Шляхи розвитку бюджетної системи України

На 1999 рік для Волочиського району були встановленні слідуючі нормативи  відрахувань:

• 100 % податку на прибуток;
• 50 % акцизного збору;
• 50 % прибуткового прибутку з громадян;

Власні і закріплені доходи займають тільки 42 відсотка доходів  бюджету. Району визначена дотація, яка повинна покривати потреби  бюджету на 58 % .

За 1999 рік до бюджету  Волочиського району надійшло 4218 тис.грн. власних доходів і неподаткових платежів, що складає 101,8 %  до суми уточненого плану.

Дотацію за 1999 рік район  отримав - 4307 тис.грн. при плані -      5402 тис.грн., що становить - 79,7 % .

Найбільшу питому вагу в  структурі доходів бюджету займають:

• податок на прибуток - 35,3 %;
• прибутковий податок з громадян - 21 %;
• плата за землю - 14,8 %.

Бюджет району за 1999 рік  не виконано по трьох джерелах:

• по прибутковому податку з населення виконання складає 81,2 %;
• по платі за воду 46,7 %;
• по сплаті за землю 76,7 %.

По цих показниках бюджет недоодержав 411,8 тис.грн.

Причиною невиконання  плану по платі за землю є наявність  недоїмки по платежах, яка на 01.01.98 року склала 466,5 тис.грн., що становить 74,5 % фактичних  поступлень по цьому виду податку  за 1999 рік.

По платі за воду причиною невиконання плану є як наявність недоїмки (3,5 тис.грн.), так і значне збільшення суми, затвердженої по бюджету 1999 року, порівняно з минулим роком ріст склав - 226,7 % .

Причиною невиконання  плану по прибутковому податку з  громадян є значна затримка виплат заробітної плати у всіх сферах.

В загальних доходах  місцевих бюджетів Волочиського району  кошти, що концентруються у районному  бюджеті в 1997 році займали - 85% , в 1998 році - 84,5 %, в 1999 році - 75 % .

В доходи районного бюджету  спрямовуються:

• відрахування від загальнодержавних доходів, що справляються на території району за нормативами, встановленими для району.
• інші доходи (штрафи і санкції, крім адмінштрафів)
• а з 1999 року - 40 %  плати за землю.

Найбільшу питому вагу у  складі власних  і закріплених  доходів районного бюджету в 1997 - 1998 роках займав податок на добавлену  вартість відповідно 47 %  і  55 %, податок на прибуток 42,8 %  і  28,6 % .

У власних і закріплених  доходах районного бюджету 1999 року найбільшу питому вагу - 47,3 %  займав податок на прибуток,28 % - прибутковий  податок з громадян.

Для збалансування доходів  і видатків районного бюджету  використана частина дотацій, що надійшла із обласного бюджету в 1997 році доля дотацій в загальних доходах районного бюджету становила  6%,     в  1998 році - 35%, в 1999 році - 57,6 % .

При розподілі доходів  Волочиського району між районним бюджетом і бюджетом міської Ради, селищних і сільських Рад враховані вимоги Закону   «Про бюджетну систему України».

В доходах міської, селищних сільських Рад враховані:

• 60 відсотків плати за землю;
• 90 відсотків податку з власників транспортних засобів;
• повністю державне мито;
• місцеві податки і збори;
• інші доходи .

На суму коштів, що не покриваються власними закріпленими доходами встановлена  дотація з районного  бюджету в сумі - 819,4 тис.грн.,що становить 42 %  до загальної суми доходів  цих Рад.

Доходи бюджету м. Волочиськ  в загальній структурі власних і закріплених доходів Волочиського району займали в 1997 році - 6 % , в 1998 році - 8 % , в 1999 році - 11,8 %.

На 1999 рік бюджет м.Волочиськ  визначений по доходах і видатках - 576,2 тис.грн.

Фактично за 1999 рік  в бюджет м. Волочиськ надійшло - 499 тис.грн., одержана в повній сумі 144 тис.грн. дотація з районного бюджету. Крім цього, районний бюджет надав місту Волочиськ короткотермінову позичку в сумі 31 тис.грн., погашення якої не було забезпечено до кінця року.

В доходах бюджету м. Волочиськ найбільшу питому вагу займають місцеві податки  та збори:

• 1997 рік - 26,1 %;
• 1998 рік - 30 %;
• 1999 рік - 34,5 %;

Плата за землю в розпорядженні  м. Волочиськ залишається - 60 %  від  загальної суми надходжень.

В 1997 році питома вага плати  за землю в загальній сумі надходжень складала 45 % , в 1998 році - 19,3 % , в 1999 році - 30,3 %.

Ріст загальної суми надходжень плати за землю визваний збільшенням ставок в 1,81 рази .

Значна сума коштів надходжень в бюджет м. Волочиськ від податку  з власників транспортних засобів в 1997 році - 10,2 % в загальних доходах, в 1998 році - 10,6 % , в 1999 році - 15,8 .

