Економічний аналіз

Важливим етапом ефективності управлінських рішень слугує аналіз рентабельності інвестиційногокапіталу. При цьому, враховуючи вартість капіталу та рівень інфляції можна досить реально оцінити прибутковість інвестиційних проектів у перспективі.

33. Загальна оцінка реалізації продукції маркетингової діяльності підприємства.

Якщо обсяги реа­лізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізу­вати всі обставини та фактори, що формують цей попит. Необ­хідно також з'ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи достатньо вона гнучка та активна, чи практи­куються відмінні підходи на різних ринках тощо.

Аналізуючи обсяг реалізації, треба вивчити її динаміку за  кілька років, а також по кварталах і місяцях звітного року. Необхідно дати оцінку виконанню плану з обсягу реалізації в цілому, по окремих групах видів продукції, зонах реалізації тощо.       

Обов'язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантаження та реалізації, визначити основні причини можливих розбіжностей цих показників.

Після вивчення цих найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду конкретних факторів, які можуть вплива­ти на кінцевий обсяг реалізації продукції. Системати­зуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно відокремити фактори внутрішньої та зовнішньої дії.

Далі слід зосередити увагу на виконанні плану відвантаження продукції споживачам. Якщо під час аналізу встановлюють неритмІчнІсть відвантаження продукції, варто ре­тельно з'ясувати причини такого становища і виявити винних.

Останні роки зростає значення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, оскільки вона дає можливість використовувати значні за обсягом світові ринки збуту продукції і заробляти валюту. Тому обсяги поставок на експорт, строки виконання, види продукції, а та­кож ефективність цих операцій мають бути одними з першочергових завдань аналізу реалізації продукції. Особливо важливо виявити можливі недоліки в цій діяльності і навіть зловживання, спланувати заходи щодо використання резервів зростання обсягів експорту і поліпшення відповідних економічних показників.

Закінчуючи аналіз показників реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.

34. Аналіз асортименту продукції

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчання його в асортиментному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманитність продукції, що виробляється. Структура- це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва,  виравженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівняні з планом призводить до асортиментних, а в структурі випуску- структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов’язані один з одним і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву “спосіб найменьшого числа”,суть якого – у виборі меньшої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума. Але за умови, якщо вона не перевищує планове завдання. Другий спосіб вимагає брати як загальний показник найменьший процент виконання плану серед усіх виробів.

Третій спосіб попонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану і кількості позицій

Причини недовиконання плану по асортименту можуть бути зовнішні та внутрішні.До зовнішніх відносяться: кон’юктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення і т.д.; до внутрішніх –недоліки технічного стану обладнання, його простої , аварії,недостатність електроенергії,низька культура виробництва, недоліки у системі управління і матеріального стимулювання.

35. Аналіз структури випуску продукції.

У практичній роботі підп-в рівні виконання плану з виробництва окремих видів продукції найчастіше не співпадають. Це призводить до порушення планової структури вир-ва(співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску). Виконати план структури вир-ва означає зберегти питому вагу кожного виробу у загальному обсязі продукції. При цьому, структурні зміни можуть мати місце лише при повному виконанні плану з асортименту. Зміна структури вир-ва справляє великий вплив на всі економічні показники: об`єм випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то об`єм її випуску у вартісному виразі зростає і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідному зменшенні частки низькорентабельної продукції. Аналіз виконання плану за структурою проводиться кількома способами: при першому - планове вир-во кожного виду продукції у грошовому виразі множимо на середній відсоток виконання плану випуску продукції в цілому по підп-ву(всього звіт/всього план); при другому - фактичне вир-во продукції(усього звіт) розподіляється за (множиться на) плановою питомою вагою виробів у загальному обсязі(план/всього план). Результати, що отримали, записуємо у графу "Фактичний випуск продукції за плановою структурою" і порівнюємо з фактичним вир-вом кожного виду продукції. У залік виконання плану вир-ва кожного виробу береться найменша величина показника. Залікові суми підраховуються у цілому по підп-ву. Отриманий результат(загальний) по графі "Зараховується до виконання плану за структурою" ділиться на величину фактичного вир-ва і визначається коефіцієнт структури або відсоток виконання плану з урахуванням структури.

36. Аналіз ритмічності виробництва .

При вивченні діяльності підприємства важливе місце займає аналіз ритмічності виробництва.

Ритмічності виробництва – це насамперед чітка, стійка та збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати зобов‘язання перед споживачами. Ритмічно робота – це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу. Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижує якість продукції, збільшує обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, як наслідок, сповільнює оборотнісь капіталу, не виконуються поставки зо договорами, підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції; несвоєчасно надходить виручка; перевитрачається фонд заробітної плати (на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці - понаднормові). Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Розрізняють два поняття ритмічності:

-         ритмічність випуску продукції (товарної);

-         ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Для оцінки ритмічності використовують прямі та непрямі показники. Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду, питома вага виробництва продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага виробництва продукції за кожний квартал до річного випуску, питома вага продукції, випущеної у першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця. Непрямі показники – наявність виплат  за понаднормові роботи, виплати за простої через з вини господарюючого суб‘єкту, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції, наявність понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Коефіцієнт ритмічності розраховується шляхом сумування фактичних показників питомої ваги випуску за кожний період, але не більше планового їх рівня.

