Управління кредитним портфелем комерційного банку

     Для вітчизняної банківської системи  значення аналогічних показників коливаються в широкому діапазоні: від 2 до 30%. Завдання менеджменту полягає в мінімізації збитків за проблемними кредитами за допомогою відповідних методів управління: реабілітацію чи ліквідацію.

     Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану  заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту через проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

     Рішення про те, який метод краще використати, приймається керівництвом банку  залежно від конкретних обставин і результатів попереднього аналізу проблеми. Найприйнятнішим варіантом завжди вважається такий перегляд умов кредитної угоди, який дає і банку, і його клієнтові шанс на поновлення нормальної діяльності. Але при цьому необхідно завжди пам'ятати про мету, яка полягає в максимізації ймовірності повного повернення коштів банку. Якщо ймовірність становить менш як 90-95%, то реабілітацію краще не розпочинати.

     Процес  реабілітації складається з декількох  етапів: збір і підготовка інформації; зустріч із позичальником; розробка плану дій; реструктуризація боргу; постійний контроль за виконанням плану реабілітації.

     Ліквідація - це останній захід з боку банку, який означає приховане визначення того факту, що банк припустився помилки, надавши кредит, і вчасно не вжив виправних заходів. У будь-якому разі проведення процедури ліквідації свого клієнта в цілому не поліпшує репутацію банку.

     Ліквідація  може бути спокійною або з ускладненнями, залежно від поведінки власників  компанії та зовнішніх обставин. Компанію можливо ліквідувати продажем як діючого підприємства або через розподіл та продаж частинами. Іноді процес ліквідації триває досить довго, оскільки потребує відповідного судового рішення, створення ліквідаційної комісії, розгляду претензій усіх кредиторів та організації процесу продажу активів компанії. У деяких випадках банки лише через два-три роки повертають свої кредити.

     Ліквідація  і реабілітація - досить дорогі методи управління проблемними кредитами  з погляду часу, фінансових і трудових витрат, оплати юридичних послуг.

     У зарубіжних банках велика увага приділяється організації роботи з проблемними  кредитами, створюються спеціалізовані підрозділи - департаменти, відділи, сектори. Розмежування повноважень та відповідальності фахівців з управління проблемними  кредитами від функції кредитування допомагає запобігти можливим зіткненням інтересів у конкретного кредитного працівника. Робота з проблемними кредитами потребує високої кваліфікації та спеціальної підготовки працівників банку, наприклад, знання психологічних прийомів, практичного досвіду роботи в екстремальних умовах. Все це вимагає покращення менеджменту в банку, а також збільшення витрачання коштів на підвищення освітнього рівня співробітників банку. Іноді банки можуть користуватися послугами сторонніх організацій.

     В теперішній час все більш популярними  стають агенції колекторів, що надають  свої послуги в сфері саме проблемних кредитів.

     До  основних обов'язків цих працівників  належать такі: телефонні дзвінки  до боржника, введення інформації про  погашення заборгованості в програмне забезпечення, ведення переговорів, проведення зустрічей з боржниками в офісі, підготовка та вручення боржникам повідомлення про заборгованість, підготовка матеріалу про самого боржника, щотижнева звітність.

     Зараз ведуться гострі дискусії щодо правомірності дій колекторів, адже деякі боржники розповідають про жорстокість дій таких компаній. Саме тому було створено антиколекторські компанії, які, в свою чергу, захищають інтереси та права боржників, коли колектори виступають на боці кредитної установи.

     Отже, проблемні кредити в нинішній час посідають все більше місце в обговореннях, шукаються альтернативні рішення щодо вирішення даного питання безболісно ані для боржників, ані для банків. Дане питання гостро постає не тільки на території України, але й далеко за її межами, адже економічна криза привела до масової неспроможності оплатити кредити та відсотки за ними. Це призвело до того, що банки перестали видавати кредити, а деякі навіть не повертають вклади народу. А це, в свою чергу, породило недовіру з боку населення до банків.

     Тому, перш ніж видавати кредит, необхідно: з боку банку - більш детально вивчати  платоспроможність того, хто бере кредит, а також іншу необхідну  інформацію про нього; з боку ж  позичальника - більш детально ознайомлюватись з умовами кредитного договору, а також добре володіти правом, щоб у разі виникнення певних суперечок, уміти грамотно відстояти свою позицію.

