Причини та потенційні загрози ухилення від оподаткування

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Поняття, причини виникнення та потенційні загрози існування проблеми ухилення від оподаткування…………………………………………………………...4

     1.1.Тіньова економіка: поняття та причини існування…..……………………….4

     1.2.Розкриття сутності понять "ухилення від сплати податків" та "відмивання               грошей"………...…………………………………………………………………...10

     1.3.Причини та потенційні загрози існування проблеми ухилення від оподаткування……………..……………………………………………………….16

Розділ 2. Тінізація економічних оборотів, ухилення від сплати податків та легалізація тіньових капіталів в Україні…………………………………………….27

     2.1. Основні схеми ухилення від оподаткування з використанням не облікованих готівкових грошових коштів……..……………………………...…27

     2.2. Легалізація тіньових капіталів……………………………………………….32

Розділ 3. Відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні та закордоном…………………………………………………………………………….41

     3.1. Відповідальність за порушення податкового законодавства в країнах Заходу (на прикладі 4 країн)……………...……………………………………….41

     3.2. Відповідальність за ухилення від сплати податків  та легалізацію коштів та майна здобутих злочинним шляхом в Україні…...……………………………...57

Висновки……………………………………………………………………………….70

Список використаної літератури……………………………………………………..72

ВСТУП

Податкова система – це сукупність установлених у країні податків та механізму їх справляння. Необхідність системності полягає в тому, що всі податки мають бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність з системою в цілому та окремими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізуватися обидві функції податків. З фіскальної позиції податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів у бюджет. З регулюючої позиції – забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Проблема ухилення від сплати податків має місце практично в усіх країнах з ринковою системою господарювання. Але структура податків в Україні суттєво відрізняється від структури податкових надходжень у розвинених країнах. Якщо в нашій системі оподаткування найбільшу частку мають ПДВ, акцизний збір, мито, податок на прибуток, то у структурі податкових надходжень західних країн переважає індивідуальній прибутковий податок, податки на заробітну плату (внески на соціальне страхування), податки на споживання, на власність і багатство.

Загальна сума податків в Україні досягає у середньому 85% від виторгу за реалізацію товарів та послуг.

Податковий тиск змушує підприємця шукати недоліки у податкових законах або використовувати різні схеми фіктивних підприємств для ухилення від сплати податків. Крім того, свідомо занижуються ціни та використовуються фіктивні документи, товарообмінні операції. Все це негативно відображається на продуктивному підприємництві.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПОТЕНЦІЙНІ ЗАГРОЗИ ІСНУВАННЯ ПРОБЛЕМИ УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ

Існування тіньової економіки, проблеми ухилення від оподаткування та легалізації незаконно отриманих доходів вже є загальновизнаною в Україні. Ці питання активно обговорюються в періодиці, в наукових виданнях, у мережі Інтернет.

Діяльність органів державної влади у цій сфері, і особливо податкової служби, характеризується деякими позитивними тенденціями, а саме: зростає відсоток платників податків, які добровільно сплачують податки, збори, інші обов'язкові платежі; прийнято Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом"; зростає кількість осіб, які притягуються до відповідальності за ухилення від оподаткування та відмивання незаконних доходів, з тіньового обороту вилучаються до бюджету значні суми грошей та матеріальних цінностей.

Але ефективність боротьби з цими негативними явищами в майбутньому значною мірою буде залежати від розробки та втілення в життя програми детінізації економіки держави, яка має включати побудову системи протидії та попередження ухиленню від сплати податків та легалізації оборотів. Це, в свою чергу, вимагає відповідного теоретичного обґрунтування.

1.1. Тіньова економіка: поняття та причини існування

Важливим резервом збільшення доходів держави, які можна було б використати на розвиток економіки, соціальної сфери, інші цілі, є фінансові ресурси "тіньової" економіки.

