Ринок опціонів в Україні

Таким чином, з метою створення конкурентоспроможного фондового ринку необхідно забезпечити потік інвестицій в реальний сектор економіки, розробити необхідний комплекс правового, організаційного, економічного, політичного, соціально-психологічного характеру, спрямований на створення динамічно стійкої системи функціонування фондового ринку, звернувши увагу на глобалізацію та універсалізацію як першочергові процеси ринку.

Глобалізація є передумовою динамічного розвитку національних економік та корпоративного сектору, адже вона є певним трампліном при досягненні міжнародних стандартів конкурентоспроможності та інтеграції до міжнародної економічної спільноти. Глобалізація видозмінила такий ринок, як фондовий. Адже, в останнє десятиріччя відбулось об’єднання багатьох загальновизнаних світових біржових майданчиків, у результаті чого підвищився якісний рівень та ефективність біржової торгівлі за рахунок вдосконалення системи її правил.

Головними тенденціями на міжнародних фондових ринках, що визначатимуть дальший розвиток фондового ринку України, є:

      глобалізація світового ринку капіталу, створення глобальних торговельних та розрахунково-клірингових систем для обслуговування міжнародних ринків капіталу;

      технологізація ринків капіталу через зростаюче використання новітніх інформаційних і фінансових технологій;

      універсалізація діяльності фінансових інститутів, які спроможні надавати своїм клієнтам повний спектр фінансових послуг, включаючи послуги на ринках цінних паперів;

      інституціоналізація або зростання ролі інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній) у здійсненні фінансових інвестицій;

      інтернаціоналізація та регіоналізація регулювання фондових ринків [2].

Незважаючи на недостатню інтегрованість українського біржового ринку до міжнародного, він не стоїть осторонь від глобалізаційних процесів. У травні 2008 року українськими учасниками фондового ринку разом з російською біржею «Фондовою біржею РТС» була організована Українська біржа [17].

Загальними зборами лідера українського фондового ринку, ПАТ «Фондова біржа ПФТС», у кінці грудня 2009 року було прийнято рішення про її продаж ЗАТ «Московська міжбанківська валютна біржа» [17]. На початку квітня 2010 року Антимонопольний комітет України надав дозвіл ЗАТ «Московська міжбанківська валютна біржа» на придбання 50%+1 акцію ПАТ «Фондова біржа ПФТС». Зважаючи на світову практику, досить ймовірно, що на базі даних бірж у майбутньому будуть організовані універсальні біржові майданчики.

Прикладом міжнародного об’єднання біржових ринків є функціонуюча група компаній NYSE Euronext, котра управляє діяльністю бірж Нью-Йорку, Парижу, Амстердаму, Брюсселю, Лісабону, а також Лондонської міжнародної біржі фінансових ф’ючерсів та опціонів. Капіталізація даного об’єднання складає 22,3 трлн. євро [18].

Отже, з метою забезпечення конкурентоспроможності фондового ринку України політика держави має бути зосереджена на наступному:

      налагодження тісного співробітництва в рамках міжнародних організацій та роз’яснення потенційних можливостей з метою створення позитивного іміджу українського фондового ринку серед зарубіжних та вітчизняних інвесторів;

      підвищення вимог до корпоративного управління;

      чітке визначення прав та обов’язків емітентів та інвесторів;

      спрощення доступу до внутрішнього ринку зарубіжних інвесторів та запровадження менш жорстких методів валютного регулювання з метою доступу вітчизняних підприємств до міжнародних ринків капіталу;

      розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів;

      повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів, зокрема створення забезпечення хеджування (страхування) інвесторів на вторинному ринку цінних паперів;

      введення в дію міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, погодження нормативної бази ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів [12, с. 346].

Висновки

Одним із механізмів фондового ринку, за допомогою якого можливе вирішення проблем, які постають перед фінансовою системою, є розвиток сегмента, пов'язаного з обігом похідних цінних паперів, так званих деривативів.