3.2 Рекомендації щодо вдосконалення кредитного механізму АТ «Дельта Банк» 

     Структура системи управління кредитними ризиками в АТ «Дельта банк» складається з постійно діючих комітетів: Кредитного Комітету; Малого Кредитного Комітету, а також підрозділів, що забезпечують ризик-менеджмент Банку: Департаменту ризик-менеджменту, Управління кредитної експертизи, Управління по роботі з проблемною заборгованістю та Управління по роботі з проблемною заборгованістю юридичних осіб.

     Загальну  стратегію управління ризиками в  банку визначає Спостережна Рада, а загальне керівництво управлінням  ризиками здійснює Рада Директорів Банку.

     Діяльність  Кредитного Комітету спрямована на формування кредитного портфеля з мінімальним кредитним ризиком, тобто мінімальним рівнем простроченого боргу. Для цього Банк:

• встановлює ліміти кредитування;
• оцінює якість активів та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;
• підтримує виконання нормативів ризику, встановлених Національним банком України (норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, норматив великих кредитних ризиків).

     Для зниження кредитного ризику комітет  постійно оцінює кредитоспроможність  контрагентів Банку; вчасно ідентифікує  сумнівні активи; контролює розрахунок резервів для відшкодування можливих втрат за безнадійними до погашення активами.

     Малий Кредитний Комітет уповноважений приймати (погоджувати) рішення щодо можливості та умов проведення кредитних операцій, а також вирішувати інші питання кредитних взаємовідносин з позичальником в межах наданих йому повноважень, відповідних прав та лімітів, встановлених рішенням Кредитного Комітету Банку.

     Управління  кредитної експертизи виконує експертну перевірку платоспроможності позичальників-фізичних осіб при видачі споживчих кредитів та перевірку відповідності інших кількісних та якісних характеристик позичальників.

     Управління  корпоративних та міжбанківських ризиків  Департаменту ризик-менеджменту виконує експертну перевірку платоспроможності та інших кількісних та якісних характеристик позичальників – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців   при видачі кредитів, здійснює моніторинг, ідентифікацію та оперативну оцінку ризиків щодо цих кредитів. Управління виконує оцінку та моніторинг майна, що пропонується в заставу Банку.

     Управління роздрібних та ринкових ризиків Департаменту ризик-менеджменту виконує експертну  перевірку платоспроможності та інших кількісних та якісних характеристик позичальників – фізичних осіб при видачі кредиту у тому числі під заставу, здійснює моніторинг, ідентифікацію та оперативну оцінку ризиків щодо цих кредитів, розробляє та супроводжує скорингові системи Банку. Крім того виконує функції моніторингу виконання Банком встановлених Національним банком України нормативів та спеціальних вимог, аналізує стан ліквідності, процентної позиції, рівня собівартості ресурсів та готує необхідні аналітичні матеріали на Комітет з питань управління активами та пасивами, Кредитний Комітет та Малий кредитний комітет.

     Управління  по роботі з проблемною заборгованістю забезпечує роботу по поверненню проблемних кредитів, виконує оцінку стану та заборгованості позичальника за кредитом.

     Розглядаючи існуючу системи управління кредитними ризиками, було  б доцільно запропонувати  для АТ «Дельта Банк» створити комітет з кредитної політики, який би її переглядав та коректував по мірі необхідності та згідно змін в політичній, економічній ситуації та змінами законодавства України, а також в разі зміни стратегічного напрямку основної діяльності банку але не рідше одного разу на рік. До складу цього комітету окрім вищого керівництва банку доцільно включити працівників кредитного управління, управлінь депозитних операцій, економічного аналізу, маркетингу, безпеки, а також спеціально залучених до роботи в комітеті фахівців банку, найбільш компетентних у питаннях організації кредитних операцій. Загальний розподіл функціональних обов’язків при роботі комітету із складання проекту кредитної політики можна умовно представити таким чином, щоб визначення стратегічних напрямів кредитної діяльності банку належало б до сфери компетенції вищого керівництва, а безпосередній зміст кредитної політики із деталізацією усіх необхідних процедур покладався на працівників управлінь та залучених у комітет експертів.