Існує чимало визначень "тіньової" економіки. Незважаючи на певні розходження, всі спеціалісти сходяться на тому, що до неї слід віднести ті види діяльності, які не піддаються прямому контролю і спостереженню. Це:

1) види економічної діяльності, що приховуються їх учасниками у зв'язку з небажанням афішувати її, а з нею – і одержувані при цьому доходи, з метою приховування останніх від оподаткування;

2) сукупність в принципі легальних, але не виявлених відкритими перевірочними методами фінансово-господарських операцій;

3) протизаконну криміногенну діяльність, спрямовану на особисте збагачення;

4) неформальну економіку, в якій офіційний облік діяльності є утрудненим у зв'язку з її непостійним характером і малим обсягом, а також з відсутністю об'єктивних вимірників.

Нерідко під "тіньовою економікою" розуміють усю економічну діяльність, яка з різних причин не враховується офіційною статистикою і, відповідно, не включається до складу ВВП.

Сюди ж відносять і так звану "фіктивну економіку" – приписки, спекулятивні угоди, хабарництво, шахрайство, пов'язане з грошовим обігом, а також діяльність, спрямовану на одержання суб'єктами господарювання необґрунтованих вигод і пільг, які добуваються на основі підкупу посадових осіб.

Якщо ж "тіньову" економіку розглядати як економічну категорію, то можна зупинитись на її визначенні як сукупності специфічних економічних відносин, пов'язаних з діяльністю по виробництву, розподілу, обміну і споживанню товарів і послуг, прихованою від державного контролю з метою одержання доходів і особистого збагачення.

Історія "тіньової" економіки починається з виникнення держави і існує в наш час у більшості країн. З початком розпаду СРСР масштаби "тіньової" економіки різко розширились. Якщо на початку 60-х років обсяг тіньових послуг становив 5 млрд. руб. на рік, то наприкінці 80-х – 90 млрд. руб.: зростання у 18 разів.

У наш час проблеми "тіньової" економіки заявили про себе на повну силу, особливо в постсоціалістичних країнах. Реформування соціально-економічних відносин привело лише до зміни структури, форм та методів тіньової економічної діяльності.

Якими ж є сьогодні масштаби "тіньової" економіки в країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні?

Об'єктивні труднощі обліку в цій сфері зумовлюють значний розкид даних.

За розрахунками Світового банку, в 2004 р. частка неофіційної (тіньової) економіки досягала в Україні 48,1 відсотка сукупного обсягу ВВП, а в 2005 р. – 42,4 відсотка.

За іншими оцінками, на неофіційний сектор української економіки припадає 43 відсотки ВВП і більше.

Тобто критичний рівень, який, за західними оцінками становить 30-35 відсотків ВВП, у нашій країні вже перевершено.

Як свідчать проведені дослідження, у зрілих ринкових економіках існує прямий зв'язок між рівнем оподаткування, часткою державних доходів у ВВП і розмірами тіньової економіки: чим вищі податки, тим вищі доходи держави і тим більші розміри тіньової економіки.

В країнах з високими державними доходами (50 відсотків і більше до ВВП), таких, як скандинавські країни, Голландія, тіньова економіка відносно більша, ніж в країнах з низькими податковими надходженнями (Австралія, США, Швейцарія, Японія).

В перехідних економіках все навпаки: чим нижчий рівень державних доходів (і чим більше він знизився за останні роки), тим більший обсяг тіньової економіки. Фактично в перехідних економіках спостерігається ефект витіснення держави підпільним бізнесом "один до одного": на кожний процентний пункт падіння частки державних доходів у ВВП приходиться в середньому збільшення частки тіньової економіки у ВВП також на один процентний пункт.

Отже, можна стверджувати, що питома вага фінансових ресурсів, що перебувають під контролем "тіньовиків" і мають неофіційний обіг у сфері торгово-посередницьких та кредитних операцій сягнула 50 відсотків ВВП.

За даними офіційної статистики, в небанківському обігу перебуває близько 40 відсотків всієї грошової маси України. Згадані ресурси також головним чином обслуговують економіку і є одним з параметрів неофіційної економічної діяльності в Україні.

