Проведення туберкулінізації в ВАТ А/Ф «Слобожанське»
Курсовая работа, 19 Декабря 2012, автор: пользователь скрыл имя
Описание
За даними ретроспективних епізоотологічних досліджень Україна є стаціонарно неблагополучною з туберкульозу великої рогатої худоби. Найбільш напружена епізоотична ситуація була в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. Серед забитих тварин туберкульоз виявляли у 15–20 із 100 оглянутих м’ясних туш. До 1925–1926 рр. цей показник зріс до 26,7 %. Впровадження туберкулінодіагностики та системи протитуберкульозних заходів у масштабі країни поклали початок етапу зниження захворюваності: у 1933 р. інфікованість стад знизилась до 13,6%, а 1948р. до 0,79%.
Содержание
Вступ
1. Огляд літератури
1.1. Визначення хвороби
1.2. Епізоотологічні дані
1.3. Етіологія
1.4. Клінічні ознаки
1.5. Патологоанатомічні зміни.
1.6. Діагностика. Диференційний діагноз.
1.7. Імунітет і вакцинопрофілактика
1.8. Профілактика і заходи боротьби
2. Обгрунтування теми курсової роботи.
3. Епізоотологічне остеження господарства.
4. Ветеринарно- санітарна характеристика господарства.
5. Характеристика епізоотичної ситуації.
6. Організація і проведення діагностичного дослідження.
7. Висновки
Список використаної літератури
Работа состоит из 1 файл
Эпиза Тане курсак.doc
— 150.50 Кб (Скачать документ)Проводять діагностичні дослідження туберкульоз починаючи з 40-добового віку один раз на рік. Підлягає обов’язковому дослідженню поголів’я тварин за 30 діб, що реалізується в інші господарства та на 25 добу профілактичного карантинування в господарстві після завезення.
- Організація і проведення діагностичного дослідження.
Алергічному дослідженню на туберкульоз піддають велику рогату худобу з двох місячного віку один раз в рік. Для цього використовують туберкулін очищений (ППД) для ссавців у вигляді стандартного розчину, готового для вживання. Туберкулінізацію тварин проводять ветеринарні лікарі і фельдшери. Перед дослідженням все поголів'я піддають клінічному огляду і вибірковій термометрії для виключення псевдоалергічних реакцій на туберкулін. Для введення туберкуліну використовують голки для внутрішньошкірних ін'єкцій №0606 і шприци місткістю 2 мл з бігунком. Під час туберкулінізації ін'єкційні голки змінюють перед кожним наповненням, а в паузах між ін'єкціями голку тримають у ватяному тампоні, змоченому в 70% етиловому спирті. Туберкулін вводять внутришкірно, великій рогатій худобі в середній третині шиї в дозі 0,2 мл. Перед введенням шерсть в місці ін'єкції вистригають, шкіру обробляють 70% етиловим спиртом. Облік і оцінку реакції на введення туберкуліну проводять через 72 години після введення; при обліку реакції у кожної тварини пальпують і оглядають місце введення туберкуліну. Позитивна реакція виявляється у вигляді розлитої припухлості тістуватої консистенції, що не має чітких меж з навколишньою тканиною. Утворенням набряку супроводжується підвищенням місцевої температури, гіперемією і хворобливістю запаленої ділянки шкіри. При сильно вираженій шкірній реакції може збільшиться лімфатичний вузол передлопатковий. При виявленні змін в місці введення туберкуліну вимірюють кутиметром товщину складки в міліметрах і визначають величину її потовщення порівнянням з товщиною складки незміненої шкіри поблизу місця введення. Корів вважають такими, що реагують на туберкулін при потовщенні шкірної складки на 3 мл. З реагуючими тваринами поступають в порядку, передбаченому інструкцією про заходи щодо профілактики і ліквідації туберкульозу тварин. По закінченню роботи складають акт і опис всього поголів'я досліджених тварин. Документація зберігається в справах ветеринарної станції. Протягом останніх 10 років позитивна реакція на туберкулін жодного разу не реєструвалася.
- Висновки
За даними ретроспективних епізоотологічних досліджень Україна є стаціонарно неблагополучною з туберкульозу великої рогатої худоби.
З 1948 р. по 1981р. середньорічна інфікованість великої рогатої худоби мікобактеріями туберкульозу послаблювалась щорічно на 0,007%, а в наступні два десятиліття відповідно на 0,008 та 0,0015%.
Дане господарство благополучне по туберкульозу.
Проводять діагностичні дослідження туберкульоз починаючи з двох місячного віку один раз на рік. Підлягає обов’язковому дослідженню поголів’я тварин за 30 діб, що реалізується в інші господарства та на 25 добу профілактичного карантинування в господарстві після завезення.
Алергічному дослідженню на туберкульоз піддають велику рогату худобу з двох місячного віку один раз в рік. Для цього використовують туберкулін очищений (ППД) для ссавців у вигляді стандартного розчину, готового для вживання.
Список використаної літератури
- Алтухов Н.М., Афанасьев В.И. Справочник ветеринарного врача. М., “Колос”, 1996г.
- Бакулов И.А. Эпизоотология с микробиологией Москва: "Агропромиздат", 1987. - 415с.
- Ветеринарное законодательство. Т. 2,3,4. Под ред. А.Д. Третьякова. М., “Колос”, 1972г.
- Гавриш В.Г. Справочник ветеринарного врача, 4 изд. Ростов-на-Дону: "Феникс", 2003. - 576с.
- Довідник лікаря ветеринарної медицини/ П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський. - К.: «Урожай», 2004. - 1280с
- Инфекционные болезни животных / Б.Ф. Бессарабов, А.А., Е.С. Воронин и др.; Под ред. А.А. Сидорчука. - М.: КолосС, 2007. - 671 с.
- Справочник ветеринарного врача/ А.Ф Кузнецов. - Москва: «Лань», 2002. - 896с.
- Справочник ветеринарного врача/ П.П. Достоевский, Н.А. Судаков, В.А. Атамась и др. - К.: Урожай, 1990. - 784с.
- Эпизоотология и инфекционные болезни. Под ред. А.А. Конопаткина. М., “Колос”, 1993г.
Додатки