Проект реконструкції елеватора ХКЗ

 
    

3. Визначити кількість зерна в заліковій  вазі, яке планується для зберігання на проектованому підприємстві.

    При проектуванні всі розрахунки ведуться з врахуванням об'єму заготовок  зерна у фізичній масі:

    А=А_з*К_ф,

де А – об'єм заготівель зерна у фізичній масі, т;

 Кф  – коефіцієнт переводу залікової маси у фізичну. Він встановлюється технологічними розвідками на конкретних підприємствах в реальних умовах;

     Для визначення Кф необхідно обґрунтувати розрахунковий період заготовок. Розрахунковий  період заготовок (Пр) – період найбільш інтенсивного вступу зерна автотранспортом, визначається термінами збору урожаю, кліматичними умовами і організацією заготовок.

     За  розрахунковий період заготовок  на підприємство поступає 80% запланованого  об'єму заготовок зерна. На даному підприємстві розрахунковий період заготівель складає 20 діб. Виходячи з цього був визначений коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну Кф =1,06.

     4) Визначити групу підприємства. Підібрати необхідні для проектованого підприємства значення добового об'єму заготовок, кількість автомобілів, що поступають, в добу, число середньодобових зразків в добу. Залежно від об'єму заготовок підприємства елеваторної промисловості підрозділяються на 6 груп. Проектоване підприємство відповідно до обраної потужності відноситься до 2 групи.

     Також необхідно підібрати коефіцієнти  нерівномірності: коефіцієнт добової  нерівномірності (Кд) і коефіцієнт годинної нерівномірності (Кч).

     Для визначення коефіцієнта годинної нерівномірності, необхідно розрахувати максимальне добове надходження зерна (а_дм).

     Спочатку  потрібно розрахувати середньодобове надходження зерна в період заготовок:

    а_д=0,8А/П_р;

     Потім потрібно розрахувати максимальне добове надходження зерна за період заготовок:

    а_дм= а_д*К_д;

     Також необхідно розрахувати середньогодинне надходження зерна (а_год) і максимальне годинне надходження зерна в період заготовок (а_чм):

    а_год=а_д/24;

    а_годм=а_ч*К_ч.

     Всі розрахунки приведені в таблиці 1.4.  

     Таблиця 1.4 – Розрахунок необхідних показників

 

     Далі  необхідно охарактеризувати партії зерна, які поступають на підприємство. Для цього потрібно визначити  проектуєме співвідношення кількості зерна різних культур по вологості і засміченості з врахуванням характеристики кліматичних умов району. Характеристика зерна, що поступає на проектоване підприємство, представлена в таблиці 1.5. 
 

    Таблица 1.5. Характеристика зерна, що надходить

 

     Число партій (Р), що поступають на підприємство впродовж розрахункового періоду заготовок  приймають залежно від об'єму  заготівель.

     Число партій за добу (Рс) приймають з врахуванням  всіх попередніх параметрів.

     В результаті було прийнято:

     Число партій, що поступають на підприємство Р=10.

     Число партій, що поступають на підприємство за добу Рс =8.

     Базуючись на проектному розбитті об'єму партій (таблиця 1.5) був розрахований об'єм всіх партій, що поступають, дана характеристика зерна кожної партії і вибрані  партії, що направляються на сушку  і очищення. Результати приведені  в таблиці 1.6.

    Таблица 1.6. Характеристика партій зерна

 
 

     Розрахунок  устаткування для обліку кількості  зерна.

       Кількість і продуктивність вагів  повинна відповідати продуктивності  технологічних ліній і транспортних  потоків. 

    Необхідну кількість вагів визначають за формулою:  

     N_в=0,000666*А*К_д*К_ч*t_ч/П_р*Ga, 

де      А – кількість зерна, що приходить від хлібоздавальників за період заготівель,т;

      Пр – тривалість розрахункового  періоду заготівель;

    Кд, Кч – коефіцієнти добової і  годинної нерівномірності;

 Ga – розрахункова вантажопідйомність автомобілів (при проектуванні середня розрахункова вантажопідйомність автомобілів складає 8 т).

      tч – час, необхідний для двократного зважування автомобіля, хв.

    Час, необхідний для двократного зважування автомобіля було прийнято 4,7 хв.

    Тоді

N_в=0,000666*26454,19*1,6*1,8*4,7/20*8=1,49 

     З формули виходить, що однієї одиниці  устаткування не вистачить, однозначно приймаємо 2 одиниці автомобільних вагів. Місткість надвісового бункера і продуктивність транспортних механізмів, обслуговуючих ваги, приймаємо відповідно до технічних характеристик вагів. Технічна характеристика приведена в таблиці 1.7. 

    Таблиця 1.7. Технічна характеристика автоматичних порційних вагів ВАП-1000-212 (ДН-1000)

 

     Місткість підвагового бункера для автоматичних вагів визначають по формулі:

    Е_м=Q_т*t_ож/60, т

     де Qт – продуктивність транспортних механізмів(175 т/час);

     t_ож – час чекання зміни партії зерна, хв;

t_ож=t_тр+t_тел+1,5, хв

tтр  – час, необхідний для звільнення  від зерна транспортних механізмів  після вагів;

     1,5 – час, необхідний для перемикання  клапана поворотної труби; 

     t_тел – тривалість перестою маршруту.

     Тоді:

    t_ож=2,2+2,5+1,5=6,2 мин.

    Е_м=175*6,2/60=18,08 т. 

     Розвантаження зерна з автомобільного транспорту

     Технологічні  лінії прийому зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати  формування партії по культурах, призначенні  і якості. Необхідну кількість  транспортних ліній прийому зерна  з автомобільного транспорту (Nл) визначають за максимальним годинним надходженням зерна з автомобільного транспорту від хлібоздавальників (а_ч) і продуктивності окремих транспортних ліній приймання зерна (Qл) при відповідному числі партій зерна, направленого на кожну технологічну лінію.

    N_л= а_ч*1,2/ Q_л*К_к*К_вз;

     де  Q_л – продуктивність лінії прийому зерна з автотранспорту, визначається залежно від продуктивності транспортуючого устаткування, числа партій, що приймаються на лінії за добу і середній вантажопідйомності автотранспорту. Була прийнята 137 т/ч.

     К_к – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування, при переміщенні культур з натурою, що відрізняється від натури пшениці;

     К_вз – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортного устаткування при переміщенні зерна різної вологості і засміченості;

     1,2 – коефіцієнт, що враховує різнотипність  способів доставки зерна. Результати  розрахунків зведені в таблиці  1.8.