Видатні економісти України

 

  МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Миколаївський державний аграрний університет

 

 

Кафедра

ТіПППД

Реферат на тему :

Видатні економісти України

 

 

Перевірила:

Доцент кафедри

Кіктенко А. І.

Виконала :

Студентка групи Б 1/2  Криклива Анна

 

 

 

 

Миколаїв 2010

 

 

План

1. Ландик Валентин Іванович
2. Опря Анатолій Трофимович
3. Павленко Анатолій Федорович
4. Ф. Т. Матвієнко – Гонгага
5. Слуцький Євген Євгенович
6. Тимошенко Володимер Прокопович
7. Кендюхов Олександр Володимирович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Ландик Валентин Иванович родился 22 ноября 1946 года в г. Часив-Яр, Артемовский р-н,

Донецкая обл.

Народный депутат Украины

Президент Акционерного Общества НОРД

Президент Федерации  настольного тенниса Украины

Кандидат технических  наук, доктор экономических наук, профессор. Заведующий кафедры

экономики и управления инновационной деятельностью Донецкого  Государственного Университета

экономики и торговли. Академик Международной Академии холода, академик Академии экономических наук Украины, .

Государственные награды -

Кавалер орденов "Шахтёрская Слава" III, II, I степени, орден "За заслуги" III, II степени.

Заслуженный машиностроитель  Украины.

Лауреат Государственной  премии Украины в отрасли науки  и техники.

Ландик В.И. активно  занимается научной деятельностью. Он является автором

- 85 научных работ, из  них монографий 9,

- 24 патентов на изобретения  и промышленные образцы.

За эффективную деятельность в области управления производством  и кадровой политикой Ландик В.И. награждён медалью Международной  кадровой Академии "За эффективное управление". По результатам Всеукраинского открытого рейтинга популярности и качества "Золотая Фортуна", за сбережение доминирующих позиций на отечественном рынке и расширение объёмов экспорта в страны Европы Ландик В.И. признан лучшим руководителем предприятия и награжден дипломом "Победитель всеукраинской акции "Золотая Фортуна", является владельцем почётного приза "Хрустальный Рог Изобилия", награждён орденами " За трудовые достижения" IV степени и "Слава на верность Отчизне" III степени с присуждением титула "Кавалер ордена "Слава на верность Отчизне".

 

 

 

За последние десять лет получили реальное воплощение планы  развития ряда предприятий с созданием  новых мощностей для производства продукции:

газовых и электрических  плит(Донецкий завод газовой и  электрической бытовой аппаратуры);

бытовых кондиционеров  улучшенного дизайна (Краматорский завод "Кондиционер");

электродвигателей для  бытового кондиционера и автоматической стиральной машины (Красноармейский  завод "Электродвигатель"); компрессоров для холодильных приборов(завод Компрессоров);

пускозащитных реле для  компрессоров ("Потенциал");

торговых и бытовых  холодильных приборов ("Донбасс  Плюс" и "Интертехника"); порошковой краски (совместное украинско-американское предприятие "Трибо").

Много внимания уделено программе развития социальной сферы. Построены гостиничные комплексы на берегу Азовского и Черного морей, база отдыха на берегу Азовского моря, санаторий-профилакторий в зеленой зоне Донецка, детский оздоровительный лагерь в городе Святогорске, Спортивный комплекс, а также Зал для настольного тенниса в Донецке.

ОБРАЗОВАНИЕ

Окончил металлургический факультет Краматорского индустриального  института (1964—1969), инженер-механик.

Кандидат технических  наук (1997), кандидатская диссертация  «Разработка и исследование доскональных технологических методов обработки металлов давлением при производстве деталей бытовых холодильных установок». Доцент (1999).

Доктор экономических  наук (2003). Докторская диссертация «Формирование  инновационной стратегии больших  машиностроительных предприятий» (Институт экономики промышленности НАН Украины, 2003).

Деятельность

08.−09.1969 — инженер-конструктор  3 категории, 09.1969−05.1970 — старший  инженер-технолог, Штеровский метизный  завод, г. Миусинск Луганской  области.

05.1970−06.1971 — служба в Советской Армии, в/ч 03192, Ленинградский Военный Округ.

08.−10.1971 — мастер цеха  цепей № 1, 10.1971−09.1973 — старший  инженер-технолог, 09.1973−02.1977 — заместитель  начальника цеха цепей № 3 по  производству,

 

 

02.1977−01.1980 — начальник цеха № 4, 01.1980−05.1982 — начальник цеха цепей № 3,

05.1982−11.1985 — секретарь  парткома, Артёмовский машиностроительный  завод «Победа труда».

11.1985−09.1987 — директор, Донецкий завод продовольственного  машиностроения.

09.1987−06.1993 — генеральный директор, ПО «Электробытмаш» (АО «Норд»), г. Донецк.