В Україні процес реєстрації похідних цінних паперів почався тільки у 2000 р. Відтоді ДКЦПФР зареєстровано випуски опціонів, здійснені 19-ма емітентами, обсяги яких незначні порівняно з обсягами ринків похідних цінних паперів розвинених країн.

Ринок похідних цінних паперів в Україні має істотні відмінності від аналогічних ринків у країнах з розвиненою фінансовою системою. Відмінності ці стосуються й кількісної, і якісної сторін. З кількісної сторони обсяг ринку похідних цінних паперів в Україні значно менше, чим за кордоном. Частка деривативів (опціонів) становить лише 0,0002% від загального обсягу випуску цінних паперів і значно поступається відповідним до показників у США або в Росії. З якісної сторони ці відмінності ще помітніше. Під тими самими назвами фактично фігурують різні, часто зовсім не схожі один на одного фінансові інструменти. Це пов'язане як з різною по ступеню розвитку, адекватності й досконалості нормативно-правовою базою функціонування деривативів, так і з різними завданнями, які ставлять перед собою учасники термінового ринку. Розвиток строкового ринку в Україні й трансформація українських похідних цінних паперів у фінансові інструменти, головною метою використання яких є хеджування фінансових ризиків, повинне бути засноване на ясному розумінні особливостей сучасних похідних цінних паперів і визначенні напрямків по доведенню цих інструментів до рівня країн з розвиненою ринковою економікою.

Першою істотною особливістю українських деривативів є відмінність від закордонних деривативів по базисних активах. В Україні існують численні обмеження по кількості базисних активів.

Другою важливою особливістю деривативів, дозволених до випуску в Україні, є обмеження по емітентах.

Третьою особливістю деривативів в Україні є наявність обмежень по місці торгівлі цими цінними паперами.

Наступна особливість деривативів в Україні полягає в повній відсутності непокритих (незабезпечених) деривативів.

Практично по всіх параметрах є помітні відмінності від «класичних» деривативів, які обертаються на закордонних строкових ринках. Найбільш масштабні відмінності є по кількості дозволених базисних активів, покриттю деривативів і по сфері їх обігу.

Ці обмеження, які накладаються на похідні цінні папери в Україні є фактором, що стримують розвиток фондового ринку. Про це свідчить не тільки вкрай незначна частка похідних паперів у загальному вартісному обсязі цінних паперів первинного й вторинного фондових ринків України, але й цілі застосування деривативів.

На сучасному етапі розвитку української економіки фінансова криза внесла свої суттєві корективи в плани вітчизняних бізнес-структур. Основною проблемою для багатьох стала відсутність фінансування та проблеми з реалізацією продукції.

Одним з найбільш ефективних інструментів фінансового ринку у розвинених країнах вважається опціон. Опціонні ринки дуже успішні. Інвестори високо оцінюють портфельні стратегії, які виникають завдяки торгівлі опціонами, що відбивається у великому обсязі торгових операцій і їхньому величезному успіху. Успіх викликає бажання винаходити все нові й нові варіанти, і за останні роки ми стали свідками значних інновацій у ряді опціонних інструментів, пропонованих інвесторам.

В Україні слід побудувати розрахунково-клірингову систему, тому що розрахунки та кліринг операцій із деривативами швидко розвиваються й виходять із тіні бек-офісів, загострюється конкурентна боротьба, прискорюється інноваційний розвиток. В Україні ідея створення незалежних клірингових установ не знайшла належної підтримки, головною причиною є відсутність належно установленої законодавчої бази. Також не було враховано, що ринок опціонів в свою чергу взагалі не розвиватиметься без клірингових установ.

Сучасна методологія опціонного ринку, розроблена і з успіхом застосовується в країнах з розвинутою економікою. Вчені Гарвардського і Стенфордського університетів Фішер Блек і Майрон Шоулз зробили великий внесок в економічну науку. їх новаторські дослідження вирішили проблеми в галузі теорії фінансів. Вони першими винайшли формулу на формування ціни опціону.

