Суть та значення акціонерного товариства в суспільстві

 

Зміст

 

 

Вступ.

 

Розділ І Загальні положення про акціонерне товариство.

 

1. Поняття та типи акціонерного товариства.
2. Створення управління та ведення справ акціонерного товариства.
3. Права та обов’язки акціонерів.
4. Реорганізація та ліквідація акціонерного товариства.

 

Розділ ІІ Відмінність  акціонерного товариства від інших  господарських товариств.

 

Висновок.

 

Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Господарським   товариством   є   юридична  особа,  статутний  
(складений)  капітал якої  поділений на  частки  між учасниками.

     Господарські   товариства можуть створюватися  у формі повного товариства, командитного  товариства, товариства з обмеженою  чи додатковою відповідальністю , акціонерного товариства.   

Дана курсова  робота присвячена розкриттю такї форми господарського товариства, як акціонерне товариство.

Акціонерне  товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену  кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

 Засновниками  акціонерного можуть бути  держава   в особі   органу,   уповноваженого   управляти   державним   майном, територіальна громада в  особі   органу,  уповноваженого  управляти  комунальним  майном,  а   також  фізичні та/або юридичні особи,  що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

        Засновники наділені правом  укладати   засновницький  договір,  у  якому визначаються порядок провадження   спільної  діяльності  щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним  засновником,  номінальна  вартість  і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій,

строк дії договору.

     Для  створення  акціонерного  товариства  засновникам  потрібно провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

     Щодо  особливості створення акціонерного  товариства шляхом  злиття, поділу,  виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств,  державного (державних) та  комунального  (комунальних) підприємств   у   акціонерне   товариство , повинні визначатися Державною комісією  з цінних  паперів та  фондового ринку,  а  за  участю державних  та  (чи) комунальних підприємств - Державною комісією з цінних  паперів  та  фондового  ринку  за  погодженням  з   Фондом державного майна України.

Засновники  акціонерного   товариства   несуть   солідарну  
відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями,  
що виникли до його державної реєстрації. Також,акціонерне товариство відповідає  за  пов'язаними  з  його заснуванням  зобов'язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.  Загальні збори акціонерів, що схвалюють  такі  зобов'язання  засновників товариства,проводяться  протягом  шести  місяців  після  державної   реєстрації товариства.  
  Реорганізація АТ може бути проведена у таких формах: злиття, приєднання, поділ, виокремлення і перетворення організаційно-правової форми товариства.

За будь-якої форми реорганізації забороняється  обмін раніше випущених АТ звичайних  акцій і привілейованих акцій, конвертованих  у звичайні чи інші цінні папери на інше майно чи майнові права. Ця вимога не відноситься до акцій знову створюваного в результаті реорганізації товариства.

За будь-якої реорганізації АТ вносяться відповідні зміни у статут і державний  реєстр. Права й обов'язки АТ переходять до правонаступника. Ат може бути ліквідоване  у таких випадках: добровільно відповідно до порядку, установленого Цивільним кодексом України, з урахуванням вимог Закону про АТ і статутом товариства; за рішенням суду при неспроможності товариства, за умов порушення законодавства України чи за інших, обумовлених Цивільним кодексом, підстав. При ліквідації товариства за рішенням суду в результаті визнання АТ неспроможним (банкрутом) чи через порушення законодавства, порядок ліквідації встановлюється законом.

Про ліквідацію товариства в добровільному порядку рішення приймається загальними зборами акціонерів (3/4 голосів власників голосуючих акцій), що обирає ліквідаційну комісію. До останнього переходять усі повноваження на період ліквідації. Ліквідаційна комісія робить оцінку активів товариства, виявляє кредиторів і дебіторів, здійснює розрахунки з ними й акціонерами, складає ліквідаційний баланс і представляє його на затвердження загальним зборам акціонерів за узгодженням з органом, що зареєстрував у свій час АТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І  Загальні положення про акціонерне товариство.

1.1.Поняття та типи акціонерного товариства

 

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу. По-перше воно є господарською організацією корпоративного типу, по –друге різновидом господарського товариства; по – третє належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь –трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою).Також,статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу та формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам. Акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

       Фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;

До особливих ознак  акціонерного товариства слід віднести обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім законами України "Про господарські товариства", "Про власність , то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", а також , Законом України «Про акціонерні товариства»

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується певними рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань. Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівників та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову  марку та товарний знак.

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки свої позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис. До позитивних рис АТ належать:

1.легкість створення значного за розмірами капіталу;

2.обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що

3.залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

4.стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

5.необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;

6.можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними;

7.можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

8.використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

9.можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Щодо негативних рис  АТ ,слід віднести:

1.складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

2.значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

3.ігнорування інтересів меншості;

4.можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

5.складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

6.можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;

7.тяжіння до монополізму;

8.можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

9.значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

 Таким чином акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.

В залежності від здатності  акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без  згоди інших акціонерів або товариства) акціонерні товариства поділяються  на публічні та приватні. Здатність акцій вільно обертатися не є єдиною особливістю цих типів товариств. Статус товариства як публічного або приватного відбивається на можливості залучення товариством капіталу на фондових ринках, ступені захисту прав міноритарних акціонерів товариства, стабільності відносин власності і контролю у товаристві, гнучкості інструментів корпоративного управління товариством. Акціонери не мають абсолютної свободи при виборі типу товариства, оскільки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акціонерів в яких не перевищує певну величину.

До реформи законодавства  про акціонерні товариства (2009-2011 роки) акціонерні товариства поділялись, відповідно до Закону «Про господарські товариства», на відкриті і закриті, при чому кількість акціонерів закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерій для поділу товариств на відкриті і закриті був той самий — здатність акцій вільно обертатись. Акції закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства (стаття 81.3 Господарського кодексу України в редакції до 30 квітня 2009 р.). Відсутність у законодавстві обмежень щодо кількості акціонерів в закритих товариствах давала підстави для їх характеристики як «рецидиву кріпацтва у 21 столітті», який забезпечує можливість керівникам закритих товариств із великою кількістю акціонерів-робітників, позбавлених права продати свої акції, «беззастережно експлуатувати ці підприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганізованих «рабів» без найменшого ризику втратити контроль внаслідок недружнього поглинання».

Станом на початок 2010 р. в Україні зареєстровано 20.4 закритих (приватних) акціонерних товариств, що складає дві третини від загальної кількості зареєстрованих в країні акціонерних товариств.

 Акціонерні товариства  можуть бути відкритими або  закри­тими.