06.1993−04.1994 — Вице-премьер-министр  Украины по вопросам внешнеэкономической  деятельности и инвестиций.

09.1993−08.1994 — председатель  Агентства международного сотрудничества  и инвестиций.

08.1993−02.1995 — председатель Межведомственного комитета Украины в делах ЕС.

1998−1999 — президент,  ЗАО «Група Норд», г. Киев.

1999−2001 — президент,  АО «Норд», г. Донецк.

2001−2002 — генеральный  директор, главное предприятие ЗАО  «Група Норд»[1], г. Донецк.

С 2002 года занимается политической деятельностью.

 Награды  и звания

Герой Украины (с вручением  ордена Державы, 22.11.2006 — за выдающиеся личные заслуги перед Украинским государством в развитии машиностроения, укрепление экономического потенциала Украины и многолетнюю общественно-политическую деятельность).

Ордена «За заслуги» III (08.1999) и II (07.2002) степеней.

Знак «Шахтёрская слава» III (1974), II (1979) и I (1984) степеней.

Лауреат Государственной  премии Украины в области науки  и техники (2003).

Пам'ять

Именем Ландика будет названа одна из улиц Петровского района Донецка.

2. Опря Анатолій Трофимович

 

 

 

Доктор экономических  наук, профессор Опря Анатолий Трофимович - автор около 150 научных трудов, среди  которых более 40 монографий, учебников  и учебных пособий, в частности первый учебник по статистике с элементами программированного обучения и учебное пособие для дистанционной и заочной

форм обучения. Он является соавтором экономических словарей и энциклопедий, исполнителем и співвиконавцем четырех научно-исследовательских тем государственной тематики Института аграрной экономики УААН по вопросам статистики, кибернетики, экономики. Матеріали науково-навчальної літератури, виданої професором А.Т.Опрею, стали основою для складання типових навчальних програм зі статистики. Материалы научно-учебной литературы, изданной профессором А. Т. Опрею, стали основой для составления типовых учебных программ по статистике. За вагомий вклад у розвиток вітчизняної статистичної науки ім'я Анатолія Трохимовича Опрі занесено до книги «Українські видатні вчені економісти-аграрники ХХ століття» та «Енциклопедії сучасної України», має урядову нагороду. За весомый вклад в развитие отечественной статистической науки имя Анатолия Трофимовича Опри занесено в книгу «Украинские выдающиеся ученые экономисты-аграрники ХХ века» и «Энциклопедии современной Украины», имеет правительственную награду.

3.Павленко Анатолій Федорович

Народився 11.01.1940 р. в м. Владивосток, Росія.

Освіта вища, закінчив Уманський сільськогосподарський  інститут (1960); Київський інститут народного господарства (1964);

докторська дисертація "Організаційно-технічний розвиток постачально-збутових організацій".

У 1964-65 рр. - старший викладач кафедри економіки промисловості,

у 1965-71 рр. - асистент кафедри  матеріально-технічного постачання,

у 1975-80 рр. - заступник  декана,

у 1980-85 рр. - декан ф-ту економіки праці та матеріально-технічного постачання,

у 1985-87 рр. - проректор  з навчальної роботи,

з 1987 р. - ректор Київського інституту народного господарства (з 1992 - Київський державний економічний університет).

Академік Міжнародної  академії наук вищої школи, (м. Москва),

 

 

 

Почесний доктор Міжнародного християнського університету (м. Відень).

Заслужений діяч науки  і техніки України.

Позаштатний радник Голови ВР України (з 09.1998).

Нагороджений Почесною відзнакою Президента України (10.1996), орденами "За заслуги" II (09.1999), I ст. (10.2001).

Доктор економічних  наук, професор, член-кореспондент АПНУ; завідувач кафедри маркетингу, член президії ВАК України;

президент Української  асоціації маркетингу.

Биография

Родился 11 января 1940 года в г. Владивостоке, РСФСР.

Образование

Окончил Уманский сельскохозяйственный институт (1960).

Киевский институт народного хозяйства (1964).

Докторская диссертация  «Организационно-техническое развитие снабженческо-сбытовых организаций».

Деятельность

1964−1965 — старший преподаватель  кафедры экономики промышленности,

1965−1971 — ассистент кафедры материально-технического  обеспечения,

1975−1980 — заместитель декана,

1980−1985 — декан факультета экономики труда и материально-технического обеспечения,

1985−1987 — проректор  по научной работе,

c 1987 — ректор, Киевский  институт народного хозяйства  (с 1992 — Киевский государственный  экономический университет, Киевский  национальный экономический университет; с 07.2005 — Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана).

C сентября 1998 года был внештатным  советником Председателя Верховной  Рады Украины.

Награды

 

 

 

Герой Украины (с вручением  ордена Державы, 19.08.2006 — за выдающиеся личные заслуги перед Украинским государством в развитии национального образования, подготовку высококвалифицированных специалистов, многолетнюю плодотворную научную и педагогическую деятельность).

