Аналіз фінансового стану підприємства

Сума прибутку від реалізації у  звітному році склала 23454,4 тис. грн. Порівняно  з 2010 роком розмір прибутку від реалізації зріс на 19277 тис. грн., то  відносно 2011 року він збільшився на 12486,5 тис. грн. Розрахунки свідчать, що окрім впливу вище перелічених факторів на діяльність підприємства, а також його прибутковість впливає розмір адміністративних витрат.

Підсумовуючи результати розрахунків зазначимо, що позитивний вплив на динаміку суми прибутку підприємства мали майже усі аналізовані фактори.

 

 

 

                                          РОЗДІЛ 3

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

 

 

3.1. Стратегія досягнення інвестиційної привабливості

 

 

В сучасних умовах підприємство проявляє ініціативу і прагне знайти потрібного інвестора, а потім переконати його вкласти гроші. Ефективність такого переконання визначається ступенем інвестиційної привабливості підприємства. Тому, перш за все, уточнимо саме поняття інвестиційної привабливості. Така концентрація при виборі оціночних критеріїв характерна в основному для зарубіжного менеджменту, де рівень розвитку фондового ринку дозволяє здійснити широкомасштабне фінансове інвестування. В сучасних умовах при визначенні інвестиційної привабливості підприємства (особливо підприємства торгівлі) мова може йти переважно про реальні інвестиції підприємства для придбання чи модернізації основних засобів, для нарощування обсягів господарської діяльності чи її диверсифікації, інших напрямів використання з метою вирішення конкретних задач розвитку.

Бланк І.О. розглядає інвестиційну привабливість з позицій фінансового стану підприємства як "інтегральну характеристику окремих фірм — об'єктів можливого інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів та перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості". Такий підхід не містить співставлення цілей інвестора з можливостями їх без ризикової реалізації, а також не враховує ступінь готовності інвестора прийняти на себе цей ризик.

Спеціалістами Агентства з питанням запобігання банкрутству підприємств інвестиційна привабливість підприємства розглядається як рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора відносно конкретного підприємства. Такий підхід передбачає однозначну можливість формалізації оціночних методів, що залишає з боку психологічний аспект даної проблеми.

У зв'язку з цим нами пропонується розглядати сутність категорії "інвестиційна привабливість підприємства" як взаємозв'язок двох характеристик: з боку економічного змісту (інвестиції) і з боку психологічної форми (привабливість). Психологія поведінки суб'єктів інвестування виступає важливим фактором формування кон'юнктури інвестиційного ринку та визначається не тільки суб'єктивним факторами, але й містить об'єктивну основу. Інвестиційна привабливість — категорія економічна, виробнича, вона передбачає наявність такого інвестиційного вигляду торгового підприємства, який сприяє його постійному обновленню, прогресивному розвитку на базі інтенсифікації торговельно-виробничих процесів. Крім того, інвестиційна діяльність пов'язана з невизначеністю та ризиком, що обумовлює необхідність врахування факторів ризикового характеру при визначенні інвестиційної привабливості підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, під інвестиційною привабливістю слід розуміти сукупність економіко-психологічних характеристик фінансово-господарської діяльності підприємства, які відповідають вимогам інвестора та забезпечують досягнення ефекту від вкладень при відповідному рівні ризику. Підвищеним рівнем ризику тут характеризується отримання значень критеріальних показників, нижчих за допустиму межу, яка відділяє область привабливих значень від їх альтернативи.

Комплексність в оцінці інвестиційної привабливості підприємства, містить в собі оцінки комплексу взаємопов'язаних і взаємовизначальних характеристик привабливості, які призведуть до ефекту. До них можна віднести асортиментну, кадрову, фінансову політики і територіальну привабливість підприємства, кожна з яких характеризується системою кількісних і якісних показників, що знаходяться під впливом суб'єктивних факторів. Якщо розглядати напрями інвестиційної привабливості окремо, то таких показників буде багато. Тому доцільніше при виборі критеріїв оцінки інвестиційної привабливості  дотримуватися деяких принципів, які дозволяють зробити цей вибір більш точним, У зв'язку з цим нами пропонуються наступні принципові методологічні підходи:

