Фінансовый менеджмент

Цьому питанню менеджери країн із розвинутою ринковою економікою приділяють особливу увагу, оскільки характер інформації про здійснення дивідендних виплат, її прозорість має прямий зв'язок із вартістю капіталу компаній, ринковою ціною їх акцій, вартістю залучення зовнішнього фінансування, інвестиційними процесами в компаніях та ін.

На нашу думку, для здійснення дивідендних виплат вітчизняними акціонерним товариствам необхідні такі зміни в організаційно-правовому середовищі акціонерного товариства, які стимулюватимуть побудову ефективної дивідендної політики підприємствами:

1. Ухвалення проекту закону про акціонерні товариства, в якому в питаннях регулювання дивідендних виплат доцільним є використання сегментованого підходу, а саме – для акціонерних товариств, що не виходять на  ринок цінних паперів, доцільним є закріплення на законодавчому рівні певного обов'язкового мінімуму частки прибутку, що йде на виплату дивідендів. Такі випадки нерідко трапляються у світовій практиці країн, що розвиваються (Греція – 35 %, Чилі – 30 %, Бразилія, Філіппіни – 50 %).

2. Диференційований характер оподаткування доходів акціонерів, а саме:

        установлення нижчої ставки оподаткування прибутку в разі здійснення АТ дивідендних виплат;

        установлення диференційованих ставок оподаткування дивідендів в особистому доході акціонерів. Такий захід дозволить збільшити дохід акціонерів, що володіють невеликими пакетами акцій;

        зниження ставки оподаткування доходів, отриманих у результаті продажу акцій, що стимулюватиме обіг цінних паперів АТ на ринку акцій, а відповідно, і сприятиме його розвиткові;

        установлення нижчих ставок оподаткування дивідендів акціонерів, що є тримачами акцій більше ніж один рік.

3. Збільшення вимог ДКЦПФР до характеру інформації, що надається АТ, у таких напрямах:

   скорочення терміну подання звітності до шести місяців (на даний час такий термін становить дев'ять місяців), а також подання квартальних звітів, що поліпшить інформування акціонерів (як наявних, так і потенційних) про результати господарської діяльності АТ і напрями використання чистого прибутку;

   закріплення на законодавчому рівні подання емітентами локального акта «Про розподіл прибутку АТ», в якому були б обґрунтовані напрями використання прибутку.

ІІ. Практична частина.

Завдання 1

Розрахуйте (за критерієм ліквідності) і проаналізуйте основні фінансові характеристики підприємства (вихідні дані табл. 2, 3).

(А1) – найбільш ліквідні активи

(А2) – швидкореалізовані активи

(А3) – повільнореалізовані активи

(А4) – важкореалізовані активи

(П1) – найбільш термінові обов’язки

(П2) – короткотермінові пасиви

(П3) – довготермінові пасиви

(П4) – постійні пасиви

Таблиця 2

Активи підприємства

Таблиця 3

Пасиви підприємства

Розв’язання:

Ліквідність визначається коефіцієнтами:

- коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності:

Кзаг.=                      (1)

= 1,848

= 2,678

- коефіцієнт швидкої ліквідності:

Кпром.=                            (2)

= 1,543

= 2,427

- коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кабс.=                               (3)

= 0,864

= 0,751

Висновок:

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Кзаг.) дає оцінку ліквідності активів і показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Оптимальне значення 1-2. Оскільки коефіцієнт поточної ліквідності більший 1, це свідчить про можливість підприємства за рахунок усіх своїх оборотних активів погасити усі поточні зобов'язання в повному обсязі – на 268 %. На кожну гривню поточних зобов'язань припадає: на початок звітного періоду – 1,85 і на кінець звітного періоду – 2,68 грн. поточних активів. При порівнянні абсолютних розмірів даного показника на початок і на кінець року слід зазначити тенденції до його збільшення на 0,830.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кпром.) показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Оптимальне значення > 1. Оскільки коефіцієнт швидкої ліквідності більший 1, то підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 243 % короткострокових зобов’язань. При порівнянні абсолютних розмірів даного показника на початок і на кінець року слід зазначити тенденції до його збільшення на 0,884.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.) показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. Оптимальне значення – 0,2-0,35. Хоча коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом року знизився з 0,864 до 0,751, однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт вищий за оптимальне його значення. Отже, підприємство негайно спроможне погасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів – на 75 %.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне.

Завдання 2

Застосовуючи формули визначення майбутньої і теперішньої вартості, підрахуйте, скільки отримає інвестор за 5 років.