Державне мито в 1997 році складало 8,6 % в загальних надходженнях, в 1998 році 10,8 % , в 1999 році - 9,4 % . Як абсолютне  так і відносне зменшення державного мита визвано тим, що в 1999 році в місті відкрито дві  приватні нотаріальні контори, які згідно діючим нині законодавством державне мито не сплачують.

Таким чином, ми розглянули питання виконання дохідної частини  місцевих бюджетів різних рівнів  на прикладі Хмельницької області - від зведеного по області, обласного, зведеного по району, районного і аж до базового рівня  - бюджету м. Волочиськ.

Логічним є перехід  до розгляду і вивчення  порядку  витрачання коштів на різних ланках бюджетної  системи.

2.3. Визначення напрямків видатків  місцевих бюджетів і їх       цільового використання в цілому  та за видами видатків.

 

При  розгляді попереднього питання нашої роботи ми розглянули склад видатків Державного  та місцевих бюджетів.

Відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України»   органи державної виконавчої влади і  виконавчі органи місцевих Рад під час складання проектів бюджетів затвердження їх і уточнення бюджетів в ході  виконання, в межах своєї компетенції  мають право:

• визначати із своїх бюджетів обсяг фінансування заходів соціально-культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць у межах планових бюджетних доходів, наданих дотацій, субвенцій, а також з урахуванням залучених коштів;
• визначати напрями використання коштів бюджетів на інвестиції, власні цільові програми, а також на спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, відновлення пам’яток природи і культури, що знаходяться  у віданні відповідних органів влади, на  благоустрій міст, селищ та сіл, утримання і капітальний ремонт житлового фонду і об’єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури та спорту, засобів масової інформації, на утримання органів державної влади та самоврядування, захист прав споживачів, інші цілі;
• збільшувати в межах  наявних коштів видатки на утримання житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури, спорту, охорону навколишнього природного середовища та інші цілі;
• визначити у встановленому порядку в межах обсягу додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги та допомогу громадянам, які потребують соціального захисту; утворювати у складі свого бюджету в межах обсягу його доходів резервні та цільові фонди, якщо їх створення передбачено законами України; визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання;
• об’єднувати на договірних засадах кошти своїх бюджетів з коштами інших бюджетів, а також підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та громадян для невиробничого призначення, крім винятків, встановлених законами Українами.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються  органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад; видатки, пов’язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними районними та обласними бюджетами.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних  місцевих бюджетів, визначають напрямки їх використання.

Районні, обласні бюджети  виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

У видатковій частині  місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного  бюджету і  видатки бюджету розвитку.

Кошти поточного бюджету  спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за  рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм  соціально-економічного розвитку відповідної  території, пов’язаних із здійсненням  інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов’язані з виконанням власних  повноважень місцевого самоврядування, і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Місцеві бюджети мають  бути достатнім для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їх законом повноважень  та забезпечення населення послугами  не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

У разі коли вичерпано  можливості збалансування доходів  і видатків місцевих бюджетів і при  цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих  їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Держава фінансує у повному  обсязі здійснення органами місцевого  самоврядування наданих законом  повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України   «Про Державний бюджет України».

Рішення органів державної  влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково  супроводжуються передачею  їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані  рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

Протягом бюджетного року можуть вноситися відповідні зміни, уточнення та доповнення. Порядок внесення цих змін такий, як і для затвердження відповідних бюджетів.

Вільний залишок коштів бюджету, що утворився на початок  бюджетного року, доходи бюджету, додатково одержані в процесі виконання бюджету, суми перевищення доходів на видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках не підлягають вилученню органами  виконавчої влади вищого рівня. Рішення про їх використання, в тому числі про вкладення цих коштів у господарські заходи, в акції та інші цінні папери , а також про надання процентних та безпроцентних позичок приймає відповідний орган державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рішень відповідними Радами.

У разі тимчасових касових  розривів в процесі виконання  місцевих бюджетів за клопотанням виконавчих органів місцевих Рад можуть надаватись позички із вищестоячих бюджетів. Міністерством фінансів України  позички можуть надаватись для обласних бюджетів; облфінуправлінням - для районних бюджетів; райфінвідділом - для бюджетів міст і районного підпорядкування, селищ і сіл.

Вказані позички повинні  бути погашенні в межах бюджетного року.

У видатках бюджету знаходять  своє відображення дві сторони одного розподільчого процесу: ділення місцевого бюджетного фонду на складові частини і формування грошових фондів цільового призначення у підприємств, організацій, установ матеріального виробництва, невиробничої сфери, які отримують бюджетні асигнування.

Видатки місцевих бюджетів класифікуються за відповідними ознаками; роллю у відтворенні; суспільним призначенням; галузями виробництва; цільовим призначенням.

В свою чергу ці ознаки поділяються по групах.

Так, за роллю у відтворенні  видатки поділяються на ті, що пов’язані з розвитком матеріального виробництва і на ті, що використовуються для утримання і розвитку невиробничої сфери.

Відповідно до суспільного  призначення видатки місцевих бюджетів поділяються на такі групи :