Сутність, напрямки та правова база інвестиційної діяльності в Україні

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у  різні фінансові активи, де значиму  частку займають вкладення коштів у  цінні папери.

• по характері участі в інвестуванні виділяють прямі й портфельні. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» 22.05.97 №283/97 - ВР

пряма інвестиція – госпоперація, що передбачає внесення коштів або майна в статутний капітал юрлиця в обмін на корпоративні права. До прямих відносять такі інвестиції, які формують більше 10-25% капіталу фірми й надають право на участь у керуванні підприємством.

Портфельні інвестиції – це госпоперация, що передбачає придбання ЦБ і ін. фінактивів. Інвестор не має права на участь у керуванні підприємством, а тільки одержує дивіденди на акції або ЦБ.

• По періоду інвестування розрізняють короткострокові й довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими  інвестиціями розуміються звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року.

Під довгостроковими  інвестиціями розуміються вкладення капіталу на період понад рік. Довгострокові інвестиції деталізуються: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; г) понад 5 років.

• По формах власності інвесторів виділяють інвестиції приватні, державні, іноземні й спільні.

Під приватними інвестиціями розуміються вкладення коштів, здійснювані громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності.

Під державними інвестиціями розуміються вкладення, здійснювані центральними й місцевими органами влади й керування за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також держпідприємствами за рахунок власних і позикових коштів.

Під іноземними інвестиціями розуміються вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юрособами й державами. Під спільними інвестиціями розуміються вкладення, здійснювані суб'єктами даної країни й іноземних держав.

• По регіональній ознаці виділяють інвестиції усередині країни й за рубежем.

Під інвестиціями усередині країни (внутрішніми інвестиціями) розуміють вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені в територіальних границях даної країни.

Під інвестиціями за рубежем (закордонними інвестиціями) мають на увазі вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

У відповідності  до Закону України від 18.09.91 «Про інвестиційну діяльність» №1560 – 12 інвестиційна діяльність визначена як сукупність практичних дій громадян, юрлиц і держави по реалізації інвестицій. Вона відбувається на основі:

- інвестування, що відбувається громадянами,  недержавними підприємствами, господарськими  асоціаціями, а також суспільними  й релігійними організаціями;

- держрегулювання, що  відбувається органами влади  й керування України, а також держпідприємствами й установами;

- спільного інвестування, що відбувається  громадянами і юрособами України  й іншими країн.

           Інвестиційна діяльність часто  розглядається як інвестпроцес, стадіями якої є:

• мотивація інвестдеяльності;
• прогнозування й програмування інвестицій;
• обґрунтування доцільності інвестицій;
• страхування інвестицій;
• держрегулювання інвестпроцесу;
• планування інвестицій;
• фінансування інвестпроцеса;
• проектування й ціноутворення;
• забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами;
• освоєння інвестицій; підготовка до виробництва продукції;
• попередня здача в експлуатацію;

кінцева здача об'єкта в  експлуатацію.

 

 

 

 

Практична частина

1. Припустимо, Ви купили п'ятирічну 12-ти процентну облігацію вартістю $1,000. Якщо відсотки нараховуються щорічно, яку суму Ви одержите по закінченню обігу цінного папера?

Використаємо загальну формулу для нарахування складних відсотків:

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1. Закон України «Про  інвестиційну діяльність» //Відомості  Верховної Ради України. –  1991. - №47. – С. 1351-1359.

2. Бланк И.А. Инвестиционный  менеджмент. – К.: МП «Интем ЛТД;  Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. – 448с.

3. Васильев А.В., Потемкин  Ю.С. Рынок ценных бумаг, акционерные  общества. Антикризисное управление. – Харьков: Фолио, 2001. – 316с.

4. Ковалев В.В. Методы  оценки инвестиционных проектов. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 144с.

5. Майорова Т.В. Інвестиційна  діяльність: Навч. посіб. – Київ.: «Центр навч. літ-ри», 2004. – 376с.

6. Попков В.П., Семенов  В.П. Организация и финансирование  инвестиций. – СПб.: Питер, 2001. – 224с.

7. Савчук В.П. Оценка  эффективности инвестиционных проектов. – www.managtment.com.ua, электронная версия, 2001.

8. Сергеев И. В., Веретенникова И. И. Организация и финансирование инвестиций: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2000.

9. Шевчук В.Я., Рогожин  П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Ґенеза, 1997. – 383с.