• комплексний підхід до проблеми, що вимагає ретельного і всебічного врахування всіх елементів, які впливають на поведінку комплексу, всіх можливих їх взаємозв'язків, всієї інформації, що циркулює в комплексі і надходить ззовні, а також урахування властивостей комплексів певного класу, як здатність самонавчатися на основі досвіду, адаптації до мінливого зовнішнього середовища. Він ґрунтується на розумінні підприємства як єдиного цілісного комплексу, який складається із сукупності під комплексів: функціонального, організаційного, ресурсного та територіального. На основі такого підходу можна згрупувати складові розвитку наступним чином;
• реалізація комплексного підходу передбачає застосування в дослідженні методів сегментного аналізу. Практично, під комплекси, як і фактори розвитку, побудовані по певній системі, що відображає закономірності взаємозв'язків, ієрархію та субординацію частин в цілому.
• принцип пріоритетності. Сучасна економічна теорія передбачає наступні вихідні передумови до характеристики ринкової системи:

1) ресурсний (означає, що вплив окремих факторів на розвиток повинні в повній мірі характеризувати рівень достатності та ступінь 
ефективності використання всіх задіяних в господарському процесі ресурсів);

2) проблемний підхід;

• принцип послідовності вибору. Він відноситься безпосередньо до вибору найважливіших показників, які характеризують кожну складову, що впливає на ефективність розвитку. Сукупність відібраних показників повинна бути суттєвою. З метою уникнення зайвих розрахунків критеріальні показники не повинні повторювати один одного. В основі вибору показника повинна лежати його значимість для оцінки саме інвестиційної привабливості;
• часовий підхід. Він передбачає розробку перспективної оцінки

інвестиційної привабливості підприємства, що дозволить керівництву не тільки визначити доцільність його існування але й слабкі місця.

Перш ніж перейти до обґрунтування  та формування методики формування результативної стратегії підвищення інвестиційної привабливості і визначення показників, що її вимірюють, слід зазначити, що базою для вирішення стратегічних задач являється стабільно функціонуюче підприємство, що можна розглядати як базовий критерій успішності. Відсутність стратегічних орієнтирів — основна загроза, яка може ускладнити розвиток бізнесу успішних компаній. Наслідком нормалізації ситуації всередині успішного підприємства і стабілізації зовнішнього середовища стало розуміння того, що потрібно змінюватися, щоб успішно розвиватися далі для досягнення кінцевої мети.

Для вирішення нашої задачі необхідно виділити фактори, що спричиняють вплив в сучасних умовах. Основними характеристиками інвестиційної привабливості підприємств є вартість, операційна, фінансова, територіальна привабливість. Вартісними факторами є мінімальний рівень ціни підприємства та вартість гудвілу. Операційні фактори, що впливають на рівень асортиментної насиченості:

• наявність стійкого попиту на товарний асортимент підприємства;
• ступінь співвідношення попиту і пропозиції;
• рівень товарної диференціації.

Фактори фінансового характеру. Фінансові можливості і рівень управлінського потенціалу в своїй взаємодії здійснюють вплив з боку:

• верхньої межі потенціалу розвитку;
• ефективності управління;
• рівноваги між закупівельною і збутовою політикою, що є комплексною і системною характеристикою активності підприємства;

Територіальна привабливість як внутрішній фактор характеризує, особливості об'єкта, розмір, спеціалізацію, рівень цін на товари і послуги.

Підприємство, володіючи корисністю і будучи унікальним з погляду

складу і структури використаних ресурсів, механізму об'єднання їх у виробничому процесі, кінцевих цілей свого розвитку, виступає на ринку об'єктом купівлі-продажу, є також предметом обміну.

Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на основі певного інтегрального узагальнювального показника недоцільне, оскільки не відображає слабких сторін підприємства та може надати необ'єктивну інформацію щодо потенціалу розвитку підприємства. З огляду на це пропонується оцінювання здійснювати у багатовекторний спосіб на засадах врахування та визначення таких індикаторів комплексного оцінювання інвестиційної привабливості підприємств:

• рейтинг інвестиційної привабливості країни та регіону місцезнаходження об'єкта інвестування;
• рейтинг інвестиційної привабливості галузі, у якій працює підприємство;
• система індикаторів оцінювання підприємства:

1. фінансово-економічні індикатори (показники ліквідності: коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, чистий оборотний капітал: показники фінансової стійкості: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами, коефіцієнт маневреності власного капіталу; показники ділової активності: коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності власного капіталу, період обороту активів, період обороту власного капіталу, період обороту кредиторської заборгованості, період обороту дебіторської заборгованості, період обороту власного капіталу; показники рентабельності: коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності реалізації, коефіцієнт рентабельності виробництва; обсяг сплачених податків; обсяги залучених інвестицій, обсяги залучених кредитів);

