• підприємницьким;

• двостороннім
• взаємним;
• консенсусним;
• оплатним.

 Договір лізингу (як і будь-який інший договір) вважається укладеним, якщо сторонами, у письмовій формі досягнута згода по всіх істотних умовах договору. До істотних умов договору лізингу перш за все відноситься умова про предмет договору, умови, які необхідні для договору даного типу відповідно до Цивільного кодексу України і ЗУ «Про фінансовий лізинг» (умова про продавця лізингового майна), а також умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

 До  основних елементів  договору фінансової оренди (лізингу) відносяться:

• сторони договору;
• предмет договору (який треба відрізняти від предмету лізингу);
• зміст договору (права і обов'язки сторін);
• форма договору.

3. Правове регулювання  лізингу  здійснює Цивільний кодекс, Господарський кодекс України  і спеціальний  Закон України «Про фінансовий лізингу». Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Конвенції УНИДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг», що стосується регулювання лізингу в інших державах то їх можна поділити на три групи:

• спеціальні закони, що мають, що регулюють лізингові угоди (континентальні країни Західної Європи: Франція, Бельгія, Італія)- характерно те, що в них регламентуються  взаємовідносини  не   тільки   між   основними   партнерами (лізингодавцем і лізингоотримувачем),  але і між лізинговою  компанією і постачальником, тобто весь  комплекс  тристоронніх  майнових  відношень,  щовиникають при лізингу.

   - спеціальні підзаконні  акти,  що  мають,  (країни  ”загального  права”  -  Англія, Австралія)- здійснюється  в залежності від вартості майна, переданого в тимчасове  користування,  і  від суб'єктів лізингової угоди.  Наприклад, у законодавчій  практиці  Англії  за умови, що вартість предмета лізингу не перевищує 2000 фунтів  стерлінгів,  а користувачем є юридична  особа,  застосовуються  норми  закону  про  оренду - продаж 1965 року.   Всі  інші  випадки,  що  не  підпадають  під  ці  умови, регламентуються нормами «загального права».

- країни, що не мають спеціального законодавства ( США, Німеччина).-  стосовно   до   лізингових   угод   широке використання знаходять  також  загальні  положення  цивільного  і  торгового права.

4. Разом з тим в Україні існує багато проблем, правового регулювання лізингових відносин в Україні такі як :

• Лізингове законодавство не узгоджене між собою

• Законодавство обмежує можливості лізингодавця
• Операція лізингу позбавлена ознак фінансового інструменту
• Відносини лізингу не мають свого відображення у галузевому законодавстві
• Недостатня фінансова стійкість лізингодавців.
• Недостатній розвиток та обмежене використання інфраструктури ринку лізингу.
• Несприятливий податковий клімат;
• Недосконалість законодавчого забезпечення, тощо

Підводячи підсумок усього сказаного я хочу сказати, що лізинг в Україні тільки починається розвиватися і як усе нове  стикається зі труднощами, перш за все гальмує подальшій розвиток лізингу це  недосконалість законодавства стосовно лізингу, так з поняттям лізингу вже виникає плутанина, не говорючі вже про правове забезпечення лізингу. Тому, треба удосконалити законодавство про лізинг.

Список  використаних джерел

1. Горемыкин В.А. Лизинг: практическое учебно-справочное пособие. — М.,1997. – С.37-49                    
2. Васильев Н.М. Лизинг: организация, нормативно-правовая основа, развитие. — М., 1997. – С.121-134
3. Я.М. Шевченко Цивільне право України: Академічний курс. - К., 2003 р.-С.56-64
4. Парнюк В. «Лізинг в Україні:проблеми законодавче закріплення» Економіка України, №3 2003р – С.125- 137
5. Кисіль С. «Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов’язань» Господарське право, №4 2000р. - С.45-48
6. Закон України «Про фінансовий лізинг» // ВВР. - К., №10.
7. Бірюков І. А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: Загальна частина. - К.: Наукова думка, 2000.с-151-170
8. Брагинский М. И., Витрянский В.В. Договорное право. Кн. 2. С-45-56
9. Черевко Г.В. та Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України. - 1999. - №2 – С. 25-34
10. Дзера О.В. Зобов’язальне право: теорія і практика: навчальний посібник для студентів юрид. вузів і фак. Університетів – К. Юрінком Інтер. 1998 – с-817-990
11. Иванов А.А. Договор финансовой аренды ( лизинга ). Учебно-практическое пособие – М. Проспект. 2001. – с.-64-70
12. Шеломков В. Лізинг не для всіх// Дебет-кредит. – 2002. - № 18. – С.85-104
13. Григоренко Є. Лізинг як перспективний вид діяльності// Ринок цінних паперів України. - 2002. - № 1 - 2. – С.44-47
14. Конвенцією УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» від 28 травня 1988 року,
15. Закон  України  «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. ВВР. 2001. - №.1
16. Закон України «Про податок на додану вартість» // 1997 року   №168/97-ВР
17. Кравченко И. Лизинг в капиталистических странах // Мировая экономика и международные отношения. — 1986. — №12. - С.31-35
18. Старцев А. Юридична сутність та правове закріплення лізингових операцій// Підприємництво, господарство і право. – 1998 № 2 – С. 15-20
19. Белов А. Финансовый лизинг и его возможности // Внешняя торговля. - 1990. - №1- С.9-14
20. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред.Э.О.Харитонова О.М.Калітенко – Одеса: Юридична література, 2004р.
21. Господарський Кодекс України,  « Новий світ»,  2004р.