Курсова з приводу

Зміст

Передмова

1. Проектування технології водопостачання

 

1. Літературний огляд подібних установок
2. Обґрунтування використання вітроустановки для водопостачання
3. Розрахунок потреби води
4. Розрахунок параметрів по вітроустановки

 

2. Конструкторська розробка вітроустановки

 

1. Обґрунтування типу установки
2. Розробка типу вітроколеса

 

3. Заходи по охороні праці

 

4. Технічне обслуговування

 

5. Висновки та пропозиції

 

Бібліографічний список

 

 

 

 

 

 

\

 

Передмова

Підвищення  продуктивності праці в тваринництві і птахівництві та зменшення собівартості продукції можливе насамперед завдяки впровадженню на тваринницьких і птахівницьких фермах прогресивних методів організації праці та комплексної механізації всіх виробничих процесів.

З бурхливим  розвитком фермерських господарств  в нашому регіоні і утворенням великої кількості малих ферм з невеликої площею і потужністю ферм по вирощуванню тварин і птахів велике значення матимуть розробки ферм невеликої потужності.

Попри збільшення продуктивності праці в тваринництві наш час має значення і екологічний фактор, і скоріш за все у найближчому часі цей фактор набуде домінуючого значення. У даний час розробка екологічно - безпечних і цільне місце у розвитку сільськогосподарського виробництва.

У даному курсовому  проекті розроблено технологію потокового виробництва свинини на фермі малої потужності на 1000 голів в рік при застосуванні енергоощадної  технології і екологічно безпечного виробництва. Для здійснення даної мети, для подавання механізовано води на тваринницьку ферму використано вітроустановку швидкохідного типу, акумулювання енергії вітру при допомозі резервуару і водонапірної башти.

Впровадження  прогресивної науково-обгрунтованої  технології механізованих робіт  і комплексної механізації дасть  змогу полегшити працю тваринників, зробити її більш кваліфікованою та високопродуктивною і сприятиме успішному виконанню поставлених цілей по збільшенню об’ємів  виробництва кількості продукції на одного працівника.

 

 

 

 

 

1.Проектування  технології водопостачання

 

1. Літературний огляд подібних установок.

Існуючі системи вітрорушіїв за схемою будови вітроколеса  і його розміщенням  в потоці вітру поділяють на три класи.

Перший клас включає вітродвигуни у яких вітрове  колесо розміщене у вертикальній площині, при цьому площина обертання  перпендикулярна до напрямку вітру і відповідно, вісь вітроколеса паралельна потоку. Такі віродвигуни називається крильчастими.

Відповідно  крильчасті вітродвигуни залежно від  типу вітроколеса і швидкохідності (відношення колової швидкості кінця лопаті до швидкості вітру) поділяють на три групи:

1. Багатолопатеві (10-24 лопаті )- тихохідні;
2. Із середньою кількістю лопатей (4-9 лопаті)- середньо хідні;
3. Мало лопатеві (1-3 лопаті)-швидкохідні

До другого  класу відносять схеми вітродвигунів  з вертикальною віссю обертання  вітрового колеса. За конструктивними схемами вони поділяються на дві групи:

1. Карусельні, у яких неробочі лопаті або закривають ширмою, або розміщують ребром проти вітру.
2. Роторні, у яких є лопаті  аеродинамічні або спеціальної форми.

До третього класу відносять вітродвигуни, працюють за принципом водяного колеса  і називаються барабанними. У цих вітродвигунів вісь обертання горизонтальна і перпендикулярна до напрямку вітру.Є і інші системи вітродвигунів, що не отримали практичного застосування в є лише пропозиціями ряду винахідників. Ефективність роботи вітроустановки характеризується такою величиною як коефіцієнт використання вітру ξ

Для визначення тиску вітродвигуна, що можна застосувати  для подачі води проведемо аналіз вітроустановок.