В той же час треба враховувати, що величезна кількість тіньових товарно-грошових операцій здійснюється в Україні з використанням валюти інших держав, й передусім – це долари США готівкою.

Щорічний відплив капіталу за межі України становить кілька мільярдів доларів. За деякими оцінками, за кордоном перебуває до 20 млрд. дол., неофіційно експортованих з України. За іншими джерелами, за 5 років з України вивезено    15 млрд. дол., тоді як сума кредитів, одержаних нею за той самий період, становила 9 млрд. дол.

При таких масштабах вплив аналізованого феномена на всі сторони суспільного життя є винятково високим, а роль його в економіці важко переоцінити.

Зважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію, що склалася в державі, вкрай потрібні як економічні так і адміністративні заходи щодо легалізації фінансових ресурсів "тіньової" економіки.

Основними сегментами "тіньової" економіки і механізмами отримання тіньових доходів стали:

- корупція;

- приховування реальних доходів громадян, а також доходів та прибутків підприємств від податків;

- нелегальний експорт капіталів;

- незаконна приватизація державної власності;

- отримання тіньових доходів шляхом прихованого вилучення з обороту різниці між офіційними та реальними цінами на товари і послуги;

- дрібні розкрадання на державних, акціонерних і колективних підприємствах;

- нелегальні валютні і зовнішньоекономічні операції (контрабанда);

- випуск і реалізація невраховуваної продукції та надання невраховуваних послуг;

- кримінальний промисел (рекет, наркобізнес, проституція, крадіжки та пограбування);

- фінансове шахрайство.

Які ж причини призвели до таких значних розмірів тіньової економіки в Україні?

Виділяють 6 груп причин виникнення та розвитку тіньової економіки.

1. Антропологічні причини. Ця група причин пов'язана з двоїстою природою людини. Недаремно релігійні вчення виходять з того, що людина являється ареною боротьби добра та зла, де добро не завжди перемагає зло. Особистий інтерес досить часто приходить в суперечність з інтересами суспільства. Спонукаюча сила егоїстичних мотивів може перекривати існуючі обмеження людської діяльності зафіксовані в моралі, традиціях та праві. В цьому випадку людина порушує існуючий в суспільстві порядок, що може призвести до деструктивних наслідків для соціального життя.

2. Економічні причини. По своїй суті ринкове господарство носить стихійний характер. Відомо, що для ринкового господарства характерний нерівномірний розвиток різних секторів, інфляція, різкі зміни обмінних курсів. Все це є сприятливим підґрунтям для злочинів. Тіньова економіка зростає, коли держава не може регулювати ці явища і створювати сприятливі умови для функціонування підприємництва. В періоди криз, коли порушується хитка рівновага ринкового господарства, тіньова економіка отримує додатковий поштовх для свого розвитку.

3. Соціальні причини. Українська влада в останні роки зіштовхнулась з рядом соціальних проблем, головною з яких є соціальна диференціація суспільства. В тіньову економіку залучались представники мало імущих та маргінальних верств – молодь, безробітті, робітники-емігранти. Основна частина безпосередніх виконавців власне злочинних економічних дій також формується в цьому середовищі.

4. Правові причини. Головним тут є недосконалість правової бази. Справа в тому, що економічний процес навіть в промислово розвинутих країнах завжди випереджає правову основу підприємництва. Державне законодавство, як правило, відстає від нових реалій економічного життя. Тому удосконалення правової бази носить перманентний характер. Суперечності між швидко змінюваними умовами ринкового господарства та існуючою законодавчою базою дозволяють учасникам тіньової економіки використовувати прогалини, які утворюються в правовій сфері.

5. Соціокультурні причини. Сюди відноситься все, що можна вважати слабкою етичною основою підприємництва. Особливо необхідно виділити протиріччя між законодавством і морально-етичною складовою підприємництва. Звичайно, самі закони багато в чому відображають морально-етичні цінності певного часу. Однак інтереси держави, які реалізуються в законодавстві, не завжди співпадають з інтересами більшості суспільства, а інколи знаходяться в протиріччі з ними.