     Основою для складання проекту кредитної  політики повинна стати глибока аналітична робота, що має забезпечити всебічне вивчення стану ринку кредитних послуг в Україні, асортименту відповідної продукції, що пропонується іншими банками, їх цінової політики, а також перспектив розвитку того сектору економіки, на кредитному обслуговуванні якого має намір зосередитись банк. Іншими словами йдеться про увесь комплекс маркетингових досліджень, що мають бути проведені для визначення власних позицій банку з точки зору його можливостей ефективно обслуговувати (особливо в порівнянні з банками-конкурентами) той чи інший сектор господарства та займати стійкі позиції у відповідному сегменті ринку кредитних послуг.

     Взагалі маркетингові дослідження в умовах становлення банківської конкуренції  набувають дедалі більшого значення, тому що за їх допомогою можливо попередити або скоротити збитки від кредитної діяльності.

     Виходячи  з цього АТ «Дельта Банк» можна порекомендувати залучити як партнерів хоча б одну маркетингову фірму.

     Для задоволення потреб клієнтів в довгостроковому  кредитуванні АТ «Дельта Банку» слід порекомендувати кредитувати не з власних ресурсів, а шляхом залучення іноземних кредитних ліній, таких як кредитна лінія Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

     Використання  іноземних кредитних ліній та розвиток нових кредитних продуктів повинно проводитись з позиції комплексної банківської діяльності, тобто АТ «Дельта Банк» слід використовувати не один, а декілька кредитних продуктів, які він може запропонувати. Наприклад, відносно низька маржа прибутку та довготривалі строки за кредитами по лінії ЄБРР можуть залучити нових клієнтів, які потім будуть використовувати інші, більш прибуткові кредитні продукти АТ «Дельта Банк».

     АТ  «Дельта Банк» слід повністю припинити практику надання бланкових кредитів за виключенням першокласних клієнтів з відмінним фінансовим станом та кредитною історією.

     Зменшення ризику від кредитної діяльності істотно залежить від професійного аналізу банківськими спеціалістами  техніко-економічного обґрунтування  проектів, що кредитуються та від контролю за цільовим використанням позички. Томі для здійснення контролю ризиків в рамках кредитної політики АТ «Дельта Банк» можна порекомендувати:

• забезпечити відповідність всіх кредитних рішень обраній кредитній

      політиці;

• затверджувати кредитні рішення, що тягнуть за собою більш високий ризик менеджерами більш високого рівня;
• використовувати процедуру узгодження рішень для того, щоб у

     підсумку кредитні рішення приймались “колективно” – групою

     компетентних та досвідчених робітників.

     Також з метою зменшення ризику при  кредитуванні АТ «Дельта Банк» повинен визначати пріоритетні бізнес-проекти для фінансування таких підприємств, які стануть його клієнтами-позичальниками. Так, перевага повинна віддаватись підприємствам з добрими експортними показниками, а також підприємствам торгівлі та харчопереробної промисловості. Підприємства з погано визначеними правами власності, підприємства, що відчувають фінансові труднощі або сильно залежні від одного ринку повинні уникатись.

     Як  було визначено в попередньому розділі перед АТ «Дельта Банк» стоїть нагальна потреба вирішення ситуації щодо проблемної заборгованості, оскільки за 2010 рік питома вага сумнівних та субстандартиних кредитів в кредитному портфелі банку збільшилася з 2% до 23,1% та з 15% до 25,6% відповідно.

     Стосовно проблемних позик АТ «Дельта Банк» слід порекомендувати виносити з балансу кредити, які класифіковані як безнадійні та погашати їх за рахунок власного капіталу. Адже велика кількість прострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладників та акціонерів та погіршує репутацію банку. Ситуація погіршується тим, що банк повинен нести додаткові витрати, пов’язані з вимогами щодо повернення кредиту. Такі витрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки від непогашеної позички. Але слід зауважити, що це стосується лише невеликих за розміром позик, списання з балансу яких істотно не відобразиться на фінансовому стані банку.