Сутність та види лізингу

Оперативний лізинг - це договір лізингу, у результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт  лізингу на термін, менший за той, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після завершення терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу. 

Спільним для  фінансового і оперативного лізингу  є збереження права власності  лізингодавця на об'єкт лізингу на весь термін договору лізингу. Перехід  права власності до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. Українське законодавство не лише чітко визначає два види лізингу, а й вирізняє різні форми лізингу. Під формами лізингу розуміють особливі відносини між сторонами лізингового договору. Відповідно до чинного законодавства, виокремлено такі форми лізингу: 

зворотній лізинг передбачає набуття лізингодавцем  майна у власника і передання  цього майна йому у лізинг. Після  завершення строку договору лізингу  товаровиробник має право викупити лізингове майно і таким чином відновити право власності на нього; пайовий лізинг являє собою здійснення лізингу за участі суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80 % вартості набутого для лізингу майна. Характерною особливістю такого лізингу є надання лізингодавцю права залучати до фінансування купівлі майна для лізингу кошти інших кредиторів (банків, страхових та пенсійних фондів тощо). 

Такий вид фінансування купівлі майна для лізингу  дає змогу лізинговій компанії здійснювати  великі й дорогі лізингові проекти, розширювати лізингову діяльність: 

- міжнародний  лізинг базується на договорі лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Він відкриває можливість для вітчизняного лізингоодержувача отримати в користування сучасну високопродуктивну техніку з будь-якої країни й досягти завдяки цьому конкурентних переваг на ринку. Варто зазначити, що країна-лізингоодержувач заощаджує час і фінансові ресурси, які б знадобилися для розроблення та впровадження такої техніки [7]. Крім того, товаровиробники-лізингоодержувачі мають можливість скористатися світовими досягненнями науково-технічного прогресу, навіть якщо в них відсутня в достатній кількості іноземна валюта. У договорі лізингу може бути передбачена компенсаційна виплата лізингових платежів продукцією, що виробляється на лізинговому майні чи за його допомогою. Слід мати на увазі, що, за оцінкою фахівців Міжнародної фінансової корпорації, українські законодавчі та нормативні акти, що регулюють експорт об'єктів та отримання платежів із-за кордону, не повною мірою сприяють здійсненню договорів міжнародного експортного фінансового лізингу для вітчизняних лізингодавців. Проте угоди лізингу для іноземних лізингодавців, які ввозять об'єкти лізингу на українську територію, є досить вигідними і на практиці регулярно виконуються. Це слід враховувати при використанні цієї форми лізингу.  

  

IV. Висновки 

Характеристика  названих у класифікації видів та форм лізингу свідчить, що лізинг являє  собою унікальний комплекс майнових відносин, який вирізняється гнучкістю та легкою адаптацією до конкретних умов господарювання. Аналіз використовуваних у вітчизняній практиці форм лізингу та найуживаніших відмінних ознак їх характеристики дав змогу здійснити класифікацію основних форм лізингу, що дає можливість із загальних позицій підійти до оцінювання ефективності лізингових операцій. 

  

Література 

1. Кабатова Е.  С. Лізинг: понятие, правовое регулирование,  международная унификация / Е. С.  Кабатова. - М.: Наука, 2001. - 322 с. 

2. Ляшенко В.  К. Методичесские рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой піддержки малого бизнеса / В. К. Ляшенко, А. Г. Барановський, А. С. Толмачева. - Донецк: ЮРИНКОМ, 2008. - 187 с. 

3. Славянська  Н. М. Лізинг як перспективна  форма господарських відносин / Н.  М. Славянська // Проблеми розвитку фінансового менеджменту. - Суми, 2005. - № 3. - С. 32-36. 

4. Смирнов A. T. Лизинговые операции / А. Т. Смирнов. - М.: Консалт-банкир, 2001. - 236 с. 

5. Суссанян В.  В. Саме выгодные сделки: лізинг, прокат / В. В. Суссанян. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 179 с. 

6. Хименский  Г. А. Экономическая сущность  лизинговых операцій и их учёт / Г. А. Хименский // Бізнес. - 2007. - № 1. - С. 11-12. 

7. Яновський  O. K. Лізинг як форма підприємницької  діяльності / O. K. Яновський // Економіка  України. - 2004. - № 2. - С. 90-92. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сутність поняття  лізингу

Дата поступлення: 2007-04-23 14:05:00

Хто виконав: grunchuk

Навчальний заклад:

  

 Поняття лізингу. 

 В лізингових  відносинах з¢явився перелік питань ,котрі не були врегульовані чинним законодавством,що визвало деякі складнощі при заключенні лізингових договорів,це і стало первопричиною приняття Верховною Радою Закону ¢¢Про лізинг¢¢ від 16 грудня 1997р. Це послу-жило створенню правової основи лізингових договірних операцій.

 Самим важким  питанням являється визначеннян правової природи договору лізингу ,а це можливо при виявленні чітко визначених ознак цього договору,котрі виокремлювали б його від інших договорів.

