Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

3) відмова в  порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи  за відсутністю події злочину,  відсутністю у діянні складу  злочину або недоведеністю участі  обвинуваченого у вчиненні злочину; 

4) закриття справи  про адміністративне правопорушення. Крім того, право на відшкодування заподіяної шкоди виникає у випадках заподіяння шкоди оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи.[16, с. 364]

___________________________________

[15]  Закон України  „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”. №266/94-ВР від 1 грудня 1994р. /Голос України №4 від 17 січня 1995р. - с. 4

[16]  Цивільне право  України: Навч. посіб. /За ред. І.Д.  Копайгора, Г.В.Іваненко, М.І.Панченко - К.: Знання, 2005. –

с. 364

Тобто таке право  виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду

чи іншому рішенні  суду факту незаконного притягнення  як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно тощо, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.

Крім того, відповідно до норм цивільного законодавства держава  повинна відшкодувати шкоду, завдану  фізичній чи юридичній особі внаслідок  постановлення судом незаконного  рішення в цивільній справі. Для настання відповідальності за даною нормою необхідно встановити наявність в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду.  Необхідно зважати на те, що право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями судових та правоохоронних органів, виникає лише при наявності перелічених вище обставин. В інших випадках заподіяна шкода відшкодовується на підставах, прямо визначених законодавством. Наприклад, відшкодування шкоди жертвам політичних репресій здійснюється на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій в Україні”.[17, с. 9,10]

          Умови виникнення права на  відшкодування шкоди – це обставини,  за наявності яких починають  діяти підстави, процесуальні акти, що містять у собі рішення відповідного органу чи посадової особи про невинуватість притягненого до відповідальності. Такими умовами є постановлення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тобто право на відшкодування виникає лише в разі повної реабілітації особи, про що зазначено в п.3 Положення про застосування Закону про відшкодування шкоди від 4 березня 1996 року.[18, с. 13]

_______________________________________       

[17] Відшкодування шкоди,  завданої незаконними рішеннями,  діями чи бездіяльністю органу  дізнання, попереднього (досудового  слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю/Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ „Поліграф-Експрес], 2006.- с. 9,10

[18] Луспеник Дмитро. Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і право на відшкодування шкоди у судовій практиці. /Юридичний журнал №9/2004 від 19 вересня 2004 року. - с. 13

          Тлумачення терміна „реабілітація”  у правових нормах відсутнє, однак  у

юридичній літературі він означає винесення процесуального рішення про невинуватість громадянина й одночасно вжиття заходів щодо поновлення майнових та інших прав реабілітованого громадянина.[19, с. 21]

          Атож, ми з’ясували, що загальними  умовами настання відповідальності по деліктним зобов’язанням, а саме відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів є протиправна поведінка, наявність шкоди у потерпілого, наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди і шкідливих наслідків, які настали, а також наявність вини заподіювача шкоди, яка може проявлятися як у протиправних діях, так і у протиправній бездіяльності. Також ми встановили за вчинення яких протиправних діянь правоохоронних і судових органів передбачається відшкодування шкоди та якими нормативно-правовими актами регулюється це питання. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

______________________________________

[19] Прокудина Л.А. Возмещение  ущерба, причиненного незаконными  действиями правоохранительных  органов (научно-практический комментарий). /М.:Городец,1998 - с. 21

РОЗДІЛ 2. ВИДИ, ОБСЯГИ ТА ПОРЯДОК  ВІДШКОДУВАННЯ  ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ  ДІЯМИ (БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ) СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

2.1. Поняття та особливості  відшкодування матеріальної шкоди

         Згідно з частиною п’ятою статті 5 Конвенції про захист прав  людини і основоположних свобод  „кожний, хто був жертвою незаконного  затримання, арешту або засудження, має захищене позовом право  на компенсацію шкоди”.[20, с. 7].

         Відчувши майновий тягар та  під впливом понесених втрат  державою у свідомості заподіювача  шкоди мають вироблятися позитивні  соціально-психологічні настанови,  спрямовані на додержання у  майбутньому покладених на нього  цивільних обов'язків. У цьому  полягає виховний і попереджувальний вплив заходів цивільно-правової відповідальності. Таким уявляється механізм здійснення охоронної і попереджувально-виховної функцій цивільно-правової відповідальності.

