Анализ экспортно-импортных операций производителя косметики

      Загострення конкуренції між російськими  підприємствами.

      Освоєння  сегментів медіа-маркет, селективної  косметики і професійної косметики.

      Стабільне вирівнювання співвідношення споживання імпортних і російських парфюмерно-косметичних продуктів. - Перехід від сертифікації продукції по вимогах безпеки до систем якості виробництва.

      Оволодіння  новітніми маркетинговими технологіями.

      На  закінчення необхідно підкреслити, що для успішного здійснення цих  перспектив, а також для подальшого розвитку російської парфюмерно-косметичної  галузі убік цивілізованого ринку необхідне  здійснення тісної тристоронньої взаємодії. Органи державної влади, підприємства - виробники і галузеві асоціації  повинні працювати в тісному  контакті, оперативно і чітко реагувати  на виникаючі проблеми і спільно  виробляти шляхи їх рішення. Тільки при досягненні такого безупинного  процесу спільної роботи ми зможемо  адекватно реагувати на всі зміни  глобальної і місцевий кон'юнктури  ринку і домогтися природної  інтеграції російської парфюмерно-косметичної  галузі у світове економічне співтовариство. 
 

 

      

      2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ  ДІЯЛЬНОСТІ ОАО  «АРОМАЛАК»

      (С.-ПЕТЕРБУРГ) 

      2.1 Дослідження умов  господарювання підприємства  на ринку парфюмерно-косметичної  продукції 

      Предметом дослідження є Відкрите Акціонерне товариство «Аромалак», що здійснює свою діяльність у Санкт-Петербурзі (Росія).

• Основними видами діяльності товариства є:
• харчосмакові ароматизатори;
• лаки манікюрні і рідини для зняття лаку;
• парфюмерно-косметична продукція;
• композиції, бази, отдушки, ароматизатори, розчинники для парфумерії, побутової хімії й інших галузей промисловості;
• ароматизовані алкогольні і безалкогольні напої;
• заготівля, переробка сільгосппродукції, лікарської і рослинної сировини і виготовлення продукції на їхній основі;
• надання послуг населенню методами нетрадиційної медицини;
• ведення комерційної, торгово-посередницької, експортно-імпортної зовнішньоекономічної діяльності.

      По  архівним даним, приблизно з 1930-го і  до початку 1942 року тут знаходився «Маслоробний завод», що у роки Вітчизняної війни  був законсервований.

      Сучасна історія підприємства починається  з 1945 року і лежить в основі розвитку вітчизняної сировинної бази для  парфюмерно-косметичної промисловості, а саме, виробництва синтетичних  запашних речовин і продуктів  розгонки ефірних олій - необхідної сировини для парфюмерно-косметичної  і миловарної промисловості.

      Незважаючи  на високий рівень розвитку хімічної науки взагалі й в області тонкого органічного синтезу зокрема (праці Бутлерова, Зелінського, Чулаєва, Флеринського й ін.), у дореволюційній Росії не було виробництва синтетичних запашних речовин (далі СДВ), тому радянської парфюмерно-косметичної промисловості довелося створювати його заново .

      Розвиток  цієї галузі промисловості почалося в Росії із середини 1920-х років  з метою забезпечення парфумерної  і миловарної промисловості запашними  речовинами вітчизняного виробництва, що в той складний період повинне  було допомогти зберегти значну частину  золотої валюти, затрачуваної на їх імпорт, і до 1941 р. досягло значних  успіхів; розвивалася прекрасна  наукова база, виросла когорта  талановитих учених-хіміків, був  побудований і введений у стрій  ряд підприємств, у тому числі  й у Ленінграді: Ленінградський завод  синтетичної ароматики на набережній Обвідного каналу, д.92. Під час  війни завод був законсервований, а основні кадри були переведені в Москву для налагодження устаткування і пуску Московського заводу синтетики.

      У 1945 році майже всі колишні кадри  повернулися в Ленінград, де було почате відновлення заводу на новому місці - вул. Курляндска, д.42 (нині д.46) на площах законсервованого на час війни  «Маслоробного заводу».

      З 1945 по 1951 р. була зроблена повна реконструкція  будівель і споруд, оснащення їх устаткуванням, що відповідають високим  вимогам виробництва, побудована нова хіміко-аналітична лабораторія. Одночасно  з реконструкцією йшло освоєння вже  створених потужностей, і незабаром  завод вийшов на проектну потужність: 60 т синтетичних ароматичних речовин  у рік.

      У 1964 р. був створений цех виробництва  манікюрних лаків і рідини для  зняття лаку, і донедавна це було ведуче виробництво в країні по випуску  даної продукції.

      У 1971 році завод увійшов до складу ВПО «Союзпарфюмерпром» як Ленінградський комбінат Хіміко-харчовий ароматики, виробництво  №2.

