Інвестування в облігації

Міністерство  освіти і науки України

Кіровоградський інститут комерції 
 
 
 

Доповідь

на тему: 

«Інвестування в облігації» 
 
 
 

Виконала:

Студентка групи КО-73

Петрова Т. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Кіровоград  2010

Зміст

1. Інвестування в облігації

2. Що впливає  на вартість облігацій .

3. Типи облігацій

4. Види облігацій

5. Покупка облігацій 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Інвестування  в облігації  

      Облігація - емісійний цінний папір, що закріплює право її власника на отримання від емітента облігації в передбачений у ній термін її номінальної вартості або іншого майнового еквівалента. Облігація може також передбачати право її власника на одержання фіксованого в ній відсотка від номінальної вартості облігації або інші майнові права. Доходом по облігації є відсоток і / або дисконт.

Існує два основних види ризику, до яких схильні  інвестиції в облігації:

-кредитний 

- ринковий ризик.

      Кредитний ризик - це ризик того, що емітент, що випустив облігації, згодом буде не в змозі виконувати свої зобов'язання з виплати купонів і з повернення основної суми боргу. Іншими словами, це ризик неплатежу або затримки виплат купонів і / або основної суми облігації. Залежно від рівня ризику того чи іншого емітента рейтингові агентства присвоюють емітентам певні рейтинги надійності. Кредитний ризик при інвестуванні в російські корпоративні облігації дійсно існує. Випадки невиплати відсотків вже були.

      Ринковий  ризик - це ризик зміни вартості облігації в результаті руху рівня або поточної ринкової волатильності прибутковості або вартості грошей. Облігації чуйно впливають на зміну процентних ставок у країні, інфляцію. У результаті ціни облігацій на ринку рухаються в ту чи іншу сторону, тим самим, регулюючи прибутковість по інструментах. Ринковий ризик полягає в тому, що ціна куплених вами раніше облігацій впаде. Звичайно, ринковий ризик при інвестуванні в облігації набагато менше ринкового ризику акцій. Якщо ціни акцій постійно коливаються на десятки відсотків, то облігації набагато менш волатильні. У порівнянні з акціями облігації можна вважати надійним вкладенням грошей, хоча і тут не можна виключати деякого коливання вартості ваших інвестицій. 
 

Характеристика  інвестицій в облігації.

1. невисокий  ризик

2. невисока прибутковість

3. успішні інвестиції  в облігації вимагають мінімальних  знань про ринок цінних паперів  та вміння працювати з торговими  системами

Коли  Ви вирішили зайнятися  інвестиційним справою, то, перш за все треба звернутися до інвестиційного консультанта, він вбереже Вас від цілого ряду помилок, властивих інвесторам . На перших порах консультант з інвестицій допоможе інвестору зробити перші кроки в інвестиційному світі, але з часом, коли інвестор почне відчувати себе впевненіше, то консультант з інвестицій відпустить його у вільне плавання. консультант допоможе інвестору:

• грамотно диверсифікувати інвестиційний портфель
• розробити інвестиційну стратегію
• підкаже, де можна отримати оперативну фінансову інформацію
• навчить користуватися торговими програмами
• навчить, як застосовувати технічний і фундаментальний аналіз
• розповість, Як грамотно здійснювати маржинальної торгівлі
• ознайомить інвестора з тим як оптимізувати оподаткування за операціями з цінними паперами
• навчить користуватися ЕЦП та Інтернет-Банком
• навчить проектувати фінансово-інвестиційні схеми
• розповість про те, як вести себе в періоди фінансово-економічних криз
• розповість, Як вибрати брокера і за якими параметрами оцінити його надійність.

        Облігації підприємств повинні  мати такі реквізити:

• найменування цінного папера — «облігація»,
• фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;
• фірмове найменування або ім’я покупця (для іменної облігації)
• номінальну вартість облігації;
• строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій);
• місце і дату випуску, а також серію і номер облігації;
• підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.

