Організація інвестиційного кредитування

свідчать про те, що українська банківська інвестиційна діяльність є

малоефективною, що значною мірою зумовлено відсутністю структурних

перетворень в економіці та досить високими кредитними ризиками [1, с.34].

Тому банки надають перевагу менш ризиковим кредитам, а саме іпотечному

кредитуванню. Тому задля отримання прибутку банки надають перевагу не

кредитним операціям для фінансування економіки, а інвестуванню в цінні

папери (ОВДП), гарантовані державою[2, с.90]. Динаміка зростання вкладень в

ОВДП на 1 січня 2009 скаладає 16969,07 млн грн. А вже на 21.03.2011 ця цифра

складає 59018,98 млн грн. [3].

Висновок. Отже, з метою активізації інвестиційної діяльності банків з

боку держави доцільні такі дії:

а) поділ з ними ризиків інвестиційної діяльності через створення

спеціалізованих інвестиційних банків на основі державних ресурсів, але за

принципом роботи комерційних банків;

б) сприяння підвищенню прибутковості інвестиційної діяльності через

визначення пріоритетних напрямків розвитку економіки та впровадження

дієвих галузевих програм.

Як показує практика зарубіжних країн зокрема США де інвестиційні

банки працюють ще з 1861-1865 pоку, інвестійні банки в першу чергу

забезпечували розвиток інвестиційного кредитування, що є поштовхом до

відбудови країни в період громадянської війни в США. Зарубіжний досвід

можливий для застосування в Україні за умови його адаптації до специфіки

банківської системи України.

72

Список використаних джерел

1. Борецький М. Проблематика довгострокового кредитування / М. Борецький // Вісник НБУ. –

2007. – № 5. – С. 32-38.

2. Гонгало Б. М. Інвестиційне кредитування у банках України / Б. М. Гонгало // Фінанси

України. – 2006. – № 12. – С. 84-97.

3. Офіційний веб-сайт Національного банку України: http://www.bank.gov.ua.__