Почётный знак отличия  Президента Украины (10.1996).

Ордена За заслуги II (09.1999) и I (10.2001) степеней.

Медаль «В память 1500-летия  Киева».

Почётная грамота Кабинета Министров Украины (07.2004).

Заслуженный деятель  науки и техники Украины.

4. Ф.Т.Матвієнко-Гарнага був одним з відомих українських економістів, особливо у сфері шляхів і засобів нагромадження капіталу та проблем формування державного бюджету. Нам відомо лише декілька статей вченого, присвячених актуальним проблемам економічного розвитку України. Наприклад, «Восстановление и воспроизводство основных капиталов госпромышлености Украины в связи с налогами и сборами в ней» (Хозяйство Украины, 1925, №5), «Бюджет і господарство України» (Земельник, 1925, №8-9).

Центральною проблемою  економічних досліджень Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги  є дослідження методів нагромадження капіталів у промисловості та механізм її оподаткування. Студіювання цієї проблеми учений називає інтуїтивною, оскільки відсутні ринкові показники обліку основних капіталів промисловості. Своєю метою Ф.Т.Матвієнко-Гарнага ставить визначення ефективності функціонування промисловості України та впливу на неї постійного втручання держави. На основі аналізу наявних статистичних даних найбільших промислових підприємств України, які репрезентували наявні на той час галузі господарства УСРР, вчений приходить до висновку, що «при низькому коефіцієнті використання основних капіталів достатньо великі відрахування на їх відновлення стануть великим тягарем, що буде перекладений на вартість продукції, а роль податків у відновленні капіталів мізерна, є лише два шляхи для залучення в дію основних капіталів – бюджетне фінансування і підвищення продуктивності праці» [1, с. 138-139, переклад автора].

Ця проблема економічного розвитку України відображена також  у статті «Бюджет і господарство України». Називаючи бюджет «дзеркалом державного господарства» [2, с. 3], Ф.Матвієнко-Гарнага ставить завдання ознайомитися з бюджетом УСРР і СРСР, при цьому він досить детально зупиняється на характеристиці

 

 

«господарств публічно-правового  порядку, державних і місцевих бюджетів». Учений розкриває структуру надходжень загальнодержавного, республіканського і місцевих бюджетів. Стаття наповнена великою кількістю статистичних даних, кожна цифра з яких не залишилася поза увагою дослідника, всі вони систематизовані і оформлені у вигляді оригінальних таблиць. У висновку до статті Ф.Т.Матвієнко-Гарнага зауважує, що «питання (бюджету. – С.Ш.) дуже складне, щоб його можна було висвітлити на сторінках журнальної статті. Ми його тільки поставили й від культурної боротьби радянської громадської думки залежить остаточне вирішення цього питання» [2, с. 15].

Проте, на превеликий жаль, «культурна боротьба радянської громадської  думки» наприкінці 20-х років минулого століття поклала край українській  національній думці, а в 30-ті роки оголосила заборону і остаточну ліквідацію в Україні цілого ряду наук, закриття науково-дослідних установ, згортання національної освіти і науки. Саме масові репресії в Україні у 30-х рр. поклали край економіко-географічним і економічним студіям Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, на якого, скоріше за все, було навішано ярлик «буржуазного націоналіста», а ім’я самого вченого вже не згадувалось у жодному біографічному довіднику совєтської держави.

Висновок. Завершуючи цей  короткий огляд економіко-географічної і економічної спадщини Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, хочемо наголосити на актуальності і необхідності детального дослідження його географічних напрацювань, адже та велика кількість інформації, що зібрана і описана вченим, неодмінно має бути узагальнена й залучена до широкого використання вченими-географами.

5. Слуцький Євген Євгенович (1880 — 1948) народився 7 квітня 1880 р. в селі Новому Мологського повіту Ярославської губернії в сім´ї вчителя — вихователя Новинської учительської семінарії. Його батько закінчив природничий факультет Київського університету в 1877 p., але за неблаго-надійність був висланий аж у Ярославську губернію. У такий спосіб тоді карали непокірних українців. У 1886 р. Слуцький-старший втратив посаду в семінарії, бо відмовився покривати злодійські махінації її директора. Після трирічних пошуків роботи батьки Є. Є. Слуцького повернулися в рідну Україну.

  В Україні батько  майбутнього вченого став директором  Житомирського міського училища,  а син Євген вступив до Житомирської  класичної гімназії. Під час навчання  в гімназії він захоплювався математикою, ще більшу зацікавленість виявив до фізики. Крім того, Є. Є. Слуцький добре розумівся на літературі та мистецтві, пробував писати власні твори. Колеги-гімназисти думали, що Є. Є. Слуцький займеться літературою або мистецтвом, але після закінчення із золотою медаллю гімназії він у 1899 р. вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, який 22 роки тому закінчив його батько.