Психологічні особливості політичної культури

  Ще одним важливим фактором формування політичної свідомості є необхідність врахування бажання самої людини відповідати запитам політичної системи. У даному випадку йдеться насамперед про вирішення проблеми мотивації, заохочення людини, до участі у політичному житті, тобто про запровадження системи ціннісних, а не примусових мотивів політичної соціалізації. Вони передбачають бажання молодої людини відповідати вимогам політичної системи згідно із внутрішніми переконаннями, по совісті, через почуття обов'язку по відношенню до держави і суспільства взагалі.

Політична свідомість громадян в умовах сьогодення виступає чи не найважливішим фактором формування  політичної культури – однієї із категорій сучасної політичної психології, яка входить в систему її понятійних координат.

Політична культура являє собою сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників  політичного процессу і є суб’єктивною сферою, що складає  підґрунтя політичних дій і надає їм значення.

Поняття “політична культура”, характеризує не лише політичну свідомість, але й політичну поведінку. Свідомість настільки включається в політичну  культуру, наскільки вона обумовлює  поведінку громадян. Політична культура являє собою систему історично сформованих і відносно тривких настанов, переконань, уявлень, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки в діяльності суб’єктів політичного процесу. Вона містить у собі культуру політичної свідомості, культуру політичної поведінки і культуру функціонування політичних інститутів [29].

Розуміння політичної свідомості як сукупності духовних явищ, що відображають внутрішні і зовнішні процеси  функціонування держави та інших  політичних інститутів і структур суспільства, дає змогу так охарактеризувати її структуру:

1) політична психологія  і політична ідеологія;

2) політична самосвідомість, політичні знання й оцінки  суб'єктом політичної діяльності  потреб та інтересів різних  суспільних груп і об'єднань;

3) спеціалізована свідомість (передусім партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств;

4) політичні теорії, ідеї, стереотипи мислення, психологічні  установки, традиції, переконання  і політичні емоції, настрої, почуття,  думки.

Слід відзначити можливість, а в деяких випадках і необхідність побудови інших структурних моделей політичної свідомості. Проте для з'ясування взаємозв'язку політичної свідомості і політичної системи саме вказана структура, на мій погляд, більш доцільна.

Співвідношення політичної свідомості, діяльності, відносин, політичної влади, системи, політичного життя і культури полягає в тому, що остання характеризує рівень розвитку перших. Можна сказати, що політична культура у кожний даний момент часу функціонує в кожній даній точці багатомірного соціального простору політичної дійсності, не збігається з нею повністю, але існує як складова, що здатна виступати у вигляді показника чи характеристики рівня розвитку цієї дійсності.

Структура політичної культури не вичерпується елементами політичної свідомості. Вона має винятково важливий аспект, пов´язаний з поведінкою та діяльністю політичного суб´єкта, які визначають передусім стиль участі суб´єкта в політичному житті, тобто сукупність методів і засобів його політичної практики, компетентність, професіоналізм, моральність тощо. Відомо, що не всі суб´єкти політики володіють належним стилем діяльності. Тому одним із основних критеріїв оцінки їх політичної культури є здатність до участі в політичному процесі, уміння правильно оцінювати політичну ситуацію, результативність діяльності. Чим людина активніша, зацікавленіша, конструктивніша, тим вища її політична культура. Безумовно, зміст політичної культури, зокрема її аспект, пов´язаний з поведінкою суб´єкта, досить ємний. Приміром, помітне місце в ньому посідають політичні традиції та символи. Традиції зберігають елементи минулого політичного досвіду, є способом передачі зразків політичної свідомості й поведінки від покоління до покоління. Хоча зі зміною історичних умов вони можуть оновлюватись або навіть зникати. Своєрідною ознакою культури соціуму є політична символіка (прапор, герб, гімн. Символіка має яскраво виражене емоційне забарвлення і подекуди здатна відігравати мобілізуючу роль.

Як важлива  характеристика політичного життя  суспільства політична свідомість має певні особливості, умови виникнення та шляхи формування. Передумовою формування такої свідомості є те, що людина починає усвідомлювати свою групову належність, групову ідентичність і водночас те, що вона неспроможна реалізувати власні групові інтереси без вступу в певні відносини з  політичною владою. Політична свідомість притаманна конкретній людині вже тоді, коли вона усвідомлює свій громадянський статус, громадянську позицію, а разом з ними і реальну потребу, а то й необхідність впливати на владу.

Для формування політичної свідомості вкрай необхідні аналітико-критичне ставлення до оточуючого середовища, дійсності та осмислення їі, наявність у людини конкретних норм, цінностей, ідеалів, чітке усвідомлення власної мети та мети політичної сили, до якої людина належить. Важливу роль у цьому процесі мають відігравати владні структури, які повинні аналізувати стан політичної свідомості суспільства та формувати таку свідомість, яка б підтримувала соціально-політичну рівновагу та сприяла соціальному прогресові.

На сьогоднішній день українське суспільство перебуває у стані кардинальних політичних змін, що в свою чергу призводить до трансформації політичної культури на демократичних засадах в українському суспільстві. Відбувається переоцінка суспільних та культурних цінностей громадянами. Як наслідок, змінюється і вектор спрямованості  їх політичної свідомості. На першому плані, як і раніше, найбільшими цінностями виступають демократія та суверенітет. Проте, низка чинників сформували негативне ставлення до державно-владних структур та громадсько-політичних організацій. Серед них: невдоволеність громадян України умовами свого життя, майнове розшарування суспільства,  нестабільна економіко-політична ситуація в державі, низький рівень політичної культури молоді тощо.

ВИСНОВОК

Проаналізований матеріал дозволяє зробити наступні висновки:

1. Політична культура – надзвичайно містке поняття. Кількість його визначень можна перераховувати дуже довго, доходячи навіть до п’ятдесяти. Політична культура належить до важливої складової політичної системи суспільства.

Політична культура у роботі розглядається у широкому значенні, як складова загальнох культури, що формується і виявляється у  процесі суспільного життя в  контексті владно-підлеглих відносин, є специфічною для кожної     соціальної групи.

2. Політична культура – структурно складається з політичної свідомос<span class="da