Трудовий договір

Встановлено відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), зокрема:

• відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

• відповідальність працівників за участь у страйку, визнаному судом незаконним; відповідальність за порушення законодавства про працю, умов колективних трудових договорів (угод), що призвели до виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

• відповідальність за організацію страйку, визнаного судом незаконним, невиконання рішення про визнання страйку незаконним;

• відповідальність за примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку.

Висновки

Вступаючи в трудові відносини з підприємством, найманий працівник незалежно від своєї волі приєднується до колективу працівників, які вже працюють в ньому. Спільна діяльність, підпорядкована одній меті, визначеній виробничим процесом, зумовлює формальне об'єднання працівників в трудовий колектив. Таким чином, трудовий колектив представляє собою об'єднання громадян, які своєю працею беруть участь в діяльності підприємства на підставі укладеного з ним трудового договору. Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства. Організаційна єдність працівників обумовлена їх економічним, соціальним і правовим відокремленням.

Трудовий колектив, члени якого об'єднані спільною метою і особливо усвідомленням особистої відповідальності за досягнення цієї мети, є дієвою силою в регулюванні трудових відносин, і в силу наділення його певними повноваженнями з цього приводу виступає суб'єктом трудового права. Його правовий статус закріплений статутом підприємства і чинним законодавством.

Як суб'єкт трудового права трудовий колектив може діяти на рівні підприємства в цілому чи на рівні його структурних підрозділів — цехів, відділів, виробництв.

В процесі виконання своїх функцій трудовий колектив вступає в організаційно-управлінські відносини з роботодавцем, адміністрацією підприємства і її окремими посадовими особами.

Чинним законодавством України трудовий колектив незалежно від організаційно-правової форми підприємства, де він функціонує, наділений такими повноваженнями:

вирішує питання про необхідність укладення колективного договору з адміністрацією підприємства; обирає своїх представників і уповноважує їх на проведення колективних переговорів, укладає колективний договір з власником чи уповноваженим ним органом, контролює виконання умов колективного договору; розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу відповідно до статуту підприємства; визначає перелік і порядок надання соціально-побутових пільг працівникам підприємства; визначає форми і умови діяльності громадських організацій на підприємстві, зокрема комісії по трудових спорах.

Трудовий колектив наділений також правом участі в управлінні підприємством шляхом членства його представників в колегіальних органах управління.

Законодавство України встановлює право трудового колективу за участю власника або уповноваженого ним органу вирішувати всі питання соціального розвитку, в тому числі покращення умов праці, життя і здоров'я, медичного страхування членів трудового колективу і їх сімей відповідно до статуту підприємства, колективного договору.

В зв'язку з переходом до ринкової економіки, роздержавленням і приватизацією підприємств суттєво доповнені і повноваження трудових колективів. Законодавство передбачає право трудового колективу щодо придбання права власності на майно свого підприємства, а також право на оренду державних підприємств (Закони України «Про оренду державного і комунального майна», «Про приватизацію державного майна»).

Крім захисту трудових і соціальних інтересів своїх членів, як засіб боротьби за дотриманням з боку працівників вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, трудовий колектив може застосовувати до них за­ходи громадського впливу і накладати стягнення.

Все вищесказане не відображає повністю зміст правового статусу трудового колективу, а лише орієнтує щодо визначення меж його повноважень.

Специфіка трудового колективу як органу самоврядного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його повноваження реалізуються на широкій демократичній основі. Працівники беруть участь в управлінні справами підприємства безпосередньо, шляхом скликання загальних зборів всіх працюючих, а за неможливості повністю зібрати весь колектив — шляхом проведення конференції чи за допомогою своїх виборних органів: ради трудового колективу чи ради підприємства. Останні — це виконавчо-розпорядчий орган, який обирається загальними зборами чи конференцією тру­дового колективу, скликаними за ініціативою профспілкового комітету і адміністрації підприємства. До їх складу висуваються кандидатури від громадських організацій, колективів структурних підрозділів, адміністрації підприємства.

Рада трудового колективу здійснює контроль за виконанням рішень загальних зборів, інформує колектив про їх виконання, вирішує багато інших питань, пов'язаних з виробничим процесом, соціальним розвитком підприємства, забезпеченням дисципліни праці.

Питання щодо розмежування Повноважень трудового колективу і його виборного органу — ради вирішується в колективному договорі. У своїй діяльності рада трудового колективу тісно співпрацює з адміністрацією і громадськими організаціями.

