Причини та потенційні загрози ухилення від оподаткування

6. Політичні причини. Одним із принципових аспектів тут є відношення влади і великого капіталу. Відомо, що їх злиття підсилює олігархію, існування якої придає якісно нові риси тіньовій економіці. Справа не тільки в тому, що під тиском фінансових і промислових магнатів влада приймає закони, які створюють сприятливі умови для економічної діяльності олігархів. Більш широким негативним наслідком стає те, що подібні дії повністю підривають принципи соціальної справедливості. Державна казна недоотримує значних коштів, малий бізнес опиняється в нерівноправному положенні. Багато угод олігархи заключають в тіні владних кабінетів. З точки зору закону вони мало уразливі, але по суті ці дії необхідно віднести до тіньової економіки. Слабкість політичної влади є основною причиною корупції державних чиновників, яка в свою чергу призводить до загрозливих масштабів тіньової економіки.

Розглянемо наступні три групи факторів, що впливають на обсяг тіньової економіки в державі:

1. Економічні фактории:

- високі податки (на прибуток, прибутковий, на додану вартість);

- криза фінансової системи і вплив її негативних наслідків на економіку в цілому;

- зловживання в процесі приватизації;

- діяльність незареєстрованих економічних структур.

2. Соціальні фактории:

- низький рівень життя населення, що сприяє розвитку прихованих видів економічної діяльності;

- високий рівень безробіття (особливо в невеликих містах) і орієнтація населення на отримання доходів будь-яким шляхом;

- нерівномірний розподіл валового доходу між різними верствами населення.

3. Правові фактори:

- суперечність законодавства, що дозволяє різне його трактування;

- недостатність заходів, які вживаються правоохоронними органами для боротьби з незаконною та кримінальною економічною діяльністю;

- відсутність ефективно діючого механізму координації державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Отже, бачимо, що є дуже багато факторів, які тою чи іншою мірою вплинули на розвиток феномену тіньової економіки в нашій державі. Але головною причиною можна вважати безкарність, тобто ситуацію, коли за скоєння правопорушення не настає відповідальність і без побудови правової держави подолання тіньової економіки буде неможливе.

1.2. Розкриття сутності понять "ухилення від сплати податків" та "відмивання грошей"

Вивчення будь-якого проблемного питання вимагає формування та застосування відповідного понятійного апарату, з допомогою якого можна описати ті явища і процеси, які йому властиві.

Як і будь-яке явище суспільного життя, ухилення від оподаткування не має однозначного, абсолютно точного визначення. Це пов'язано з тим, що суспільно-економічні явища перебувають у процесі постійних змін, і тому розуміння будь-якого поняття багато в чому залежить від тих факторів, що впливають на життя в даний час.

Ухилення від оподаткування – це форма зменшення податкових та інших платежів, при якій платник умисно чи необережно уникає сплати податку чи зменшує розмір своїх зобов’язань з порушенням діючого законодавства.

В західній практиці є розмежування ухилення від оподаткування на два види: легальні методи зниження податкових виплат (tax avoidance) та незаконне ухилення від сплати податків (tax evasion).

Уникнення податків – це легальний шлях зменшення податкових зобов'язань, який ґрунтується на використанні законодавчо наданих можливостей в сфері податкового законодавства шляхом зміни своєї діяльності.

В публікаціях українських та російських авторів уникнення оподаткування пов’язане з такими поняттями як податкове планування, податкова оптимізація, мінімізація податків.

Наприклад, відмічається, що податкова оптимізація – це зменшення розміру податкових зобов’язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, які включають повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних засобів та прийомів.

В цю категорію входять способи, при яких певний економічний ефект у вигляді зменшення податкових платежів досягається шляхом кваліфікованої організації справ по обрахуванню та сплаті податків, що виключає чи знижує випадки необґрунтованої переплати податків.

Визначення оптимальних об’ємів податкових платежів – проблема кожного конкретного підприємства чи фізичної особи. Дії компанії по визначенню оптимальних об’ємів сплати податків називають системою корпоративного податкового менеджменту. При цьому на практиці мінімальні виплати не завжди виявляються оптимальними. Наприклад, підприємство, яке виділяється з загальної маси дуже малими виплатами, ризикує проведенням додаткових перевірок податковими органами, що як правило, тягне за собою додаткові витрати. Податковий менеджмент передбачає оптимізацію податкового тягаря і структури податків з усіх точок зору.

Всі методи оптимізації поєднуються в оптимізаційні схеми. Не один із методів сам по собі не приносить успіху в податковому плануванні. Тільки складена грамотно і з урахуванням всіх особливостей схема дозволяє досягнути наміченого результату. І навпаки, неякісна схема податкової оптимізації може нанести компанії суттєву шкоду. Будь-яка схема перед її втіленням в життя перевіряється на відповідність наступним критеріям:

1. Ефективність – це повнота використання в схемі всіх можливостей мінімізації податків.

2. Відповідність вимогам законів – врахування всіх можливих правових наслідків використання схеми, продуманість механізмів реагування на зміни діючого законодавства чи на дії податкових органів.

3. Автономність – схема розглядається з точки зору складності в управлінні, підконтрольності в використанні і складності в реалізації.

4. Надійність – це стійкість схеми до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, в тому числі до дій партнерів по бізнесу.

5. Нешкідливість – передбачає уникнення можливих негативних наслідків від використання схеми всередині підприємства.

Податкове планування є одною з найважливіших складових частин процесу фінансового планування. Відбувається попередній розрахунок варіантів сум прямих та непрямих податків по результатах загальної діяльності і по відношенню до конкретної угоди чи проекту в залежності від різних правових форм її реалізації. Податкове планування доступне будь-кому, але здійснювати його потрібно не після здійснення якоїсь господарської операції чи завершення податкового періоду, а до цього.

