Характеристика складових фінансової політики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2011 в 15:39, практическая работа

Описание

Краткое описаное составных финансовой полтики, факторов которые на них влияют и т.д.

Работа состоит из  1 файл

Характеристика складових фінансової політики1.doc

— 83.00 Кб (Скачать документ)

Характеристика  складових фінансової політики

  Бюджетна Податкова Боргова Соціальна Інвестиційна Страхова справа Міжнародні 
фінанси
Мета, завдання Створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення. Встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. Проведення  дій та заходів щодо уникнення або врегулювання боргових проблем держави, забезпечення чи відновлення її платоспроможності та отримання максимального ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів. Забезпечення стабільного, без заворушень і потрясінь, функціонування суспільства, досягнення суспільної злагоди та соціальної цілісності, належного рівня життєдіяльності людей. Створення конкурентного середовища, реалізація програм структурної перебудови економіки, спрямування інвестицій у пріоритетні галузі та програми. Перше — перегляд із метою зменшення діючих видів обов'язкового страхування. Друге — удосконалення умов і порядку здійснення діючих видів. Третє — введення нових видів тільки у випадку реальної потреби. Найбільш повна мобілізація фінансових ресурсів, які є необхідними для задоволення насущних потреб розвитку суспільства;

забезпечення  відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої міждержавної програми економічного та соціального розвитку.

Методи, інструменти реалізації 1) оптимізація структури доходів бюджету;

2) оптимізація структури видатків бюджету;

3) дефіцит бюджету й державний кредит;

4) зміна політики міжбюджетних відносин.

Маніпулювання податковими ставками, перегляд складу платників, податкової бази, диференціація податкових ставок і пільговий режим оподаткування, надання податкових пільг. Операції дострокового викупу, практика використання деривативів при емісії боргових зобов’язань, використання інструментів хеджування та

сек’юритизації  боргу.

Інформування, спонукання, консультування, субсидії, страхування, податкові виплати, уповноважена закупівля, державне регулювання, санкції, інспектування. Визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування; податкове регулювання;

бюджетне регулювання;

кредитне регулювання;

проведення гнучкої  амортизаційної політики;

регулювання участі інвесторів у приватизації;

регулювання фондового  ринку;

залучення іноземних  інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави.

експертиза інвестиційних  проектів;

забезпечення  захисту інвестицій;

– Розробка стандартів електронного обігу та обліку;

– Створення умов для взаємовигідної інтеграції страхової та банківської систем;

– Формування об’єднань страховиків з найважливіших проблем страхування зовнішньоторговельних операцій;

– Створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;

– Створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Укладення міжнародних угод, видання нормативних актів, усі форми державного регулювання фінансової сфери, державне регулювання експорту та імпорту товарів, послуг та капіталу, регулювання міжнародного кредиту.
Внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на фін. політику До зовнішніх  чинників слід віднести залежність держави  від економічних взаємовідносин з іншими державами в частині  поставок сировини, матеріалів, інших видів ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей самої держави, її інтеграції зі світовими економічними системами тощо.

Внутрішні чинники, які суттєво впливають на бюджетну політику, — це форма власності  на основні засоби виробництва, структура економіки, соціальний склад населення, рівень добробуту народу, інтелектуальний рівень населення, стан розвитку економіки та організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, стан розвитку форм кредитування тощо.

– життєвий рівень більшої частини населення;

– механізм стягнення податків, його здатність звести до мінімуму ухилення від податків;

– рівень податкової культури;

– рішення найбільш гострих соціальних проблем;

– традиції оподаткування.

Строк погашення  позик та кредитів , рівень відсоткових  ставок, кредитоспроможність країни, рівень внутрішньої  та зовнішньої заборгованості, динаміка коротко- та довгострокових ставок, ставка LIBOR, KIBOR, рівень бюджетного дефіциту. Модель соціальної політики держави, рівень розвитку і  активності профспілок, кількість населення країни, географічне розміщення населення на території країни, рівень оплати праці в країні і за кордоном, ступінь  економічного та культурного розвитку країни, активність міграційних процесів(зовнішні х і внутрішніх),  інтелектуальний рівень населення, соціальний склад населення. Інвестиційний клімат в країні,

рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку;

політична ситуація та правове поле в державі;

стан фінансово-кредитної  системи та діяльність фінансових посередників;

інвестиційна активність населення, політична нестабільність, недосконалість законодавства інфляція , нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення.