В сучасних економічних умовах продовжується процес екстенсивного (збільшення масштабу) та інтенсивного (збільшення кількості видів опціонів) розвитку опціонного ринку. Перспектива розвитку ринку опціону в України показує, що без ринку немає ефективної економіки. Немає ринку без його основного атрибуту - фондового ринку, який не може існувати без опціонного ринку, на якому знаходять своє логічне завершення більшість функцій фондового ринку.

Список використаних джерел

1. «Про цінні папери та фондовий ринок» Закон України від 23 лютого 2006 року №3480 –ІV
2. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Закон України від 30.10.1996 №448/96/ВР. http://zakon.rada.gov.ua
3. Правила випуску та обігу фондових деривативів. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фодового ринку від 16.06.2009  № 572. http://zakon.rada.gov.ua
4. Правила випуску та обігу валютних деривативів. Затверджено постановою Правління НБУ № 216 від 07.07.97. http://zakon.rada.gov.ua
5. Положення КМУ про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів від 19.04.1999 № 632. http://zakon.rada.gov.ua

6.            Ватаманюк З.Г. Перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні / З.Г. Ватаманюк, О.В. Баула // Фінанси України. – 2007. – № 5. – С. 75-85.

7. Вовчак О.Д. Інвестування : навч. посібн. / О.Д. Вовчак. – Львів: Вид-во "Новий світ – 2000", 2008. – 544 с.
8. Габбард, Р. Глен.Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ, 2004. — 889 с.
9. Гоффе В. Ванільні та екзотичні опціони: досвід використання у розвинених країнах // Ринок цінних паперів. – 2004. - №3-4. – С. 17-21.
10. Дука А.П. Теорія і практика інвестиційної діяльності. Інвестування : навч. посібн. – Вид. 2-ге / А.П. Дука. – К. : Вид-во "Каравела", 2008. – 432 с.
11. Кантур, С.Ф. Классификация производных ценных бумаг / С.Ф. Кантур // Культура народов Причерноморья. – 2009. – №171. –
    С. 140-143.
12. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів: навч. посібник / Кравченко Ю.Я. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.: Дакор, КНТ, 2009. - 672 с.
13. Крупка Ю. М. Обіг цінних паперів в Україні: наук.-практ. комент. Закону України "Про цінні папери та фонд. ринок", практика розгляду судами спорів, пов’яз. з обігом цінних паперів / Ю. М. Крупка, О.М. Гав'яз. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 376 с.
14. Назарчук М.І. Аналіз стану та перспективи розвитку фондового ринку України/ М.І. Назарчук // Фінанси України. - 2007. - №12. – С. 83-95.
15. Перепелиця Р. Формування інституціональної структури фондового ринку в післяприватизаційний період // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2006. – Випуск 103-4. – С. 143– 148.
16. Покровская О.С. Дериватив: рисковый инструмент передачи риска [Текст] / О.С. Покровская // Финансы и кредит. - 2008. - №23. - C. 36-47.
17. Приказюк Н.В. Ринок державних цінних паперів : світовий досвід та вітчизняні реалії / Н.В. Приказюк, Т.П. Моташко // Фінанси України. – 2009. – № 2. – С. 73-81.
18. Терещенко Г.М. Проблеми становлення та напрями удосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні / Г.М. Терещенко // Фінанси України. – 2007. – № 6. – С. 97-104.
19. Шаповалов Є. А. Сучасні тенденції розвитку ринків опціонів у країнах Центральної та Східної Європи // Збірник наукових праць. Вип. 29. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – С. 203-209.
20. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 535 с.
21. ЧернишукВ.Р. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи / В.Р. Чернишук, А.П. Данькевич // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96-103.
22. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за січень-липень 2011 року. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ssmsc.gov.ua.
23. Statistical Annex. Derivatives markets. [Электронный ресурс]: http://www.bis.org/statistics/index.htm.

Додатки

Додаток А

Найбільш відомі біржі, що започаткували торгівлю деривативами