[21, с. 15]

         Б.Т. Безлепкін виділяє три  види шкоди, яка має відшкодовуватись, це:

1) майнова або  матеріальна шкода чи збитки; 2) моральна шкода, яка полягає  у так званій „ганьбі”, „безчесті”; 3) інша шкода, тобто позбавлення по вироку певних трудових, пенсійних, житлових прав, військових, спеціальних і почесних звань, орденів.[22, с. 23]

          Спробуємо спочатку розглянути  особливості відшкодування матеріальної  шкоди. Майновою або матеріальною  вважається шкода, яка має певну економічну цінність і виражається в грошах. Види шкоди, що підлягають відшкодуванню, передбачені у Законі України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” та у  Положенні про застосування цього Закону, затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України. Зокрема, відшкодуванню громадянинові підлягає:   

___________________________________________

[20] Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод  (Рим, 4.XI.1950) (ратифіковано Законом N 475/97-ВР) /Голос України, 10 січня 2001 року.  N 3 – с .7

[21] Цивільне право  України: Підручник: У 2-х кн. /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. -с.15

[22] Безлепкин Б.Т. Отраслевая  принадлежность института возмещения  ущерба реабилитированному. /Советское  государство и право. – 1989. №1.- с.23.

 

1) заробіток  та інші грошові доходи, які  громадянин втратив внаслідок  незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки до них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода. Розмір сум, які підлягають відшкодуванню, визначаються з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.[23, с. 21] Відшкодування шкоди шляхом надання речі того ж роду і якості застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна.[24, с. 17] Вартість втраченого житла відшкодовується з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди, якщо зазначене майно не збереглося в натурі. Право на відшкодування заподіяної шкоди, виникає з моменту вступу у законну силу виправдувального вироку, з дня винесення постанови про закриття кримінальної справи, в основу якої покладено реабілітуючі обставини (відсутність події злочину, відсутність у діях особи складу злочину або недоказовість участі

_____________________________________

[23] Положення про застосування  Закону України "Про порядок  відшкодування шкоди, завданої  громадянинові незаконними діями  органів дізнання, попереднього  слідства, прокуратури і суду". Затв. Мінюст. Ген. прокуратура. Мінфін.: Наказ від 04.03.1996р. №6/5, 3, 41 /Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - № 9-10.

- с. 21

[24] Постанова Пленуму  Верховного Суду України “Про  практику розгляду судами цивільних  справ за позовами про відшкодування  шкоди” № 6 від 27.03.1992 р.  /Юридичний вісник України. – 2002. -№ 26. - c. 17 

громадянина у  вчиненні злочину), чи припинення справи про адміністративне правопорушення. Закриття кримінальної справи на підставі акта про амністію або акта про  помилування не є підставою для  виникнення права на відшкодування. Заподіяна шкода не підлягає відшкодуванню, якщо громадянин у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства і судового розгляду самообмовою перешкоджав встановленню істини і тим самим сприяв вчиненню незаконних дій.[25, с. 878] Виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється Державним казначейством України за приписами Державної виконавчої служби за черговістю їх надходження, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.[26, с. 40] Завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і суду. Крім того, якщо громадянин помер, право на відшкодування шкоди мають його спадкоємці.

          Не випадково, розглядаючи це  питання ми згадали про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки саме вона була основою для написання статті 1176 Цивільного кодексу України. 

          Можемо зробити висновок, що держава  будь-якими способами захищає  майнові права громадянина. Крім  того, держава, відшкодувавши шкоду,  завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили. Ми вважаємо, що було би краще, якби держава мала право звертатися з такою регресною вимогою також і по самому факту вчинення незаконної дії чи бездіяльності. Це було б дієвим превентивним заходом, оскільки, відчувши майновий тягар на своїх плечах, службовці та посадовці більше б звертали увагу на додержання у майбутньому покладених на них державою обов’язків.

________________________________________

[25] Науково-практичний  коментар Цивільного Кодексу  України. /За ред. В.М. Коссака.-К:  Істина, 2004. – с. 878

[26] Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. /Затв. Наказом Державного казначейства України №48 від 07.03.2006р. /Офіційний вісник України №13 від 11.04.2003 – 2003 р. - с. 40 

2.2. Поняття та  особливості відшкодування моральної  шкоди

          Проблема відшкодування моральної  шкоди на сьогоднішній день  є дуже актуальною, оскільки не  існує конкретного закону, який би врегулював порушення норм моралі, пов’язаних із заподіянням, наприклад, непоправної чи будь-якої іншої фізичної шкоди, незаконного засудження, незаконного притягнення до відповідальності людини. Тому справи, які розглядаються в судах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди викликають певні труднощі. Ці труднощі пов’язані з тим, що даний правовий інститут знаходиться в Україні лише на етапі становлення, а тому потребує: по-перше, значного законодавчого доопрацювання, а по-друге, певного часу для практики його застосування.

          Новий Цивільний кодекс України  дещо збагатив цей інститут  новими нормами. Проте деякі  аспекти залишились неврегульованими, тому при вирішенні справ цієї  категорії суди нерідко відмовляють  в задоволенні позовних вимог через неподання доказів заподіяння особі моральної шкоди.

          Нормативного визначення поняття  моральної шкоди цивільне законодавство  України не містить.[27, с. 11] Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови №4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зазначив, що „під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, у зв’язку незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків із оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.[28, с.53,54] Передбачене частиною 5 ст. 4 Закону від 01.12.1994 р. відшкодування