Якщо ви бажаєте  отримувати від своїх вкладень регулярний гарантований дохід, або хочете сформувати портфель, збалансований за рівнем ризику, то в такому разі варто подумати про інвестування в облігації.

      По  суті, облігації є позикою. Ви позичаєте  в  певної компанії, або ж в  держави, гроші на заздалегідь обумовлений  період в обмін на періодичний  фіксований дохід, так  званий купонний дохід. Завдяки наявності купона, величина якого заздалегідь визначена, облігації часто називають цінними  паперами з «фіксованим доходом». Коли настає термін погашення облігацій, початкові інвестиції повертаються в колишньому розмірі.

        Облігації не призначені для  отримання прибутку від зростання  курсової вартості (хоча невелике  зростання все ж таки може  мати місце), так що вони не  підходять для інвесторів, що  прагнуть отримати високий дохід.  Але зате вони забезпечують  більш високу ступінь захисту,  ніж акції, у випадку банкрутства  компанії-емітента, оскільки власники  облігацій перебувають вище власників  акцій у черговості права вимоги.

        Такі якості роблять облігації  «тихою гаванню» для інвестування  в періоди економічних спадів, а гарантовані купонні платежі  привабливі для людей, що прагнуть  до отримання регулярного грошового  доходу від своїх інвестицій. 
 
 

2.Що  впливає на вартість  облігацій  

        Вартість облігацій залежить  від співвідношення рівня прибутковості,  яку вони забезпечують, і рівня  прибутковості, яку інвестор може  отримати у разі інвестування  в альтернативні фінансові інструменти.  Якщо, скажімо, процентні ставки  на ринку високі, і ощадні вклади  забезпечують більш високу прибутковість,  ніж облігації, останні стають  менш привабливими.

        Але це не означає, що завжди  легко приймати рішення про  підходящий момент для їх купівлі  або продажу. Облігаціями торгують  головним чином професійні інвестори,  які намагаються передбачити  майбутній попит на них шляхом  моніторингу складних економічних  умов і припущення можливої  динаміки рівня ринкової прибутковості.  Даний факт робить облігації  хорошим барометром того, що з  точки зору експертів очікує  економіку в майбутньому. Якщо  ціни облігацій ростуть, то  експерти передбачають погіршення  економічних умов, а якщо падають,  то економічна ситуація швидше  за все буде поліпшуватися. 

      Ціна  облігацій також залежить від  фінансового стану компанії-емітента - адже якщо компанія слабка, то зростає  вірогідність дефолту за її зобов'язаннями. Фінансовий стан компаній-емітентів, що випускають облігації, відслідковується рейтинговими агентствами, які присвоюють їм рейтинги від С (нижчий), до ААА (вищий). Якщо рейтинг компанії змінюється, то це, швидше за все, відіб'ється на ціні облігацій.  
 
 
 
 
 
 

3. Різні типи облігацій  

        Існує кілька різних  типів облігацій,  і попит на кожен  з них відрізняється  в залежності від  ринкових умов.

      Багато  облігації випускаються урядом, і  інакше вони називаються «суверенним  боргом». Ці облігації зазвичай мають  вищий рейтинг, ніж облігації, що випускаються підприємствами. Це пояснюється  тим, що дефолт держави менш вірогідний, ніж дефолт окремих компаній, хоча дане твердження не завжди справедливо, особливо щодо країн, що розвиваються.

      Урядові облігації багатьох країн часто  мають свої назви. Так, у Великобританії вони називаються Gilts, у Німеччині - Bunds, у США - Treasuries.

        Уряду також випускають облігації,  прибутковість яких прив'язується  до рівня інфляції. Замість того  щоб виплачувати фіксований дохід,  як це робиться у випадку  зі звичайними облігаціями, у  таких облігацій купонний дохід  змінюється синхронно з інфляцією.  Це означає, що капітал інвестора  приховується проти стрибків  інфляції, що робить такі облігації  більш привабливими в періоди  нестабільності.

