Типові зображення на східних килимах

Геометричні фігури. Найбільш часто геометричні візерунки зустрічаються в килимах "бакинської", "губинской", "казахською" і "гянджинской" шкіл. Серед цих візерунків переважає свастика і восьмикутна зірка. Свастика сходить до релігійним переконанням політеїзму, представляючи собою центр неба, звідки виходять спіралеподібні закручені промені. У цьому символі, імовірно, представлено сонце, оточене сузір'ями, або умовне зображення вихору птахів. Восьмикутна зірка, поміщена в центрі килима, частіше всього зображена символічними фігурами у вигляді ромбів і квадратів, пізніше під впливом "тебризской" культури килимарства в килимах інших шкіл по краях присутні елементи рослинного світу.

Ісламська символіка. Символіка Ісламу також зустрічається у візерунках азербайджанських килимів. До них відноситься, рука Фатіми, бешбармак - п'ять пальців, що символізують п'ять заповідей ісламу і п'ять шанованих мусульманами особистостей - пророк Мухаммед Алі, Фатіма, Хасан і Хусейн. В якості центрального визерунка килимів використовується також зображення архітектурного ісламського елемента "міхраб", ніші в стіні яка в мусульманській мечеті завжди повернута у бік священного міста Мекки.

Висновок

Незаперечним є притаманність  інформаційно-естетичних якостей традиційним  килимам Азії та Східної Європи відповідно часу та середовища їх створення. У ситуації сучасного середовища людини, що спирається на високі технології та технології промислового виробництва, суто традиційні килими не завжди знаходять своє місце. Первісні захисні функції килимів стали не затребуваними. Килим у залізобетонних та скляних приміщеннях сучасних будівель стає джерелом пилу. Функції утеплення і звукоізоляції ще залишаються. На вертикальних площинах сучасних інтер’єрів килим вже не знаходить місця: напрямок мінімалізму, хай-теку не сприймає цей ткацький виріб. Ще залишається килим на підлозі функціонально поділеного простору інтер’єру. Килим обирають за відповідності його форм декорування та кольору до матеріальних форм в інтер’єрі. Його естетичне кредо - пляма на площині, що повинна гармонувати з оточенням. У цьому випадку килими стають просто шматками тканини, які за розміром ціни задовольняють пихатість господарів.

Настав час переосмислювання композиційної структури килиму з акцентом на інформаційно-естетичних якостях. Композиційні форми повинні  бути максимально насичені емоціональною  інформацією, щоб утворювати певні відчуття і позитивний настрій. Усвідомлення символічного змісту орнаментів килиму стимулюватиме процес мислення. Твердження Едгара А. По не втратили ак туальності у сьогоденні. Килим справді може бути душею приміщення, але лише за умов насичення певним змістом, зрозумілим і цікавим пересічному користувачу. Змістовність повинна сприйматися підсвідомо і спонукати до роботи емоційний інтелект людини. Створенням сучасного килиму повинен опікуватися фахівець, який обізнано і дуже відповідально буде ставитися до вибору матеріалу, пропорцій виробу, колориту. Саме вдале поєднання цих складових стане підґрунтям утворення композиційної структури сучасного килиму та його органічного поєднання з предметними формами сучасних інтер’єрів. Отже, з вищевикладеного випливає значення інформаційно-естетичних якостей килимів у сучасному середовищі людини, яке проявляється в утворенні у неї позитивного емоційнокомфортного стану, що відповідає вимогам екології матеріального і духовного середовища.

Література

1. Гогель Ф. В. Ковры.  — М., 1950. — С. 27–33.

2. Геродот із Галікарнасу.  Скіфія: Найдавніший опис України  з V століття перед Христом.  — К., 1992. — С. 34.

3. Кобилінська Н. Килими житомирського  Полісся // Народне мистецтво.  — 2000. — № 3–4. — С. 18–20.

4. М. В. Бабенчиков. Народное декоративное искусство Закавказья. — И: Государственное архитектурное издательство Академии архитектуры СССР, 1948. — стр. 84.

5. Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики (Іконографія, номінації, стилістика, типологія). — К.; Нєжин, 2005.

6. С. А. Токарев //Этнография народов СССР: исторические основы быта и культуры // Изд-во Московского университета, 1958 г.

7. http://uk.wikipedia.org/wiki/