Особливості родинної обрядовості на Острожчині

АНОТАЦІЯ

в и п у с к н о ї  р о б о т и

на здобуття академічного ступеня бакалавра

Тема: Особливості родинної обрядовості на Острожчині (за польовими матеріалами зібраними в селі Українка Острозького району Рівненської обласі).

Автор: Панасюк Ірина Юріївна.

Науковий керівник:  кандидат філологічних наук, доцент кафедри культурології та філософії Янковська Жанна Олександрівна.

Захищена  “……”  червня 2011 року.

Короткий зміст праці: У вступі обґрунтовано актуальність кваліфікаційної  роботи, сформульовані мета, завдання, методи, проаналізовані джерела, визначені об’єкт і предмет роботи.

У першому розділі “Особливості родильної обрядовості на Острожчині” подано загальну характеристику циклів родильної обрядовості та охарактеризовано особливості звичаїв передродових, власне родових та післяродових обрядів на досліджуваній території в порівнянні із загальноукраїнськими традиціями святкування.

Другий розділ “Особливості весільної обрядовості на Острожчині” присвячений висвітленню особливостей передвесільних обрядів, таких як: сватання, оглядини та заручини; святкування власне весілля: випікання короваю, виплітання вінка, запросини на весілля, дівич-вечір та шлюб; та післявесільних обрядодій на цій території.

У третьому розділі “Особливості поховальної обрядовості на Острожчині” розглядаються звичаї та обряди поховального та поминальнаго циклу в с. Українка.

(підпис автора

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”

ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ

ПАНАСЮК Ірина Юріївна

ОСОБЛИВОСТІ РОДИННОЇ ОБРЯДОВОСТІ НА ОСТРОЖЧИНІ      (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ, ЗІБРАНИМИ В СЕЛІ УКРАЇНКА ОСТРОЗЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Кваліфікаційна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

за спеціальністю 6.020101 “Культурологія”

                                                           Науковий керівник:

                                                           кандидат філологічних наук,

                                                           доцент

                                                         Янковська Ж. О.

____________ (підпис)

Дата подання на кафедру

“____”____________ 2011р.

ст. лаборант кафедри _________ Л.Л. Вінічук

Допущено до захисту

Завідувач кафедри ______________ доц. М.О. Зайцев

Голова ДЕК

Оцінка________________ проф. В.Г. Виткалов

Острог, 2011

Зміст

Вступ........................................................................................................................3

Розділ І. Особливості родильної обрядовості на Острожчині…………....7

1.1.           Особливості передродових обрядів  в селі Українка   Острозького району...................................................................................................7

1.2.           Семантика власне родових обрядів на Острожчині.......................13

1.3.           Особливості післяродових обрядів Острозького краю..................17

Розділ ІІ. Особливості весільної обрядовості на Острожчині………........27

2.1. Особливості передвесільної обрядовості в селі Українка Острозького району...............................................................................................27

2.2.    Семантика власне весільного обряду на Острожчині ...................34

2.3.    Особливості післявесільної обрядовості  Острозького краю…..47

Розділ ІІІ. Особливості поховальної обрядовості на Острожчині…........51

              3.1. Особливості власне поховальних обрядів в селі Українка Острозького району……………………………………………………………...51

              3.2.   Семантика поминальних звичаїв і обрядів на Острожчині….…..59

Висновки...............................................................................................................63

Список використаних джерел та літератури.................................................70

Вступ

Становлення народно-традиційної культури українців тривало довгі століття, щоб витворитися у культурно-побутове, традиційно-виробниче, моральне, духовне явище, яке сприймається усім народом, стає його суттю. Бо лише те здобуває право на існування, що відповідає багатьом компонентам буття людського колективу, характеру людини.

Із найдавніших часів наші предки надавали особливого значення утворенню сім’ї. Відповідно до цього формувалася родинна обрядовість. 

Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім’ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів родини. Відповідно до природного циклу існування людини склався комплекс родинної обрядовості. Основні його елементи – родильні, весільні та поховальні й поминальні обряди. Крім них, у сім’ї нерідко відзначалися події менш важливі: входини, пострижини, вступ до парубоцтва і дівоцтва, повноліття, срібне та золоте весілля.

У циклі родинної обрядовості переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, виникнення яких належить до різних історичних періодів з притаманними кожному з них нормами і поглядами. Біля витоків свого формування сімейні обряди та ритуали тісно стикалися з магічними заходами, котрі мали забезпечити сім’ї та окремій людині щастя, багатство та плодючість, захистити її від злих сил. Так формувався багатошаровий і багатофункціональний обрядовий комплекс. Таким в основному він залишається і тепер, хоча й зазнав значних трансформацій та спрощень.

Із розвитком раціональних та наукових знань магічні обряди поступово втрачали свій первісний сакральний зміст, все більше набуваючи розважального характеру.

У кожній місцевості чи етнографічному районі України є свої особливості родинної обрядовості, у тому числі й на Острожчині.

Актуальність теми дослідження. Родинна обрядовість має відмінності у різних регіонах України залежно від умов розвитку тієї чи іншої місцевості, традицій, звичаїв та обрядів, які формувалися протягом століть і вплинули на подальший розвиток і світогляд населення певного селища, краю. Особливості родинної обрядовості на Острожчині до цього часу не знайшли належного висвітлення у науковій літературі. Тому проблема наукового вивчення родинної обрядовості на основі місцевих традиційних елементів обрядодій є особливо актуальною.