Рішення, прийняті в межах її повноважень і такі, що відповідають вимогам законодавства, обов'язкові для адміністрації і членів всього колективу. У випадку розходження думок членів ради спірні питання вирішуються загальними зборами трудового колективу.

Однак правовий статус трудового колективу оцінюється сьогодні далеко неоднозначне. Ї пов'язано це, знову-таки, з проблемою власності, зі зміцненням правового становища роботодавців і підприємців на ринку праці і в соціально-трудовій сфері.

У сфері управління підприємством право власності — визначальне стосовно правомочностей, що випливають із трудових відносин. Саме власник має право вирішувати принципові питання управління підприємством, що належить йому. Звичайно, це залежить від долі власника в майні підприємства. На приватних підприємствах трудові колективи, частіше всього, усуваються від участі в управлінні. Прагнучи зацікавити працівників в більшій ефективності роботи підприємства, власник може залучити їх до обговорення і вирішення певних питань виробничої, економічної діяльності підприємства. Але для приватного підприємця це право, а не обов'язок.

В той же час відповідно до норм трудового законодавства і приватний власник чи уповноважена ним особа зобов'язані вести переговори з представницькими органами працівників з приводу обговорення проекту колективного договору чи у випадку виникнення колективних трудових конфліктів. Він зобов'язаний надавати їм необхідну інформацію для контролю в сфері охорони праці. У випадку невиконання цієї вимоги він може бути притягнутий до відповідальності.

Тому стосовно визначення повноважень трудового колективу і його участі в життєдіяльності і функціонуванні підприємства для України особливо важливим є вивчення міжнародного досвіду і застосування його позитивних результатів при розробці нового трудового законодавства.

Перелік використаних джерел та літератури:

1.      Конституція України станом на: 28.09.2011р

2.      Кодекс законів про працю вiд 10.12.1971  № 322-VIII зі змінами та доповненнями

3.      Господарський кодекс України вiд 16.01.2003  № 436-IV зі змінами та доповненнями

4.      Закон СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі  в управлінні підприємствами, установами, організаціями» вiд 17.06.1983  № 9500-X

5.      Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вiд 03.03.1998  № 137/98-ВР остання редакцiя вiд 24.12.2009

6.      Закон України «Про приватизацію державного майна» вiд 04.03.1992  № 2163-XII остання редакцiя вiд 07.08.2011

7.      Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV

8.      Венедиктов В.С. Трудовое право Украины (Общая часть) // Учебное пособие для курсантов и слушателей высших учебных заведений МВД Украины. – Симферополь: ДОЛЯ, 2004. – 164 с.

9.      Гончарова Г.С. Повноваження трудових колективів на сучасному етапі // Матеріали наукової конференції Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. 21-22 червня 2001р. Харків. – Х.: Право, 2001.

10. Грудницька С., Переверзєв О. Засновник – підприємство – трудовий колектив: потрібен баланс інтересів // Донецький національний університет. Правничий часопис Донецького університету. № 1(4). – 2000р. – Донецьк, 2000.

11. Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції; м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р./ За заг. ред. проф. В.С. Венедиктова. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 340 с.

12. Лазор В. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права і сторона трудових спорів // Право України. – 2003. – № 10.

13. Научно – практический комментарий законодательства Украины о труде / Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 5-е изд., доп. и перераб., 2004 – 1071 с.

14. Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

15. Павлович З., П’ятина В. Правове регулювання трудових колективів при нових формах власності // Право України. – 1995. – № 7.

16. Пашков А.С. Трудовой коллектив как объект и субъект управления: Монография. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. – 197 с.

17. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма “Консум”, 2000. – 480 с.

18. Ратников В.П. Коллектив как социальная общность. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 234 с.

19. Слюсар А.М. Конституція України та суб’єкти трудового права // Матеріали наукової конференції Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. 21-22 червня 2001р. Харків. – Х.: Право, 2001.

20. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 564 с.

21. Трудовое право Украины. Под ред.Г.И. Чанышевой, Н.Б. Болотиной. – Х.: „Одиссей”, 1999. – 480 с.

22. Якимов А.Ю. Статус субъекта права // Государство и право. – 2003. – № 4.

23. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.05. – Львів, 1999. – 184 с.

24. Яремчук О.В. Трудовий колектив як суб'єкт трудового права : дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2005.

25. Ярошенко І.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків, 1999. – 199 с.