3.Забезпечення сполучення
перспективного, поточного й оперативного
управління інвестиційною діяльністю.
Концепція стратегічного управління
передбачає, що розроблена інвестиційна
стратегія підприємства одержує
свою подальшу конкретизацію
в процесі поточного управління
інвестиційною діяльністю шляхом
формування інвестиційної програми
(інвестиційного портфеля) підприємства.
На відміну від інвестиційної
стратегії формування інвестиційної
програми є середньостроковим
управлінським процесом, здійснюваним
у рамках стратегічних рішень
і поточних інвестиційних можливостей
підприємства. У свою чергу, процес
поточного управління інвестиційною
діяльністю одержує найбільше
детальне завершення в оперативному
керуванні реалізацією реальних
інвестиційних проектів і реструктуризацією
портфеля фінансових інструментів
інвестування. Таким чином, розробка
інвестиційної стратегії є тільки
першим етапом процесу стратегічного
управління інвестиційною діяльністю
підприємства.
4.Забезпечення адаптивності
інвестиційної стратегії до змін
факторів зовнішнього інвестиційного
середовища. Ця адаптивність реалізується
в системі загального ситуаційного
підходу до майбутнього діяльності
підприємства, обумовленого парадигмою
стратегічного управління. Суть
цього основного підходу полягає
в тому, що всі майбутні стратегічні
зміни в інвестиційній діяльності
підприємства — її напрямках,
формах, методах планування і
контролю, організаційній структурі
управління й інвестиційній культурі
і т.п. — є прогнозованою
чи оперативною його реакцією
на відповідні зміни різних
факторів зовнішнього інвестиційного
середовища.
6. Забезпечення альтернативності
стратегічного інвестиційного вибору.
В основі стратегічних інвестиційних
рішень повинний лежати активний
пошук альтернативних варіантів
напрямків, форм і методів здійснення
інвестиційної діяльності, вибір
найкращих з них, побудова на
цій основі загальної інвестиційної
стратегії і формування механізмів
ефективної її реалізації. Альтернативність
є найважливішою відмітною рисою
всієї системи стратегічного
управління підприємством і зв'язана
з всіма основними елементами
стратегічного інвестиційного вибору
— інвестиційними цілями, інвестиційною
політикою по окремих аспектах
інвестиційної діяльності, джерелами
формування інвестиційних ресурсів,
стилем і менталітетом інвестиційного
поводження і т.п.
7.Забезпечення постійного
використання результатів технологічного
прогресу в інвестиційній діяльності,
формуючи інвестиційну стратегію,
варто мати на увазі, що інвестиційна
діяльність є головним механізмом
упровадження технологічних нововведень,
що забезпечують ріст конкурентної
позиції перед
прийняття на ринку. Тому реалізація загальних
цілей стратегічного розвитку підприємства
в значній мірі залежить від того, наскільки
його інвестиційна стратегія відбиває
досягнуті результати технологічного
прогресу й адаптована до швидкого використання
нових його результатів.
8.Облік рівня
інвестиційного ризику в процесі
прийняття стратегічних інвестиційних
рішень. Практично всі основні
інвестиційні рішення, прийняті
в процесі (формування інвестиційної
стратегії, у тім чи іншому
ступені змінюють рівень інвестиційного
ризику. У першу чергу, це зв'язано
з вибором напрямків і форм
інвестиційної діяльності, формуванням
інвестиційних ресурсів, упровадженням
нових організаційних структур
управління інвестиційною діяльністю.
Особливо сильно рівень інвестиційного
ризику зростає в періоди коливань
ставки відсотка і росту інфляції.
У зв'язку з різним менталітетом
інвестиційного поводження стосовно
рівня припустимого інвестиційного
ризику на кожнім підприємстві
в процесі розробки інвестиційної
стратегії цей параметр повинний
установлюватися диференційовано.
9.Орієнтація на
професійний апарат інвестиційних
менеджерів у процесі реалізації
інвестиційної стратегії. Які
би фахівці не залучалися до
розробки окремих параметрів
інвестиційної стратегії підприємства,
її реалізацію повинні забезпечувати
підготовлені фахівці — інвестиційні
менеджери. Ці менеджери повинні
бути ознайомлені з основними
принципами стратегічного управління,
механізмом управління реальними
інвестиційними проектами і портфелем
фінансових інвестицій, володіти
методами стратегічного інвестиційного
контроллінгу.
10. Забезпечення
розробленої інвестиційної стратегії
підприємства відповідними організаційними
структурами управління інвестиційною
діяльністю і принципами інвестиційної
культури. Найважливішою умовою
ефективної реалізації інвестиційної
стратегії є відповідні їй
зміни організаційної структури
управління й інвестиційної культури.
Стратегічні зміни, що передбачаються,
в області організаційної структури
й інвестиційної культури повинні
бути складовою частиною параметрів
інвестиційної стратегії, що забезпечують
її реализуємість.