.

Найбільшого поширення в світі набула конструкція вітрогенератора із трьома лопатями і горизонтальною віссю обертання, хоча подекуди ще зустрічаються і дволопастні. Були розроблені і впроваджені в електроенергетику вертикально-осьові (ортогональні) вітряки. Відмітна особливість таких вітростанцій - вертикальні вони здатні вловлювати вітер з будь-якого боку без врахування складності вітрового потоку, яких-небудь пристосувань до напрямку і типу вітру. Це дозволяє не враховувати при експлуатації станції «троянду вітрів» і інші параметри, а тільки енергетичний потенціал вітру. Вважається, що такі вітряки мають перевагу у вигляді дуже малої швидкості вітру, необхідної для пуску роботи вітрогенератора. Головна проблема таких генераторів - механізм гальмування. Через цю і деяких інших технічних проблем ортогональні вітрові електростанції (ВЕС) не набули практичного поширення у вітроенергетиці.[7]

Вітроелектростанції можуть випускатися різній потужності:

·           малі 0.3 - 5 кВт,

·           середні 10-20 кВт

·           великі 20кВт і більше (в розробці станції до 100 кВт).[10]

Прибережні вітряні електростанції будують на невеликій відстані від берега моря або океану. На побережжі з добовою періодичністю дме бриз, що викликане нерівномірним нагріванням поверхні суші і водоймища. Денний, або морський бриз, рухається з водної поверхні на сушу, а нічний, або береговий — із захололого побережжя до водоймища. Відстань від води повинна бути не більше 25-30м.[11]

Офшорні вітряні електростанції будують в морі: 10— 12 кілометрів від берега.

Офшорні електростанції будують на ділянках моря з невеликою глибиною.     Башти вітрогенераторів встановлюють на фундаменти з паль, забитих на глибину до 30 метрів. Електроенергія передається на землю по підводних кабелях.

Офшорні електростанції більш дорожчі в будівництві, чим їх наземні аналоги. Для генераторів потрібні вищі башти і масивніші фундаменти. Солона морська вода може наводити до корозії металевих конструкцій.

Також розробляються і випробовуються плаваючі вітрогенеретори для офшорних електростанцій.[7]

  Офшорна вітроенергетика з її величезним потенціалом розглядалася від перших днів розвитку вітроенергетичної галузі як логічний крок уперед. По-перше, морські вітри набагато сильніші й триваліші від вітрів на суходолі. По-друге, густонаселеній Європі та Південно-Східній Азії море "пропонує" набагато більше простору, ніж суша, а отже й більше можливостей для мультигігаватної вітроенергетичної експансії. Та незважаючи на очевидні переваги, офшорна вітроенергетика розвивалася набагато повільніше від наземної. Таке відставання можна пояснити низкою причин, серед яких і складність робіт у морських умовах, і висока ціна на "морські" вітротурбіни, і відсутність чіткої урядової підтримки, і чималі витрати на підключення офшорних вітропарків до енергомережі. Та попри все неможливо зупинити розвиток, продиктований часом і необхідністю.[6]

  У конструкції сучасних вітрових електростанцій закладені новітні наукові і експериментальні розробки використання кінетичної енергії вітру, що дозволиляють добитися високої ефективності, надійності експлуатації і низької вартості електроенергії, що виробляється.[15]

3.Особливості регіонального розміщення вітроенергетики в світі

  Всього  80  країн  світу  використовують  сьогодні  енергію  вітру  на  комерційній  основі. Новачками в списку сталі дві азіатський країни – Пакистан і Монголія, в яких вперше були встановлені великі вітротурбіни, приєднані до енергомережі.[12]

  Але для того, щоб будівництво вітроелектростанцій виявилося економічно виправданим, необхідно, щоб середньорічна швидкість вітру в даному районі складала не менше 6 метрів в секунду. [Додаток 3]

Піонером вітроенергетики стала Данія. Дуже швидко її відсунула на друге місце Німеччина. Через якийсь час Данії довелося поступитися і другим місцем — його зайняла Іспанія. Нідерланди, Велика Британія й Італія виглядають вельми скромно порівняно з трійкою лідерів. У Франції, що зробила ставку на «мирний» атом, вітроенергетика перебуває в зародковому стані.Але вже сьогодні на п’яти європейським країнам наступають США та Китай. [21] [Додаток 1]

Лідери вітроенергетичного ринку 2008

Лідерство  на  світовому  вітроенергетичному ринку  за результатами  2008  року належить  США  і  Китаю,  причому  США  зайняли  перше  місце  в світі,  випередивши Німеччину, а Китай вперше випередив Індію, зайнявши положення, що лідерує, в Азії. [Додаток 2]

США  і  Китаю  припадає  на частку 50,8%  від  світових  продажів  вітротурбін  в  2008 році. І якщо восьми вітроенергетичних ринків, що лідирують, припадає на частку майже 80% світового ринку вітроенергетики, то 80% від світових продажів вітротурбін доводиться лише на п'ять ринків. Данія країна-піонер вітроенергетики, знизила свій  рейтинг  серед  вітроенергетичних  країн  світу,  зайнявши  всього  9  місце  по