 Та обставина,що  договором лізингу охватується  разнородні відно-сини ,не виникає  сумнівів,оскільки це визначається з роду предписань Закону. Тобто в ст.№1 Закону дано поняття лізингу,котрий розглядає-ться як підприємницька діяльність,направлена на івестування власних або запозичених фінансових засобів визначена в наданні лізиногода- вачем в виключне користування на визначений термін лізингоодержу- вачу майна,котре являється власністю лізиндавача або купується їм в у власність за дорученням і согласованності з лізингоодержувачем пе- ріодичних лізингових платежів. 

 В законі  в ст.№4 визначені види і форми лізингу.

 По договору  фінансового лізингу лізиногодержувач  приймає на себе зобов¢язання,пов¢язані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі.

 Фінансовий  лізинг,право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк неменш 60% строка їх повної амортизації,а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості.Між тим,тут проявляється договірна форма фінансово- підприємницької лізингової діяльності.Цю діяльність потрібно розглядати іменно таким чином –як фінансовий лізинг,який проявляється в сумі возміщення вартості об¢єкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу.

 Фінансовий лізинг поділяється на :

 ● лізинг  в обслуговуванні;

 ● ліверидж  лізинг;

 ● ¢¢у пакеті¢¢;

 Лізинг з  обслуговуванням являє собою  поєднення фінансового лізингу

 з обслуговуванням  з договором підряду та передбачає  надання цілого

 ряду послуг,пов¢язаних з утриманням на обслуговування та утриман-ня зданого в оренду обладнання.

 Ліверидж  лізинг –особливий вид фінансового  лізингу.У цій угоді більша  частка (за вартістю)обладнення,що  здається в оренду, бере-ться внайми  у третьої сторони –інвестора .У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взятую позикою на його прид-бання,що знижує оподаткований прибуток(доход) інвестора та ство-рює ефект відстрочки податку.

 Лізинг ¢¢у пакеті¢¢ -система фінансування підпиємства,при якій будів-лі та споруди надаються у кредит,а обладнання здається орендареві за угодою оренди.

 За методами  фінансування існують :

 ● терміновий  лізинг,при якому здійснюється  одноразова оренда майна;

 ● поновлювальний  лізинг,при якому договір продовжується по закін-ченню першого строку контракту.

 Стосовно  орендованого майна лізинг поділяється  на :

 ● чистий  лізинг,коли додаткові видатки  з обслуговування орендо-ваного  майна покладаються на орендаря;

 ● повний  лізинг,при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.

 Розвиток  лізингових стосунків може здійснюватися  шляхом здачі в оренду цілих  промислових підприємств,що викликає  застосування ро-здільного лізингу.Він  характеризується широкомаштабністю та наяв-ності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.

 Роздільний  лізинг –це ускладнений варіант  фінансового лізингу,який передбачає  участь в угоді кількох компаній  та фінансових установ.Роздільний  лізинг використовується в тому випадку,коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів,а інша части-на сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець,за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.

 Оперативний  лізинг –характеризується тим,що  лізингоодержувач по своєму заказу  отримує в платне користування  від лізингодавача об¢є-кту лізингу на строк неменш строка,в період якого амортизується 90% вартості об¢єкту лізингу,визначеной в день заключення договору.По закінченні договірного строку ,договір може бути продовжен або об¢єкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу,або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.

 Оперативний лізинг має такі особливості :

 ● орендодавець  не розраховує покрити всі  свої витрати за рахунок надходжень  від одного лізингоотримувача;

 ● строки  оренди не охоплюють повного  фізичного зносу майна;

 ● ризик  збитків від псування або втрати  майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;

 ● по закінченні  встановленого строку майно повертається  лізингода-вачу.

 Обернений  лізинг –розлядається як договір  лізингу,передбачаючий придбання  лізингодавачем майна у власника  і подальшу передачу цього  майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:

 ●куплі-продажу  майна;

 ●передачі  цього майна у користування;

 Лізингодавач  купляє майно у його власника,а  потім передає йому майно в  лізинг.Якщо не було б договору  лізингу,то суб¢єкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг –це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг –середньостро-кова оренда майна від 1-3 років.

 Говорячи  про лізинг треба вияснити  що таке об¢єкти і суб¢єкти лізингу. Згідно з ст.№2 закону об¢єктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.

 Суб¢єкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону). 

 Лізинговий  договір. 

 Під час  здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

 На другїй  проводиться юридичне закріплення  лізингової угоди.

 Оформлюються  такі документи : договір про  куплю-продаж об¢єкту лізингу,акт про приймання об¢єкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування об¢єкту лізингу.

 Третя стадія  –це період використання об¢єкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю об¢єкту.

 Для збільшення  гарантії повернення вартості об¢єкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.

 Стаття №21 закону ¢¢Про лізинг¢¢ регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.