        Корпоративні облігації випускаються  підприємствами, але вони поділяються  на кілька категорій залежно  від кредитного рейтингу. Облігації  компаній, що мають найбільш високий  рейтинг, входять у категорію  «інвестиційних», у той час  як облігації компаній з низьким  рейтингом становлять категорію  «високоприбуткових», оскільки вони  пропонують більш високу прибутковість  з метою підвищення своєї привабливості  для інвесторів. Облігації компаній, які не мають ніякого рейтингу, відомі як «сміттєві» облігації  (junk bonds).

        Одна компанія може випустити  різні типи облігацій. Наприклад,  облігації, забезпечені активами  підприємства, і незабезпечені облігації.  Перші мають більш низьку прибутковість,  ніж друга. Також можуть випускатися конвертовані облігації, які дають їх власникам право за певних умов конвертувати їх в акції компанії-емітента.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4.Види  облігацій. 

       Процентні облігації - з моменту їх випуску до моменту погашення через певні проміжки часу сплачуються проценти, що розраховуються від номінальної вартості. В кінці строку звернення власнику виплачується номінальна сума цієї облігації. При такому інвестуванні доходом інвестора є процентні виплати. Наприклад, інвестор придбав за 8500 рублів п'ятирічну облігацію номіналом в 10 000 рублів і щорічним купоном 15%. Наприкінці кожного року інвестор отримує по 1500 рублів. Наприкінці п'ятого року йому повертається номінальна сума 10000 рублів. Таким чином, дохід інвестора склав 1500 * 5 10000 = 17500 рублів.

        Дисконтні облігації - відрізняються від процентних тим, що по них не виплачуються відсотки. Облігації розміщуються за ціною нижче номінальної вартості, а погашення відбувається за номінальною вартістю. Різниця між ціною купівлі та ціною погашення є доходом інвестора.

      За  типом емітента облігації  бувають державні, муніципальні, корпоративні.

-Корпоративні облігації випускають акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

- Державні облігації випускає Міністерство фінансів РФ і міністерства фінансів суб'єктів РФ (субфедеральними облігації).

- Муніципальні облігації випускають міста, області і т.д.

      За  строками облігації  розділяють на короткострокові, середньострокові, довгострокові. Існують різні  критерії щодо поділу облігацій за цією ознакою. Найбільш прийнятою  є:

-короткострокові  – до 1 року;

-середньострокові  – 1-5 років; 

-довгострокові  – 5-10 років.

      Проте найбільш розповсюдженими  є лише декілька основних видів облігацій  з відносно стандартними назвами:

-іпотечні облігації;

-облігації під  заставу фондових паперів;

-облігації під  заставу обладнання;

-незабезпечені  облігації;

-інші види  облігацій.

Іпотечні  облігації являють собою боргові зобов’язання, що забезпечені майном підприємства (емітента). У випадку її банкрутства або неплатіжоспроможності утримувачі облігацій мають право на отримання цього майна, яке вони можуть продати для задоволення своїх претензій. Утримувачі іпотечних облігацій під заставу майна, як правило, захищені умовами облігаційного договору. Емітенту може бути заборонено випускати нові облігації під заставу майна, яке вже є забезпеченням для інших облігацій.

Облігації під заставу фондових паперів забезпечені іншими цінними паперами, що зберігаються на умовах трасту (довіри). Найбільш розповсюдженою є ситуація, коли в якості забезпечення облігацій компаннії-емітента виступають цінні папери її філії.

В якості забезпечення облігацій під  заставу обладнання, які відомі також під назвою сертифікатів, що забезпечені рухомим майном, право на яке має довірча особа, використовуються транспортні засоби (літаки, локомотиви). У випадку необхідності це обладнання може бути продано і кошти передані новому власнику. Юридичні процедури, що вимагаються для емісій таких облігації мажуть бути дуже складними. В більшості випадків використовується так звана “філадельфійська схема”, суть якої полягає в тому, що довірча особа, яка володіє обладнанням, випускає облігації, а потім здає це обладнання емітенту в оренду. Орендна плата використовується для виплат утримувачам облігацій процентів і суми боргу. В підсумку, коли всі виплати зроблені в зазначені строки, підприємство-емітент отримує право на обладнання.