Стійкість економічної системи, розвиток механізмів саморегулювання та саморозвитку, передбачуваність та прозорість економічної ситуації, тип грошово-кредитної політики,  стратегічні та оперативні  цілі політики,  рівень цін в країні, грошова маса в обігу та її структура, структура грошово-кредитної системи, рівень розвитку грошово-кредитної системи. Глобалізація, рівень інтернаціоналізації національної економіки, участь у міжнародних і регіональних об’єднаннях,  стан і структура платіжного балансу, валютні курси,  участь країни у міжнародному переливі капіталу і робочої сили, рівень відкритості економіки, інтеграція країни до світового ринку, традиційні торгівельні партнери країни,  інвестиційний клімат країни,  ступінь розвитку фінансового ринку.
Суб’єкти, що здійснють реалізацію Міністерство  фінансів, міністерство економіки, Національний Банк, Казначейство України, Кабінет міністрів України. Державна податкова  адміністрація, Державне казначейство, Кабінет міністрів України. Кабінет міністрів, Міністерство фінансів України, Національний Банк, Рахункова палата України. Кабінет міністрів, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту, Міністерство соціальної політики,  Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд. Кабінет міністрів, міністерство економіки, міністерство фінансів, Національний банк України, Державне агентство України з інвестицій та інновацій. Спеціальний уповноважений центральний органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю. Міністерство  фінансів, Міністерство економіки,  НБУ, ЄБРР, МВФ, економічні інституції ЄС, МБРР, транснаціональні корпорації, уряди країн, фінансово-кредитні установи.
Показники, що характеризують ефективність реалізації Рівень інфляції,   ступінь виконання державного бюджету,  динаміка ВВП і обсягу виробництва, рівень цін, динаміка валютного курсу, рівень зайнятості, дефіцит державного бюджету до ВВП, питома вага доходів до бюджету в ВВП, частка витрат, що йде на обслуговування державного боргу, рівень збирання бюджетних доходів у цілому і податків зокрема; рівень виконання бюджетних зобов'язань; величина бюджетного дефіциту, параметри та швидкість зростання державного боргу; обсяг фінансових ресурсів, що спрямовуються на обслуговування державного боргу;

рівень монетизації  бюджетних потоків;  величина валютних резервів, що використовуються для фінансування бюджетного дефіциту; ступінь виконання законодавчих і прирівняних до них актів про бюджет;  величина простроченої заборгованості з грошових виплат внаслідок відсутності бюджетного фінансування; величина простроченої заборгованості бюджетних установ через їхнє недофінансування.

Кількість податків,  рівень податкових ставок, частка прямих і непрямих податків в загальній системі оподаткування, збільшення або зменшення загальної суми платежів в абсолютному виразі і темпи зростання загального розміру податкових платежів підприємств за звітний та попередній періоди,  податкоємність діяльності підприємств та фізичних осіб, податкова квота підприємства,  масштаби пільгового оподаткування,  коефіцієнт оподаткування прибутку підприємства чи фізичної особи, питома вага місцевих податків,  кількість локальних податкових платежів, частка податків за видами у загальній сумі податкових надходжень, еластичність податків. Рівень державного боргу, динаміка державного боргу, значення прямого державного боргу, відношення прямого державного боргу до ВВП, заборгованість перед банківськими установами, заборгованість перед юридичними особами, заборгованість за позиками наданими міжнародними організаціями, рівні і частки ОВДП, коефіцієнт ліквідності держави, віднош. валового зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг, віднош. валового зовнішнього боргу до ВНП, віднош. відсоткових платежів до ВНП структура прямого зовнішнього та внутрішнього боргу, рівень залучення коштів, рівень сумарних боргових виплат, відношення видатків на обслуговування та погашення держборгу до доходів Державного бюджету,  відношення видатків на обслуговування і погашення державного боргу до ВВП. Ступінь втручання  держави, спектр соціальних послуг,  охоплення населення соціальними програмами, розмір соціальних виплат, відсоток національного прибутку, що витрачається на соціальну сферу, індекс людського розвитку,  коефіцієнт диференціації доходів, крива Лоренса, коефіцієнт Джині, рівень бідності, рівень освіченості, ВВП на душу населення, рівень мінімальної заробітної плати, рівень мінімальної пенсії, рівень прожиткового мінімуму, частка трансфертних платежів у загальній структурі видатків, паритет купівельної спроможності,  середня тривалість життя, витрати на соціальні програми, рівень соціального розвитку країни, рівень медичного забезпечення, рівень культурного розвитку. Валовий національний продукт на душу населення,

відношення приросту ВВП за рік до факторів, що його викликали, річний економічний ефект від реалізації інвестицій, приріст валового національного доходу, приріст капіталовкладень у діючих цінах, приріст капіталовкладень за джерелами, зміна обсягів підрядних робіт, зміна обсягів капіталовкладень за об’єктами, чистий доход, чистий дисконтований доход, індекс прибутковості інвестицій, індекс прибутковості витрат, індекс прибутковості дисконтованих витрат, потреба в додатковому фінансуванні, внутрішня норма прибутковості, модифікована внутрішня норма прибутку, дисконтований термін окупності інвестицій, термін окупності інвестиції, соціальні показники у вигляді ефекту від:

– зміни кількості робочих місць; введення у дію житла, об’єктів культурно-побутового призначення; зниження захворюваності;

зміни рівня  освіти; зміни умов праці працівників; заощадження вільного часу; поліпшення дорожньо-транспортної інфраструктури.