      В наступні роки розвиток заводу йшов по шляху освоєння нових і удосконалення існуючих технологій виробництва СДВ, модернізації діючого устаткування, а також переоснащення цехів новим обладнанням, що сприяло нарощуванню виробничих потужностей і поліпшенню якості продукції.

      У 1993 році в процесі приватизації Комбінат хіміко-харчовий ароматики знову  розділився на два підприємства. На базі виробництва №2 було організовано ОАО «Аромалак».

      В даний час ОАО «Аромалак» спеціалізується  на випуску косметичної продукції: рідини для зняття лаку, лосьйонів, одеколонів; однак випуск манікюрних лаків був припинений у зв'язку з утратою сировинної бази, а також достатком імпортної продукції.

      Силами  інженерно-технічного персоналу була розширена й атестована лабораторія  відділу контролю якості і сертифікації продукції. Тут відновлена класична рецептура «Потрійного одеколону», розроблені рецептури одеколонів фантазійного напрямку, а також ряд лосьйонів: гігієнічного напрямку, для проблемної шкіри, після гоління. З огляду на зрослий попит населення на вітчизняні товари побутової хімії, ведуться роботи з розробки і постановки на виробництво вітчизняних миючих засобів типу Fa і інших товарів побутової хімії.

      У зв'язку з закриттям виробництва  синтетичних запашних речовин, що було основним виробництвом, для збереження основного контингенту працюючих  на підприємстві ОАО «Аромалак» уклало договірні відносини з рядом  давніх партнерів, на виробничих площах, що звільнилися, організували карамельно-шоколадний, рибокоптильний цехи, ділянку рибної кулінарії, ділянку сушіння деревини, цех по виробництву фарби для  розмітки автомобільних доріг. У  співробітництві з державою Ізраїль  налагоджений випуск солей і брудів Мертвого моря. У 1998 році підприємство ввійшло до складу російської Парфюмерно-Косметичної  Асоціації. На економічну діяльність підприємства впливає зовнішнє середовище, що виражається у безлічі факторів, з яких виділяють фактори прямого впливу і фактори непрямого впливу. Фактори прямого впливу:

      - споживачі послуг і продукції підприємства гостро реагують на зміну ціни і якості. Тому підприємство намагається регулювати ціни на продукцію, і виконувані роботи і стежити за їхньою якістю, податки. Держава проводить визначену податкову політику, яка також впливає на діяльність організації. Через недосконалу податкову систему, великих податків, відбувається утрата коштів, у яких потребує підприємство для власного розвитку, мінливість законодавства; конкуренція на ринку продукції та послуг.

      В даний час на регіональному ринку  можна виділити найбільших конкурентів  підприємства на ринку парфюмерно-косметичної  продукції: "Свобода», «Калина», «Невская Косметика», «Линда», «Низар», «Апрель».

      Існує безліч дрібних і середніх компаній, що намагаються заповнити цю нішу на ринку, однак обсяг і технічний  рівень їхніх робіт і послуг, явно недостатній для задоволення  ринкових потреб. Для оцінки рівня  впливу факторів прямого впливу скористаємося  методикою, розробленої економістами-маркетологами. Виходячи з зібраних мною оцінок експертів  ринку в регіоні була проведена  оцінка ризику. 

      Таблиця 2.1

      Оцінка  ринкового ризику діяльності підприємства «Аромалак»

 

      

 

      

      В другій групі: 0.25/6=0.042. 

      Таблиця 2.2.

      Перерахування ризиків діяльності підприємства з  урахуванням питомих ваг ризиків окремих груп

      Приймаючи показник разом за 100 балів, знаходимо  значення ризиків у балах: 

      Таблиця 2.3.

      Значення  ризиків діяльності ВАТ «Аромалак» у балах

 

      За  результатами видно, що найбільшу небезпеку  представляють ризики:

1. недостатній попит;
2. зниження цін конкурентами.

      Для боротьби з ризиком 1 необхідно зробити  рекламну кампанію в СМІ і тим  самим зменшити імовірність його реалізації, по оцінках, до 0.15. Міра для  боротьби з ризиком 2 - розробка обміркованої цінової стратегії підприємства, упровадження нових методів ціноутворення.

      Основним фактором непрямого впливу на діяльність будь-якої організації і будь-якої форми власності є загальний стан економіки. Економічне становище в країні приводить до погіршення матеріального добробуту населення і підприємницьких структур, що спричиняє зменшення купівельної спроможності споживачів продукції та послуг розглянутого підприємства, зниження попиту. Основною метою діяльності Підприємства є одержання прибутку та збільшення обсягу виробленої продукції та послуг за рахунок ефективного та якісного виконання робіт та послуг щодо предмета діяльності підприємства зі здійснення виробничої діяльності та надання послуг. Цілі організації спричиняють розробку стратегії, аналіз сильних і слабких сторін підприємства, факторів зовнішнього і внутрішнього впливу і знаходяться в безпосередній взаємодії з організаційною структурою підприємства (див. мал. 2.2).