Податкова система Канади

 
Перевірка полягає в наступному: заявник показує, яку суму грошей він ввіз з собою до Канади і  потім демонструє, підтверджуючи  чеками, на що він її витратив. Які  ж критерії бідності, які розглядаються  для отримання допомоги? Одержувачу велфер дозволяється мати одну особисту машину, одну особисту нерухомість, і  грошові накопичення до певної межі. 
Якщо ж ваші покупки відповідають всім вимогам, стандартам, то проблем з отриманням велфер не буде, і, ймовірно, ви почнете його отримувати вже через кілька днів. Новоспеченим іммігрантам настійно рекомендується зберігати чеки і записувати витрати на всі більш-менш значні покупки. Згодом це може стати в нагоді.

 
Розмір Welfare залежить від категорії, до якої потрапляє заявник і сильно коливається в різних провінціях Канади. За даними 2003 р. розмір велфер для  одного працездатної людини становить  від 15% середньомісячного заробітку  в Нью Брунсвіку і до 35% У  Нью Фаундленд і Лабрадорі. 
Розмір допомоги для непрацездатних осіб / батьків-одинаків коливається відповідно від 24% -25% (В Альберті) і до 43% -48% в Нью Фаундленд. Пара з двома дітьми в Онтаріо за системою Welfare буде отримувати тільки 20% від середньомісячного доходу (найбільший показник по цій категорії: 32% на Острів Принца Едуарда)

4. Забезпечення прав інвалідів

Програми, спрямовані на вирішення проблем  інвалідів, існують більш ніж  у 30 міністерствах, агентствах та інших  державних структурах. Загальну координацію  соц. адаптації інвалідів здійснює Міністерство розвитку людських ресурсів, а саме Бюро у справах інвалідів (Office of Disability Issues). 
 
Бюро займається співпрацею з іншими державними інститутами, моніторингом наукових досліджень в даній області. Головні напрями діяльності Бюро - працевлаштування, навчання, забезпечення дотримання громадянських прав, поліпшення житлових умов, вирішення проблеми транспортування інвалідів, а також їх доступу до всіляких джерел інформації. 
 
Під егідою Міністерства існують Фонд можливостей і Федерального-провінційна програма сприяння працевлаштуванню інвалідів, діяльність яких спрямована не тільки на боротьбу з безробіттям, а й на допомогу людям з обмеженими можливостями отримувати знання або навички, необхідні для працевлаштування, або зберегти наявне робоче місце. (Детальніше) 
 
Категоріями, які викликають тут особливу заклопотаність канадської влади, є молодь і жінки, які часто змушені погоджуватися на режим неповної зайнятості або на значно меншу зарплату, ніж інші категорії населення з аналогічним освітою і досвідом.

Більшість інших соціальних програм і виплат, що стосуються інвалідів, перебувають  у віданні провінційних органів  влади, однак, в останні роки взаємодія  федеральних і провінційних урядів у питаннях адаптації інвалідів  набуло особливого звучання. У 1996 р. Прем'єр-міністр Канади та прем'єри провінцій проголосили питання забезпечення інвалідів своїм колективним пріоритетом. 

5. Профспілки  в Канаді

У Канаді 4,03 млн. чол. полягає в профспілках (27,4% від загального числа осіб найманої праці). Основними є Канадський союз держслужбовців (451 тис. членів), Національна  спілка провінційних держслужбовців (310 тис. членів). Об'єднаний міжнародний  союз робітників харчової промисловості  й торгівлі (197 тис. членів). Співдружність  держслужбовців Канади (167 тис. членів). Найбільше профоб'єднання - Канадський робочий конгрес (КРК), включає 90 галузевих  профспілок (2,3 млн. членів).

       Самим найбільшою профспілкою є створений в 1963 р. Канадський союз держ. службовців (Canadian Union of Public Employees), що об'єднує більше 475 тис. працівників госсфери (система освіти, охорони здоров'я, муніципальні служби, будинки престарілих, центри соц. забезпечення, дошкільні установи, бібліотеки). Більше 2150 тер. канадських профспілок спираються у своїй діяльності на співпрацю з Союзом. (Детальніше) 
    Нац. союз держ. і некваліфікованих робітників (National Union of Public and General Employees) - друга за значимістю організація, що об'єднує 14 незалежних профспілок. Чисельність профспілки - більше 325 тис. працівників держсектора. Майже 55% членів Нац. Союзу працюють у провінційних установах. Зростає кількість членів профспілки, зайнятих у приватному секторі виробництва. В даний час їх чисельність складає близько 30 тис.чол. (Детальніше)    

Канадський  трудовий конгрес (Canadian Labour Congress) - утворене в 1956 р. нац. профспілкове об'єднання, до складу якого входить більшість  канадських профспілкових організацій. Представляє інтереси 2,3 млн. трудящого  населення країни. У його структуру  входять 12 провінційно-тер. федерацій  і 125 районних трудових ради. Штаб-квартира розташована в Оттаві (детальніше)

    У тісній співпраці з профспілками комплексним вирішенням питань трудових відносин займається фед. Міністерство праці, яке не тільки здійснює відповідну нац. програму, але й розробило і проводить з 1991 р. в життя "Програму партнерства з контролю над трудовим процесом". 
    У ній передбачено фінансування з держбюджету інноваційних пілотних проектів з вироблення нових підходів до взаємовідносин працівників та роботодавців, створенню прийнятних умов для праці. Макс. виділяється сума обчислюється 100 тис. канадських доларів. У середньому ж вартість проектів не перевищує 10-50 тис. дол на строк не більше 2 років. 
 

Список  використаних джерел:

1. http://www.canada.ru/about/social_security/tradeunion.html