3.Забір, заснований на "презумпції незгоди». Передбачається, що кожна
людиназаздалегідь не згоден з тим, що
його органи будуть пересаджені іншій
людині.Інформована згода потенційного донора у формі прижиттєвого розпорядження
чизгоди членів сім'ї після його смерті. Використовується
в Сполучених Штатах ,Голландії, Німеччини, Канади, Франції, Португалії
та ряді інших країн.Передбачається, що
відсутність явно вираженої згоди рівносильно
відмові, щовисловлює більш індивідуалістичні культурні традиції, ніж підхід, заснований на
презумпції згоди.
Забір, заснований на "презумпції
незгоди».
Успішна реалізація механізму інформованої згоди передбачає:
- 1.Що населення
добре поінформоване про концепцію мозкової смерті і
про суспільну корисність трансплантацій.
- 2. високий рівень суспільної
довіри до медиків, які відповідальні за
постановкудіагнозу смерті мозку.
- Причини відмови від
донорства (за соціологічними опитуваннями):
- ілюзія все ще триває житті;
- потреба поважати померлого;
- недовіру до офіційної медицини;
- психологічне неприйняття продовження життя органів у тілі
- іншої людини;
- Страх образити Природу або Бога.
Позитивною стороною «презумпції незгоди» є:
1.максімально дотримується і захищається фундаментальне право людини насвободу і добровільне визначення долі свого фізичного тіла після смерті.
2. знижується потенційна можливість криміналізації даної галузі медицини.
3.Підтримуйте впевненість людини у гідне ставлення до його тіла після смерті.
4. лікар звільняється від психоемоційних перевантажень, пов'язаних з вчиненняметично некоректних дій.
Проблема справедливості в розподілі дефіцитних ресурсів для
трансплантації
Для реалізації рівноправності громадян
при розподілі дефіцитних ресурсівкеруються трьома критеріями:
- ступінь сумісності
пари донор-реципієнт.
- екстреній ситуації
- тривалістю перебування в "листі
очікування
Крім того, враховується віддаленість реципієнта
від місця знаходженнядонорського органу.
Медико-етичні проблеми
ксенотрансплантації
- Ксенотрансплантація називаються пересадки органів і тканин від тварин людині.
- Ксенотрансплантація ставить фундаментальну етичну проблему - чи є людинавищої моральною цінністю, в ім'я якої можна заподіювати страждання і біль, атакож викликати смерть інших живих істот?
- Ксенотрансплантація створює можливість розмивання меж між видами.
- Ксенотрансплантація зазіхає на ідентичність особистості і сприйняття людиноювласного тіла.
Висновки
Підсумовуючи розгляд етичних аспектів здійснення трансплантації, варто зазначити, що цей метод є ефективним і дієвим засобом лікування. Пересадка органів і
тканин доволі часто рятує людині життя, продовжує його у
новій позитивній якості. Разом з
цим слід пам’ятати, що результати трансплантації залежать від ретельного виконання всіх її етапів.
Як зазначають спеціалісти, підбір реципієнтів, донорське забезпечення, техніка виконання операції, ведення післяопераційного періоду потребують координації, високого професіоналізму.
До цього можна додати ще один важливий елемент – моральну гуманістичну настанову. Слушно зазначав лауреат Нобелівської премії В.Форсманн, що прогрес –
явище неминуче, але платити за нього втратою моральних критеріїв є
занадто дорогою ціною.