Так у двигунів карусельного типу максимальне значення коефіцієнта ξ знаходиться в межах до 0,15. А в окремих випадках ще нижчий. У вітродвигунів барабанного типів коефіцієнти ξ знаходяться в межах від 0,3 до 0,32. Найбільш досконалими вітродвигунами є крильчасті з горизонтальною віссю обертання вітроколеса. Робочий момент на втрачені створюється за рахунок робочих сил, що виникають на лопатях які в найпростіших конструкціях є площинами. В сучасних агрегатах застосовують лопаті, що мають спеціальний аеродинамічний профіль. Такі вітроустановки мають відповідно високий коефіцієнт використання енергії вітру ξ, що рівний у своїх максимальних (ідеальних) значеннях 0,99-0,68. Мало лопатеві вітродвигуни більш швидкохідні, мають меншу відносну масу, та можуть обладнуватись пристроями автоматичного регулювання частоти обертання вала та пристроями орієнтації вітроколеса за напрямом вектора швидкості вітрового потоку. Коефіцієнти використання енергії вітру в таких установках у три рази вищі, ніж у вітродвигунах карусельного типу чи роторного та барабанного типів.

У світовій практиці широкого застосування і впровадження здобули тільки крильчасті вітроустановки. Двигуни інших типів не виготовляються. Їх виготовлення носить аматорський характер і немає ґрунтовного застосування , впровадження у серійне виробництво.

Поряд з економічними чинниками і технічними умовами, що впливають на вибір типу вітроколеса і впровадження конструкції вітроколіс у даний час домінуючими стають і такі показники, як економічні і ергономічні, що до роботи використання вітроустановок у певних регіонах нашої держави з найкращою ефективністю.

Проведемо аналіз за даними показниками вітроустановок крильчастого типу. З економічної точки зору вітроустановки такого типу є доцільними до впровадження тому, що:

• вони не вимагають значних площ під своє встановлення, зокрема деякі можуть бути встановленні на господарських будівлях фермерських чи інших господарств. Що робить їх надзвичайно компактними і менш метало місткими та виключає потребу у забудові нових площ, що позитивно впливає на екологічне становище.;
• мала потужність таких установок не наносить шкоди ні в екологічному плані, ні в плані безпеки роботи людини з ними.

Ще одним  з чинників, що впливає на економічну доцільність використання вітроустановок є початок роботи вітродвигуна, тобто  значення швидкості вітру при якій агрегат розпочне свою роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Обґрунтування використання вітроустановок для водопостачання.

Вода на тваринницьких  фурмах потрібна для напування худоби, приготування кормів, первинної обробки  і переробки молока, миття посуду, і тому вона повинна мати відповідну якість і властивості, і немає мати шкідливих речовин та заразних бактерій. Завдяки механізованому водопостачанню є можливість використовувати підземні води і захистити їх від забруднення під час подавання споживача. Безперебійне постачання водою тваринницьких і птахівницьких ферм позитивно відбивається на продуктивності худоби, свиней та птиці, дозволяє підтримувати належний санітарний стан в приміщеннях і тому подібне механізоване водопостачання дає значний економічний ефект. Застосування насосних установок для подачі води підвищує продуктивність праці в 15-20 разів, а застосування автоматичних водокачок – у 130- 150 разів, в порівняні з шино - ручною чи транспортною доставкою води.

Вартість доставки м³ води бочками, і розподіл відрами доходить до 3 грн; механізація і автоматизація водопостачання тваринницьких ферм знижує вартість води 1 м³до 5-12 коп.

Застосування  автонапування підвищує приріст  живої ваги свиней на 14-18% ще більші властивості в справі підвищення продуктивності свиней, збереження здоров’я тварин і економії кормів має система авто накачування з підігрівом води зимою.

При застосуванні водопостачання при допомозі вітроустановки затрати скорочуються в двічі  або в тричі, тому даний проект проводить затрати на водопостачання до найнижчого мінімуму і тим самим буде знижувати собівартість продукції, що є дуже важливим чинником у час ринкових відносин.

Тим більше вітроенергетика  є однією з перспективних енергетик, що розвивається у наш час, у зв’язку  з надзвичайним і бурхливим розвитком промисловості і великим розходом паливо-мастильних матеріалів і інших вичерпних корисних копалин. Тому вітроустановка, що використовується на подачі води буде економічною і ефективною для обслуговування для свиноферми. З другого боку зі значним погіршенням економічної установки у світових масштабах потрібно подумати про збереження екологічних параметрів світової обстановки. З даної причини використання вітроустановки буде доцільним тим більше, що запас води можна зробити у водонапірній башті на час безвітря. Безвітряні періоди в році бувають рідко і є не затяжними.

Нашому регіоні  водопостачання при допомозі вітроустановки буде ефективне на протязі року, особливо зимою, бо у зимовий період інтенсивність вітрів більша, тому запас води можна скорочувати, а частину енергії вітру використовувати на підігрів води.

