Історичні типи держави

Автор работы: d**********@mail.ru, 27 Ноября 2011 в 13:44, контрольная работа

Описание

Держава як особлива форма організації суспільства характеризується у двох аспектах:
Теоретичному, що визначає державу як юридичну категорію;
Функціональному, що визначає державу як засіб управління та здійснення політичної влади в суспільстві.
Як юридична категорія держава характеризується наявністю певних ознак, що відрізняють її від влади додержавного суспільства, а також від інших соціальних утворень, що існують в рамках державного суспільства.

Содержание

1. Поняття та ознаки держави……………………………………. ……3
2. Поняття історичного типу держави…………………………………5
3. Характеристика найголовніших рис держа¬ви різних соціально-економічних формацій ………………………………………………7
4. Список використаних джерел та літератури…………………...............................................................12

Работа состоит из  1 файл

історичні типи держави.doc

— 69.00 Кб (Скачать документ)

    Суттєвою  рисою сучасної держави є відображення, забезпечення і захист природних  прав людини.

       Соціальна демократія може існувати лише в такому суспільстві, де ліквідовано відчуження працівників, трудящих від засобів і результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, де всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів і результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії — це, хоч би як там було, післябуржуазне (постбуржуазне) суспільство. А держава в такому суспільстві має бути за її сутністю державою трудящих-власників. Одним із варіантів держави такого перехідного періоду стала радянська соціалістична держава, але попри безперечні здобутки вона все ж не виправдала тих надій, які на неї покладалися. Такі характеристики соціалістичної держави, як її антиексплуататорська спрямованість, демократизм, поєднання законності й дисципліни, вдосконалення напрямів і методів діяльності держави, лишилися лише теоретичними постулатами. Декларативність основних конституційних прав і свобод людини, відсутність механізму реалізації нормативних актів і відповідальності держави перед громадянином були характерними рисами соціалістичної держави. Проте цей етап в історичному розвитку держави мав і свої позитивні риси, що виявилися в усвідомленні необхідності поступального розвитку суспільства до демократичної держави, відпрацюванні механізмів соціального захисту населення, визначенні суперечностей соціального розвитку та основних шляхів їх подолання, оцінці можливих перспектив розвитку суспільства і вдосконалення держави. Тому закономірним є перехід від соціалістичної до соціал-демократичної форми держави.

          Держава соціальної  демократії це організація політичної влади трудящих-власників (що становлять більшість суспільства), яка, керуючи суспільством відповідно до їхньої волі, забезпечуватиме реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації та народу, а також задоволення загальносоціальних потреб на загальнолюдських засадах свободи, справедливості й солідарності. Типова належність даної держави визначається, як і в інших випадках, врешті, якісною своєрідністю виробничих відносин. Ідеться про поєднання таких форм власності на засоби виробництва, як приватна (групова чи індивідуальна), комунальна (муніципальна) і суспільна (державна). Хоча всім їм забезпечуються формально рівні умови співіснування, проте переважна частина засобів виробництва є приватною власністю. При цьому трудящі — абсолютна більшість населення країни — мають можливість так чи інакше розпоряджатися використовуваними засобами виробництва і результатами своєї праці, здійснюваної на базі цих засобів. Такого варіанта організації економічного життя суспільства, такої структури виробничих відносин ще ніколи не існувало в історії людства. Отже, це буде історично новий різновид (тип) економічного підґрунтя суспільства, що й становитиме об'єктивну основу його якісно нового соціального утворення —трудящих-власників і відповідного типу держави (держави соціальної демократії). Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства, його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає у політико-юридичній сфері і перехідний тип держави, зорієнтованої на соціальну демократію. Нині розрізняють два основні різновиди держав такого перехідного типу:

     а) держави, які існують у промислове розвинених країнах соціальне орієнтованого, “соціалізованого” капіталізму;

     б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення.

          Досить поширеною є типологія  розвитку людської самоорганізації, запропонована Арнольдом Тойнбі в його праці “Осягнення історії”. Всю історію людства він поділяє на 21 цивілізацію: еллінська, західна, єгипетська, шумерська, мінаїська, індська, хеттська, далекосхідна (Корея, Японія), православна (основна), православна (в Росії), іранська, вавилонська, сирійська, арабська, індуїстська, китайська, далекосхідна (основна), андська, майямська, юкатанська, мексиканська. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел та літератури 

     
  1. Андрусяк  Т.Г. Теорія держави і права. –  Львів: Право для України, 1997.
  2. Гусарєв С.Д. Теорія держави та права. Альбом схем. – К., 1997.
  3. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. – 3-тє вид., змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 247с. 
  4. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник – К.: Атака. – 2001. - 176с. 
  5. Скакун О.Ф.  Теорія держави і права: Підручник/Пер. З рос. – Харків: Консул, 2001 – 656с.   
  6. Теорія держави і права: Навч. посіб./ А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков та ін.; За заг.ред.  С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком  Інтер, 2003. – 368с.
  7. О.О.Шевченко, В.О.Самохвалов та ін. Історія держави і права України. За ред. проф. В.Г.Гончаренка. Курс лекцій. – К., 1996.

      

Информация о работе Історичні типи держави