– Кількість  договорів, крім договорів з обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті;

– Валові страхові премії;

– Валові страхові виплати;

– Сплати на перестрахування;

– Резерви незароблених премій та залишки страхових платежів з  державного обов`язкового страхування;

– Суми, що повертаються з резервів;

– Валюта страхування.

Рівень інтеграції у світову фінансову систему, рівень збалансованості платіжного балансу, обсяги прямих і портфельних інвестицій в національну і іноземні економіки, частка прямих інвестицій закордон, частка портфельних інвестицій за кордон, курс національної валюти у відношенні до іноземних валют,  індекс економічної свободи,  індекси фондових, товарних, валютних ринків,  рівень конвертованості національної валюти,  надходження з-за кордону та відплив короткострокових капіталів, рівень переказів та платежів за кордон, вивозу середньострокового та довгострокового капіталу, репатріації прибутків, вивозу валютних цінностей, купівлі-продажу іноземної валюти.
Напрямки удосконалення Для удосконалення  потрібне:

– посилення бюджетного адміністрування власних доходів бюджетних

установ;

– якісне удосконалення казначейської системи виконання бюджетів;

– оптимізація державних витрат, пере форматування їх структури;

– вдосконалення міжбюджетних відносин;

– цільового використання приватизації майна;

– створення ефективної системи управління державним боргом.

Проведення  податкового реформування, створення прозорої і не корумпованої системи здійснення і контролю за стягненням податків, розробка більш ефективних методів оподаткування, визначення оптимальних обсягів оподаткування і найбільш ефективної ставки податку, зменшення кількості податків, зменшення податкового тягаря, розробка системи податкових пільг і преференцій, спрощення процедури оподаткування тощо. – вдосконалення механізмів здійснення державних запозичень та погашення державного боргу;

– встановлення нового механізму надання державних гарантій із

урахуванням ризиків;

– створення умов прозорості та передбачуваності для всіх економічних агентів в питаннях управління державним боргом, створення сучасної

інформаційної інфраструктури управління державним боргом та ризиками;

– сприяння розвиткові ринку державних цінних паперів;

– встановлення збалансованого механізму розмежування повноважень владних структур з управління державним боргом.

Забезпечення якомога вищого рівня зайнятості населення та підвищення рівня реальних доходів громадян;                    створення нових робочих місць в сільській місцевості; посилення контролю за наданням житлових субсидій з метою недопущення випадків їх отримання громадянами з порівняно високим рівнем фактичних доходів; Сформувати дієздатну систему соціального страхування; здійснити реформування системи соціальних послуг; модернізувати систему пенсійного забезпечення тощо. Для активізації  розробки та застосування інноваційних проектів рекомендоване створення наукових парків в усіх великих містах та містах з великою кількістю інвестованого капіталу. Важливим є також забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів шляхом посилення їх інноваційної складової. Особливу увагу слід приділити залученню інвестиційних ресурсів у ресурсодобувні галузі інвестування в розвиток інфраструктури туризму збільшення інвестицій у машинне обладнання, автомобільну промисловість; споживчу електроніка; ІТ, високі технології; сільське господарство, харчову промисловість; авіакосмічну промисловість, літакобудування; енергію із нетрадиційних джерел. – створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг;

– перетворення страхування в ефективну складову ринкової економіки, яка забезпечує захист юридичних та фізичних осіб;

– збільшення інвестиційних можливостей страховиків;

– досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків.

Посилення співпраці  з міжнародними та регіональними  фінансовими інститутами, інтеграція у глобальні та регіональні економічні та фінансові об’єднання, розробка нових шляхів взаємодії з іншими країнами та фінансовими інституціями, мобілізація та акумуляція внутрішніх та зовнішніх фінансових ресурсів, збалансування платіжного балансу країни, створення привабливого інвестиційного клімату для іноземних інвестицій в країну, створення необхідної нормативно-правової бази для забезпечення міжнародної діяльності і співпраці, розробка міждержавних економічних і соціальних проектів,  підвищення міжнародного авторитету нашої країни.

Информация о работе Характеристика складових фінансової політики