Ухилення від оподаткування – це нелегальний шлях зменшення податкових зобов’язань, який базується на кримінально переслідуваних методах укриття обліку доходів і майна від податкових органів, а також на спотворенні бухгалтерської та податкової звітності.

В даному випадку зниження податкових виплат відбувається з допомогою здійснення платником податків податкових правопорушень чи навіть злочинів, тобто шляхом прямого порушення податкового законодавства.

Таким чином, ухилення від оподаткування за юридичним змістом поділяється на протиправне (переслідується по закону) та законне (з дотриманням діючого законодавства).

Під ухиленням від оподаткування розуміються умисні дії (бездіяльність) платника податків спрямовані на повну чи часткову несплату до бюджету належних, згідно діючого законодавства, сум податків, зборів, обов’язкових платежів.

Тобто ухиленням будуть вважатися тільки цілеспрямовані дії платника податків, оскільки саме умисел буде визначати ступінь вини.

Ухилення від сплати податків має специфічні особливості стосовно інших злочинів. Насамперед, це має прояв у тих обставинах, що підлягають встановленню і доказуванню по аналізованій категорії злочинів. Такими обставинами є:

1. наявність факту ухилення від сплати податків;

2. характеристика суб'єкта підприємницької діяльності (назва, місцезнаходження, вид діяльності, структура, його мета і завдання);

3. підстави і дотримання встановленого порядку державної реєстрації суб'єкта підприємництва;

4. дотримання встановленого порядку реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в територіальних органах податкової інспекції та інших установах (наприклад, Пенсійному фонді);

5. відповідність статуту діяльності, що здійснюється платником податку;

6. відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в установах банків і обіг коштів;

7. характер і зміст фінансово-господарських операцій;

8. місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності;

9. за який звітний період вчинено ухилення від сплати податків;

10. розмір прихованих прибутків (доходів) і несплачених податків, інших платежів за окремими звітними періодами, види податків, загальний розмір заподіяних державі матеріальних збитків;

11. характер і зміст нормативних актів, положення яких були порушені при вчиненні злочину;

12. коло осіб, що брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції (як суб'єкти даного злочину, так і інші особи), їх посадові і функціональні обов’язки;

13. дії, що виконувалися конкретними особами при здійсненні фінансово-господарських операцій і вчиненні ухилень від сплати податків;

14. чи є в діях осіб ознаки інших злочинів (службова недбалість, службове підроблення, шахрайство з фінансовими ресурсами);

15. соціальна, професійна і кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяльності суб'єкта підприємництва;

16. наявність причинного зв'язку між діянням і наслідками, що настали;

17. обставини, що сприяли вчиненню злочинів.

Ненавмисні, необережні дії по ухиленню від оподаткування не можуть вважатись ухиленням в повному розумінні цього слова, оскільки дії платника не мають умислу, він не планує отримати вигоду від цього ухилення, але такі дії, згідно діючого законодавства, не звільняються від фінансових санкцій. До них можна віднести, наприклад, ненавмисні помилки при складанні податкової звітності, методологічні помилки при веденні бухгалтерського обліку, які привели до заниження податкових зобов’язань.

Таким чином, грань, яка відділяє незаконне ухилення від оподаткування від податкової оптимізації полягає в настанні адміністративної та кримінальної відповідальності за перші дії і відсутності такої за останні.

Ухилення від сплати податків тісно пов’язане з іншим негативним явищем, а саме відмиванням незаконно одержаних доходів.

Термін "відмивання" грошей (money laundering) вперше був використаний в 80-х роках у США стосовно до доходів від наркобізнесу і означає процес перетворення нелегально отриманих грошей в легальні гроші.

Конвенція Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування терроризму" від     16 квітня 2005 року визнала злочином дії, пов'язанні з відмиванням грошей отриманих не тільки від наркобізнесу, але й від інших видів злочинної діяльності. Стаття 9 Конвенції визначає перелік правопорушень, пов'язаних з відмиванням коштів:

a) перетворення або передача власності, усвідомлюючи, що така власність є доходом, з метою приховування або маскування незаконного походження власності або з метою сприяння будь-якій особі, замішаній у вчинені предикатного злочину, уникнути правових наслідків її дій;

б) приховування або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, стану, переміщення, прав стосовно власності або володіння нею, усвідомлюючи, що така власність є доходом;

в) набуття, володіння або використання власності, усвідомлюючи під час отримання, що така власність була доходом;

г) участь у вчиненні, об'єднання або змова з метою вчинення, замах на вчинення, пособництво, підмова, сприяння і поради щодо вчинення будь-якого із злочинів, визначених відповідно до цієї статті.

В Статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом" під легалізацією (відмиванням) доходів розуміють вчинення дій, визначених Статтею 2 цього закону, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій спрямованих на приховування джерел походження таких доходів.

Згідно з Статтею 2 цього ж Закону до легалізації (відмивання) доходів відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів чи іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а також саме набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони буди доходами.

Таким чином, бачимо, що в даний час є дуже багато різних поглядів на те, що являє собою поняття відмивання доходів.

Виправданим можна вважати наступне визначення. "Відмивання" доходів – це надання правомірного вигляду володінню, користуванню чи розпорядженню цінностями, які здобуті завідомо незаконним шляхом.

З відмиванням брудних грошей тісно пов’язане поняття легалізації доходів незаконного походження.

Тобто бачимо, що легалізації тіньових капіталів, тобто їх впровадженню в легальну економіку, передує етап "відмивання" таких капіталів.

1.3. Причини та потенційні загрози існування проблеми ухилення від оподаткування