Розвиток споживчого кредитування в Україні

Варто замітити, що терміни кредитування поки не потерпіли глобального перегляду: гроші на придбання автомобіля видають на традиційні для нашого ринку 7-8 років. Що ж стосується першого внеску, то в більшості випадків банки надають кредити тільки за наявності 30-50% внеску. Покупців, які готові заплатити такий внесок, лише 10%, інші або купують автомобіль за готівку, або не купують його зовсім.

Отже, єдине, на що може розраховувати сьогодні потенційний кредитор - це кредит, середня ставка за яким складає 55% річних (терміном на 2 роки в національній валюті), а максимальна сума кредиту – 30 - 50 тис. грн. Такий продукт сьогодні пропонують лише чотири банки: Приватбанк, Індекс-банк, «Надра», Свед-банк [8].

Висновки. Викладене дає змогу сформулювати певні висновки та рекомендації.

1. Широке застосування споживчого кредитування не кореспондує з правовою регламентацією. Доводиться констатувати, що в Україні немає спеціального законодавства, яке би регулювало відносини між кредитодавцями і позичальниками, ефективно захищало споживачів. У цьому зв'язку слід звернути увагу на позитивний досвід розвинутих країн.
2. Аналіз правозастосовної практики і чинної нормативно-правової бази показує, що найважливіша проблема - розмір процентної ставки за користування кредитом. Як відомо, у США та більшості країн ЄС вартість кредиту дорівнює звичайно 2-3%, а у виняткових випадках - 5% річних. Для українського споживача вартість кредиту на порядок дорожча.
3. Крім того, щоб запобігти ошукуванню споживачів, Національний банк України міг би прийняти постанову, яка би зобов'язувала кредитні організації видавати в письмовій формі споживачеві інформацію про реальну процентну ставку, тобто справжню вартість кредиту з урахуванням переплат у вигляді різного роду платежів, бо на практиці інформація про її реальну величину, алгоритм розрахунку й оцінки приховується від позичальників під приводом збереження комерційної таємниці [10].

Можемо також констатувати, що завдяки максимально спрощеному процесу отримання споживчого кредиту, незважаючи навть на занадто високі процентні ставки які установлюються банками на нього, подальший та стрімкий розвиток споживчого кредитування є для України неминучим, адже вже сьогодні даний вид кредитування набирає надзвичайно великого темпу зростання.

Список першоджерел:

1. Карлова І.О., Стефанова В.А. Розвиток споживчого кредитування в сучасних умовах функціонування кредитно-банківської системи України // Глобальні проблеми економіки, 2009 №5, с.198-205;
2. Кириченко О.В., Патєрікіна Л.М. Управління ризиками в сфері банківського споживчого кредитування //Банківська справа 2008 №6, с.15-27;
3. Луценко А.В. Деякі аспекти правового регулювання споживчого кредитування в Україні //
4. Мала О.В. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в банківській системі України //Економіка та підприємництво 2007, №3, с.309-312;
5. Табачук Г.П., Дугіна І.В. Аналіз соціально-економічного зростання споживчого кредитування //Регіональна економіка – 2007, №1, с.223-228;
6. Даниленко А.К., Шелудько Н.В. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ - №..., 2006, с.36-39;
7. Руденко Є.В. До питання повернення проблемної дебіторської заборгованості банкам України в умовах споживчого кредитування фізичних осіб //Формування ринкових відновин в Україні, №11(68), 2006, с127-131.
8. Шкаралевич С.А. Напрями розвитку споживчого кредитування в Україні // №2(3), 2005
9. Жукова Н.К. Особливості споживчого кредитування комерційними банками в Україна // Формування ринкових відносин в Україні. – №3(58), 2006, с.39-41;
10. Кузьміна К. О.,  Дубницький В. Ю., Лісна Р. П.Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fkd/2009_1/R1/2.pdf;