Банки на фондовому ринку

. банки-дилери, згідно з типовим договором про надання послуг, купують цінні папери від свого імені, але за рахунок клієнтів; до того ж, не закріплено чіткий обов'язок продати (купити) цінні папери з портфелю банку на вимогу клієнта, а існують лише наміри здійснювати такі операції.

Натомість комісійна діяльність банків України відповідає зарубіжним стандартам і здійснюється брокерською конторою банку, яка на підставі угоди з біржею на проведення біржових операцій отримує брокерське місце. Відносини між клієнтом і брокерською конторою оформлюються договором про обслуговування на біржі (при цьому може відбуватися або" виконання разового замовлення, або брокерське, обслуговування протягом певного періоду). Після перевірки наявності у клієнта цінних паперів і грошових коштів брокерська контора відкриває у кліринговій установі та депозитарії УФБ їх відповідні рахунки [14, с. 15].

Безпосереднє виконання наказів клієнтів виконує біржовий брокер, який діє на підставі доручень брокерської контори. Оформлення угод купівлі-продажу відбувається шляхом складання брокерської записки та біржового контракту, де зазначено основні умови угоди, порядок розрахунків та розмір комісійних.

Оскільки важливою метою банку при наданні послуг з купівлі цінних паперів є отримання прибутку, для ЇЇ досягнення використовувалися різні механізми. Одні банки (зокрема, Промінвестбанк) залучали переважно «крупних» клієнтів, інші - пропонували клієнтам комплексне обслуговування («Надра«, Укрінбанк, ВА-Банк, «Аваль»), У свою чергу, можливим є і поєднання цих механізмів, що допомагало б банку в умовах конкуренції у сфері посередницьких послуг не втрачати клієнтів. Так, клієнти відмовляються від послуг певного банку в разі затримки перерахування коштів, відмови від проведення зустрічних платежів, а також при незадовільному рівні інформаційних та консультативних послуг. Враховуючи нинішній стан фондового ринку, слід рекомендувати банкам зважати також на існування оберненого зв'язку між зростанням попиту клієнтів на банківські послуги та підвищенням розміру комісійних (це стосується діяльності з цінними паперами клієнтів взагалі). Водночас в умовах зростання конкуренції у сфері банківських операцій банк має враховувати перспективи співробітництва з клієнтом, а не тільки власні спекулятивні інтереси. На наш погляд, назріла нагальна потреба розробити критерії диференційованого підходу банку до визначення платності операцій з цінними паперами для клієнта, аналогічні підходам до встановлення процента при кредитуванні. В основу такої диференціації ми пропонуємо покласти принцип пріоритетності взаємодії з постійними, а не випадковими клієнтами, оскільки стабільні довгострокові відносини з надійними клієнтами набувають вирішального значення в конкурентних ринкових умовах. За таких умов великі переваги комерційних банків та їх, без перебільшення, могутній потенціал на ринку цінних паперів можуть бути повністю використані.

Висновки.

Отже, участь банків в операціях на фондовій біржі має визначальне значення щодо розвитку вітчизняного ринку цінних паперів. Здійснення інвестиційної, емісійної та посередницької діяльності банками на біржісприяє мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів в країні. Через це особливе значення має вивчення специфіки біржової торгівлі банківськими установами та активна їх участь на фондовій біржі.

Банки проводять цілу серію операцій з цінними паперами. Серед них переважають операції з облігаціями внутрішніх державних позик та векселями. Операції з векселями включають їх авалювання, доміциляцію, надання кредитів авальованими векселями та під заставу векселів. Важливим напрямком фондових операцій є реєстраторські послуги, які дирекція надає як підрозділ незалежного реєстратора “Укрсоцбанку”.

Список використаної літератури

1.                  Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480 // www.rada.gov.ua

2.                  Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664 // www.rada.gov.ua

3.                  Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121 // www.rada.gov.ua

4.                  Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448 // www.rada.gov.ua

5.                  Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Типового договору про надання послуг андеррайтингу» №1449 від 12.12.2006 // www.rada.gov.ua

6.                  Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами» №31 від 02.02.2007 // www.rada.gov.ua

7.                  Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами»» №1449 від 12.12.2006 // www.rada.gov.ua

8.                  Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про реєстрацію Правил ДП «Фондова біржа ПФТС» №766 від 01.09.2006 // www.rada.gov.ua

9.                  Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами» №346 від 26.05.2006 // www.rada.gov.ua

10.             Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії»» №345 від 26.05.2006 // www.rada.gov.ua

15