Звіт по практиці Хмільницька швейна фабрика «Лілея»

      Необхідно проаналізувати вище наведені дані (табл.2.1). Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості у 2008 році становила 442 особи, у 2009 році відбулося зменшення кількості до 382 осіб, тобто на 60 осіб (13,57 %) менше попереднього періоду.  У 2010 році відбулась така ж тенденція: кількість працівників знизилась на 11 осіб, тобто стала 371 осіб, що на 2,88 % більше 2009  року. Графічно це зображено на Рис. 2.1.

Рис. 2.1. Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості на ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" за 2008-2010 рр.

      З табл. 2.1. видно, що фонд оплати праці всіх працівників поступово збільшується, що є позитивною тенденцією. У 2009 році він збільшився на 789,4 тис. грн., або на 18,63 % порівняно з базовим роком. У 2010 – на 1313,1 тис. грн., тобто на 26,12 % порівняно з попереднім.

      Графічно  фонд оплати праці зображено на Рис. 2.2.

Рис. 2.2. Фонд оплати праці ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея"

      Середньооблікова кількість штатних працівників поступово зменшувалась: у 2008 році становила 479 особи, у 2009 році склала 410 осіб, що на 69 осіб (14,41 %) менше базового року. У звітному році кількість штатних працівників становила 396 осіб, тобто зменшилась на 14 осіб (3,41 %).

      Фонд  оплати праці збільшився  за 2009 рік у порівняні з 2008 роком на 794,3 тис. грн., за 2010 рік у порівняні з 2009 роком на 1326,6 тис. грн. Це відбулося за рахунок таким факторів:

• підвищення посадових окладів та тарифних ставок;
• отримання більшої суми премії;
• отримання надбавки за особливо важливі завдання.

      Необхідно проаналізувати яку ж частку становили робітники основного персоналу та допоміжного за звітний період. (Рис. 2.3.)

      Рис. 2.3. Структура основного та допоміжного  персоналу ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" за 2010 р.

      З рис. 2.3. видно, зо левову частку становили  основні робітники – близько 80 %, і п’яту частину усієї чисельності становили допоміжні працівники.

      Найбільш  розповсюдженим показником продуктивності праці є виробок, який визначається відношенням розміру товарообігу до середньооблікової чисельності працівників. Розрахуємо виробок одного працівника для ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" на наступні роки (табл. 2.4.):

      Виробок одного працівника (2008 р.) = 8764 / 479 = 18,30 тис.грн./чол.

      Виробок одного працівника (2009 р.) = 12659 / 410 = 30,88 тис.грн./чол.

      Виробок одного працівника (2010 р.) = 13817 / 396 = 34,89 тис.грн./чол.

      Таблиця 2.4.

      

      Середня виробка на одного працівника, тис. грн.

      Як  видно з табл. 2.2., виробок одного працівника збільшується з кожним роком. У 2009 році – на 12,58 тис. грн./чол. (68,75 %) у порівняні з 2008 роком; у 2010 році – на 4,02 тис. грн./чол., тобто 13,01 % у порівняні з 2009 роком. Це свідчить про те, що продуктивність праці кожен рік зростал.

      Оплата  праці персоналу ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" здійснюється за погодинною формою оплати праці. Тобто  має місце жорстка регламентація  витрат робочого часу безпосередньо технікою, технологією або організацією виробництва.

      Для проведення аналізу руху персоналу  доцільно використовувати наступні показники [15, с. 343]:

• коефіцієнт оновлення персоналу
• коефіцієнт плинності персоналу
• коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників.

      Розрахуємо  дані показники для ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" за звітний період:

    1. коефіцієнт оновлення персоналу  = 3 / 396 = 0,008.

    2. коефіцієнт плинності персоналу  = 17 / 396 = 0,043.

    3. коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників = 3 / 17 = 0,176. (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3.

Аналіз  руху персоналу ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея"

 

      Коефіцієнт  оновлення персоналу становить 0,008. Це означає, що ВАТ "Хмiльницька швейна фабрика "Лiлея" за 2010 р. найняло 3 робітників. Кількість звільнених працівників становила 17 осіб, і відповідно, коефіцієнт плинності персоналу склав 0,043. Коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників становив 0,176. Тобто підприємство звільнило набагато більшу частину робітників, аніж поновило.

      Отже,  аналіз управління персоналом є важливим етапом аналізу підприємства, адже управління має на меті забезпечення мінімізації витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів та максимізація результатів їх виконання.  

 

       3. Управління матеріально-технічною  базою торговельного  підприємства

     Під матеріально-технічною базою торгівлі розуміють сукупність усіх засобів праці, що використовуються в торгово-технологічному процесі. До складу матеріально-технічної бази торгівлі входять будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, обладнання, господарський інвентар та інші предмети, що використовуються як засоби праці [16, с. 123].

      Під терміном "основні фонди" розуміють  матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних  днів від дати їх вводу до експлуатації; і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним або моральним зносом [15, с. 275].

     Класифікуються  основні фонди, які мають у  своєму розпорядженні ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» за такими ознаками:

• за характером використання;
• за цільовим призначенням;
• за участю у торговельно-технологічному процесі;
• за джерелами формування.

     За  характером використання ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» у звітному періоді мала наступні основні фонди:

     1. основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства;

     2. основні виробничі фонди інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів (виробництвом продукції або наданням послуг), але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслуговуючі функції: транспорт, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування.

     За  цільовим призначенням в складі основних виробничих фондів ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» виділяють наступні групи основних фондів:

1. Будинки - архітектурно-будівельні об’єкти, що забезпечують умови праці працівників торгівлі, зберігання, підробітки, сортування та підготовка товару до продажу, продаж товарів, надання торговельних послуг населенню.
2. Споруди - інженерно-будівельні об’єкти, необхідні для здійснення виробничих та торгово-технологічних процесів.
3. Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.

     4. Машини та устаткування, до яких  належать силові машини, робочі  механізми та устаткування, механічне устаткування; контрольно-касові апарати, фасувально-пакувальне устаткування та теплове устаткування

     5. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.

     6.Господарський інвентар - предмети конторського та господарського призначення.

      Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів      ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» розрізняють як активну частину (машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці), так і пасивну частину (будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підприємства).

      Залежно від джерел фінансування в складі власних основних фондів у ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» виділяють:

      - основні фонди, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками (передані в порядку оплати акції);

      - основні фонди, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів.

      Доцільно  провести аналіз основних засобів за звітний період ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» (табл. 3.1.). 
 

Таблиця 3.1.

Інформація  про основні засоби (за залишковою вартістю) ВАТ «Хмільницька швейна фабрика «Лілея» за 2010 р. [39]