2. соціальні індикатори (структура персоналу корпорації; чисельність персоналу корпорації облікова, середньооблікова; коефіцієнт плинності кадрів; коефіцієнт стабільності персонал; середній стаж роботи та вік працівників за категоріями; продуктивність праці; трудомісткість; фонд оплати праці та його структура; рівень травматизму);
3. матеріально-технічні індикатори (показники майнового стану: коефіцієнт зношення основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт ефективності капітального ремонту; показники використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт використання виробничих потужностей, коефіцієнт екстенсивного використання основних засобів, коефіцієнт інтенсивного використання основних засобів; показники використання матеріальних ресурсів: матеріаломісткість, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів);
4. індикатори керівного складу (кількість керівників загалом та за рівнями управління зокрема, кількість фахівців загалом та за рівнями управління зокрема, фонд оплати прані управлінців та його структура, рівень кваліфікації керівників, середній вік керівників, середній стаж керівників на управлінських посадах);
5. виробничі індикатори (величина виробничих площ, рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, незавершене виробництво, валова продукція, коефіцієнти використання проектної та виробничої потужностей, виробнича програма, номенклатура та асортимент продукції, індекс якості продукції);
6. ринкові індикатори (ринкова частка підприємства, динаміка росту обсягів реалізації, кількість власних торговельних точок, конкурентоспроможність продукції, економічний ефект від реклами; рівень насичення платоспроможного попиту на продукцію підприємства);
7. індикатори капіталізації (структура розподілу акціонерного капіталу, частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, співвідношення номінальної та ринкової вартості акцій, обсяг дивідендів на одну акцію тощо);

• індивідуалізована система індикаторів, що характеризує інвестиційний проект (дохід на вкладений капітал, термін окупності, внутрішня прибутковість інвестиційного проекту тощо).

Виокремлення останньої групи показників обумовлена тим, що оцінювання інвестиційної привабливості підприємства значною мірою залежить від об'єкта інвестування (емітент цінних паперів, об'єкт приватизації тощо). Можливі варіанти, коли підприємство характеризується однією сильною конкурентною перевагою (унікальна продукція, наявність кваліфікованих кадрів рідкісних професій, сучасні унікальні технології) і на основі цього може формувати потужну інвестиційну привабливість за несприятливих значень інших параметрів.

Врахувавши всі фактори, можна сформувати загальну методологію результативної стратегії підвищення інвестиційної привабливості.

• діагностика стану підприємства та виявлення найбільш активних інвестиційних переваг підприємства;
• аналіз особливостей та вимог інвестора (навіть якщо інвестор — керівник або засновник підприємства);
• визначення показників вимірювання інвестиційної привабливості.
• формування методики моніторингу інвестиційної привабливості.
• визначення методів візуалізації та презентації показників інвестиційної привабливості.

Запропонована загальна методологія складається з конкретних методик формування стратегії розвитку кожного з підкомплексів.

Запропонована загальна методологія інвестиційної привабливості може бути представлена у вигляді моделі системи збалансованих показників, що складається з вибраних пріоритетів, що співпадають з підкомплексами інвестиційної привабливості.

Практична значущість результатів  полягає у формуванні бібліотеки моделей для різних типів підприємств з варіативною базою змін вхідних даних, що дозволить керівникам-практикам зробити обґрунтований вибір.

Завданням подальших досліджень є  формування моделей конкретних підприємств для покращення їх інвестиційної привабливості, візуалізація результатів та коригування методик формування запропонованих під комплексів.

 

 

3.2. Методика врахування ризику і зниження його рівня при визначені оцінки інвестиційної привабливості підприємства

 

 

Прискорення розвитку вітчизняних підприємств значною мірою залежить від обсягу залучених інвестицій та ефективності їх використання. Аналіз та оцінка інвестиційної привабливості підприємства на етапах підготовки і реалізації інвестиційних проектів є підставою для ухвалення рішення щодо здійснення інвестицій. Про об'єктивність цього рішення свідчить рівень ефективності реалізованих інвестицій, який враховує фактор їх ризику. Існує потреба дослідити передумови реалізації інвестиційних ризиків, які виникають внаслідок неточної оцінки інвестиційної привабливості підприємств, і розробити модель їх зниження.