Коефіцієнт варіації (Кв)– визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:

Коефіцієнт аритмічності розраховується як сума додатних і від‘ємних відхилень фактичного випуску продукції від планового показника зо кожний день (декаду, місяць). Чим більший показник аритмічності тим менш ритмічно працює підприємство.

37.Загальна оцінка ефективного використання трудових ресурсів.

Велике значення для оцінки ефективного використання трудових ресурсів на підпр. в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу(співвідношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажів,коефіцієнта обертає мості капіталу і суми функціонуючого капіталу,факторну модель даного показника можна представити таким чином:

=,або

де П-прибуток від реалізації продукції;ЧР-середньосписочна чисельність робітників;В-виручка від реаліз.прод.;KL-середньорічна сума капіталу;ТП-вартість випуска товар.прод. у діючих цінах;П/ЧР-рентабельність персонала;П/В-рентабельність продажів;KL/ЧР-капіталозабезпеченість праці;В/ТП-доля виручки у вартості  виготовленої продукції;ТП/ЧР-середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах.За першою моделю можна визначити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажів,коефіцієнта обертаємості капітала і капіталозабезпеченості праці.Друга модель дозволяє встановити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів.питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.Друга модель зручна тим,що дозволяє ув”язати фактори роста продуктивності праці з темпами роста  рентабельності персонала.Для цього зміна середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора треба помножити  на фактичний рівень прибутку на гривню товарної продукції.Від”ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підпр.

38. Значення, завдання і джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів. 

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у відповідній галузі. Від забезпечення підп-ва трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежить об`єм і вчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання,машин і як результат- об`єм вир-ва продукції,її собівартість,прибуток.

Основними задачами аналізу використання трудових ресурсів є:

1 вивчення і оцінка забезпеченості підп-ва та його структурних підрозділів трудовими ресурсами вцілому, а також за категоріями і професіями;

2 визначення і вивчення показників плинності кадрів;

3 виявлення резервів трудових ресурсів, більш ефективного і повного їх використання.

Джерела інформації для аналізу: план економічного і соц.розвитку підп-ва, статистична звітність по результатам праці ф №1 “отчет по труду”, додаток до ф №1 “отчет о движении робочей силы, рабочих  мест”, ф №2 “Отчет о количестве работников в аппарате управления и оплате их труда”, дані табельного обліку і відділу кадрів.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів та годин одним працівником за аналізуємий період часу,а також за ступенем використання фонду робочого часу.Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників,по кожному виробничому підрозділу і в цілому на підприємстві.

39.  Аналіз чисельності, складу та руху роб сили.

Під час аналізу фактичну середньооблікову кількість працюючих у цілому і по окремих категоріях порівнюють з плановими показниками та даними за попередній період, визначають абсо­лютні відхилення та їх причини.

Персонал підпр-ва поділ-ся на парц-в осн д-ті (роб-ки, учні, інж-техн персонал, службовці, молодш обсугов персонал і персонал охорони), прац-в обслуговуючої д-ті та ін госп-в. Наявність надпотрібної кіл-ті персоналу з усіх категорій (крім учнів) розцінюється як порушення штатної дисципліни, яке веде до зниження ПП на одного працюючого. Вивчення складу персоналу потребує також дослідження його структури - порівняння факт питомої ваги кожної категорії персоналу у його заг кіл-ті з необхідною, та у динаміці за кілька років. Підвищення питомої ваги роб-в у заг кіл-ті персоналу хар-єроботу підпр-ва з позит сторони, оскільки супроводжується зр-ням ПП.

За хар-ром участі у процесі вир-ва роб-ки діляться на основні та допоміжні. Зміна співвід-ня між осн та допом роб-ками призводить до зміни ПП (порівнюється факт з план та зфакт замин період).

Рух роб сили хар-ть такі коеф-ти:

1.      Коеф-т прийому (в норм умовах =0,03-0,04):

Кпр=

2.      Коеф-т звільнення (в норм умовах =0,03-0,04):

Кзв=

3.      Коеф-т плинності (в норм умовах =0):

Кплин=

40. Значення завдання та джерела інформації для аналізу використання матеріальних ресурсів.

Обов’язковою умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне його забезпечення необхідними матеріальними ресурсами.

Потреба підприємсва в матеріальних ресурсах може бути забезпечена екстенсивним шляхом ( купівля або виготовлення більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним шляхом (більш економним використанням наявних запасів в процесі виробництва продукції)

Перший шлях веде до збільшення питомих матеріальних затрат на одиницю продукції,хоча собівартість її може при цьому знизитись за рахунок збільшення обсянів виробництва та зменшення долі постійних витрат. Другий шлях забеспечує зниження питомих матеріальних витрат та зниження собівартості продукції. Економне використання сировини, матеріалів та енергії рівнозначно збільшенню їх виробництва.