Тип вітроустановки вибирають з урахуванням інтенсивності  вітрового потоку, а висоту встановлення вітрового колеса вибирають враховуючи те, що сили вітру і його швидкість  з кожними 10 метрами піднімання в гору зростає у 1,5 рази, тому роботу вітроустановки мошна організувати у відповідних кількостях.

Щоб подавання  води було на належному рівні, відповідно, необхідно забезпечити і якість води, що відповідало б вимогам  санітарної і екологічної безпеки та нормам водопостачання на тваринницьких і с/г підприємствах.

 

 

 

 

3. Розрахунок потреби води.

На водопостачання тваринницьких ферм можуть бути використанні відкриті(поверхневі) джерела, до яких належать річки, озера, водоймища, канали тощо, а також підземні води, що діляться на безнапірні і напірні.

При використанні води для господарсько-питного водопостачання без очистки і без знезараження(наприклад  з підземних джерел що подаються  по трубчастих колодязях) якість її повинна  відповідати нормам ГОСТУ норми наведені в технологічній карті.

Температура води питної повинна бути від +6 до +12 ⁰С. у відкритих джерелах температура води не стійка і в літній час буває вища +12⁰С. вода підземних джерел, особливо більш глибоких має постійну температуру. Рекомендовано використовувати для господарсько-питного водопостачання перш за все артезіанську воду з трубчастих колодязів (бурових свердловин), потім ґрунтову воду з колодязів і джерельну спеціальних камер і в останню чергу поверхневу (відкриту) воду (річки, озера, канали, ставки). Використання відкритих водойм використовування води допускається виняток оскільки вони (особливо річки, озера, ставки, канали), як правило, швидко забруднюються поверхневими стоками і є небезпечними в епідемічному відношенні.

Замулені частини видаляються з води відстоюванням і фільтруванням через кварцовий пісок, а колоїдні речовини, що обумовлюю забарвленість води – коагуляцією домішок.

Для розрахунку води на свинофермі потужністю 1000 голів  в рік потрібно визначити кількість  твари, що одночасно обслуговуватимуться водою. Для розрахунку задається такими даними утримання тварин – кліткове – невигідне; тривалість циклу 210 днів (п_ці) такі виробництва r=10 дн.

Кількість технологічних  груп N_гр для кожного з виробничих періодів визначаємо за формулою:

N_гр =

    N_гр =   = 21      (1.1.)

Де П_ці- тривалість виробничого періоду для кожного певного виду тварин, діб,

r- такт виробництва, діб,

визначаємо  кількість тварин в технологічній  групі може бути різною, але вона тісно пов’язана з потужністю підприємства, звідки визначаємо розмір технологічної групи:

m_i =

                 m_i = = 28 гол.   (1.2.)

Де m_i — розмір технологічної групи

М – задана потужність тваринницького підприємства, чол./рік;

r- такт виробництва, діб;

365 – кількість  днів у році

Загальну кількість  тварин окремого виробничого періоду  визначаємо за формулою:

N_i=m_i*n_грі                         N_i=28*21=588                         (1.3.)

Де: m_i- розмір технологічної групи, голів;

N_грі – кількість технологічних груп.

Для дотримання потужності підприємства без збоїв  і зменшення, потрібно врахувати  втрати тварин, що можуть загинути від  хвороб чи бути вибракуваними у зв’язку  з хворобами.

Щоб розрахувати дійсну кількість тварин, що будуть одночасно утримуватись на фермі використовуємо формулу:

N_{iд =} N_{i *} К_в              N_{iд =} 588 _* 1,02 = 600 (голів)                                                      (1.4.)

Де, N_iд – дійсна кількість тварин, що утримується на підприємстві;

К_в – коефіцієнт, що враховує втрати тварин на підприємстві

Маючи кількість тварин , що одночасно утримуються на підприємстві , можна розрахувати потребу води на підприємстві.

Об’єм води ,що потрібно на добу при обслуговуванні тваринницького комплексу обрахуємо за формулою:

Q_в= N_{ід *} q_д                            Q_в =600 _* 30 = 18000 л/добу                                      (1.5.)

Де: q_д – добова витрата води на 1 тварину;визначаємо за нормативами з таблиць довідників для свиней норма становить 30 л/гол.

Маючи добову потребу у  воді можна знайти дійсну потребу  у воді на добу враховуючи нерівномірність споживання води та відповідний запас у воді на час безвітряних періодів.