Метою дипломної роботи є виокремлення та осмислення особливостей родинних обрядів на території села Українка Острозького району Рівненської області на основі польових досліджень.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

-         зібрати фольклорно-етнографічний матеріал щодо родинної обрядовості на Острожчині;

-         проаналізувати польові записи на основі теоретичних праць відомих дослідників;

-         вивчити та описати особливості родильної, весільної та поховальної обрядовості в селі Українка;

-         проаналізувати обряди, пов’язані із проведенням родинних подій на Острожчині.

Об’єктом дослідження є родинна обрядовість українців.

Предметом дослідження є родильні, весільні та поховальні обряди, записані у селі Українка Острозького району.

У процесі виконання роботи для узагальнення інформації, отриманої з польових досліджень використано методи: польових досліджень, спостереження, порівняння, систематизації матеріалу, а також методи аналізу і синтезу.

Джерельна та теоретична база. Джерельну базу роботи складають польові дослідження: розповіді та спогади жителів села Українка, що на Острожчині. Ця проблематика досліджувалася багатьма ученими, які доклали багато зусиль для наукового трактування родинної  обрядовості.  Це  такі  вчені,  як П. Чубинський, О. Воропай, Хв. Вовк, А. Пономарьов, Г. Лозко у праці “Українське народознавство” звертає головну увагу на сакральний характер родинних обрядів та на їх зв’язок із культом предків,  В. Борисенко у праці “Українська етнографія” опирається на релігійно-міфологічні уявлення людей про родинне життя. С. Павлюк у праці “Українське народознавство” та С. Макарчук у праці “Етнографія України” описують родинні обряди звертаючи головну увагу на їх регіональні відмінності. У відомій праці М.Б. і З.Б. Лановик “Українська усна народна творчість” подано історію виникнення та становлення даної обрядовості, перелік обрядових пісень, а також встановлено зв’язки між родинними обрядами.

Новизна дослідження полягає в тому, що у ньому  зроблено спробу комплексного аналізу родинної обрядовості окремо взятої локальної місцевості (а саме с. Українка Острозького району Рівненської області), визначено її особливості порівняно з іншими регіонами України, які є дослідженими і описаними в науковій літературі.

Практична значимість. Засвоєння пропонованої інформації дозволить розширити знання про українську обрядовість, багатство, розмаїття і високу гуманістичну наповненість традиційної культури, глибше усвідомити і збагнути те, що у винятково складних і несприятливих умовах свого історичного буття народ упродовж віків зберігав як ознаки своєї  самобутності і невичерпну творчу силу. Без таких знань неможливе і відповідне самоусвідомлення приналежності до свого народу – те визначальне, неодмінно притаманне людині, що називається національною свідомістю і гідністю. Тому, на мою думку, матеріали цієї дослідницької роботи можна використовувати для читання курсу „Традиційна культура українців”, а також для інших народознавчих курсів.

Структура дипломної роботи. Робота складається із Вступу, трьох розділів із виокремленням періодів родинної обрядовості, Висновків і Списку використаних джерел та літератури.

У Вступі зазначено актуальність теми, мета та завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження, а також його новизна та практична значимість. У першому розділі “Особливості родильної обрядовості на Острожчині” подано загальну характеристику циклів родильної обрядовості та охарактеризовано особливості звичаїв передродових, власне родових та післяродових обрядів на досліджуваній території в порівнянні із загальноукраїнськими традиціями святкування. Другий розділ “Особливості весільної обрядовості на Острожчині” присвячений висвітленню особливостей передвесільних обрядів, святкування власне весілля та післявесільних обрядодій на цій території. У третьому розділі “Особливості поховальної обрядовості на Острожчині” розглядаються звичаї та обряди поховального та поминальнаго циклу в с. Українка. У Висновках зроблено узагальнення та підведення підсумків роботи з виділенням особливостей родинної обрядовості на зазначеній території.

Розділ І.

Особливості родильної обрядовості на Острожчині

1.1. Особливості передродових обрядів в селі Українка Острозького району

Сім’я – важливий елемент у житті кожної людини, і вона набирала чинності тоді, коли в ній з’являлися діти. В народі існує приказка “Хата з дітьми –  базар, а без них кладовище”. Тому кожна жінка хотіла мати дитину. Щоб вагітність і пологи пройшли нормально, щоб убезпечитися від імовірного зурочення, а майбутню дитину наділити здоров’ям та доброю вдачею, вагітна жінка мала дотримуватися певних норм поведінки, знати неписане зведення прикмет, заборон і обмежень. Перш за все, їй потрібно було приховувати свою вагітність якомога довше, тому що, як говорили в селі Українка, “чим менше людей знає про вагітність, тим краще для жінки, оскільки вона буде страждати за кожний гріх людини, яка знає про її стан”, – як розповіла жителька села Українка Гончарук Уляна Володимирівна [39].

М. та З. Лановик зазначають, що “своєрідну систему становили табу та заборони щодо їжі, місця перебування майбутньої матері, занять чи видів праці, поведінки, що ґрунтувались на основі давніх уявлень, збережених у численних забобонах. Вагітна жінка повинна була якнайдовше тримати свій стан у таємниці, заборонялося різати, зупинятися на сакральних межах, що являлися рубежами між світами живих та мертвих (таких як поріг, ворота, перехрестя чи роздоріжжя), виходити з дому без оберегів тощо” [16;с.222]. На Острожчині, за словами опитаних жителів, такі заборони простежуються рідко, тому що під час вагітності жінки і шили, і пряли, і вишивали, а отже, різали. В господарстві необхідно було  використовувати ножиці. Також жінка повинна була часто ходити на поле (в період з весни до осені), адже основний дохід сім’ї становив урожай, тому вагітна жінка, звичайно ж, знаходилася на сакральних межах,  проте недовго.