Організації кукурудзи

Середньозважена забезпеченість рослин в сівозміні  поживними речовинами визначається по середньозваженому вмісту поживних речовин у грунті: - азотом – 11, мг/100 г грунту; - фосфору – 8,6 мг/100 г  грунту; калію – 9,5 мг/100 г грунту. 

N = 11,5•76+11,4•80+11,2•74+11,4•72+11,7•74+11,8•80+11,7•74+11,5•76+11,4•78+11,1•76 = 11,5 мг/100 г грунту

                                                                                       760 

Р₂О₅ = 8,7•76+8,5•80+8,2•74+8,6•72+8,9•74+8,8•80+8,9•74+ 8,7•76+8,7•78+8,3•76 =8,6 мг/100 г грунту

                                                                               760 

К₂О = 9,5•76+9,6•80+9,4•7,4+9,5•72+9,8•74+9,9•80+9,8•74+9,4•76+9,5•78+9,2•76 = 9,56 мг/100 г грунту

                                                                            76 
 
 
 

Посівні площі і урожайність  культур.

Таблиця № 5.

Урожайність культур на полях  сівозміни

 

    Як  видно з таблиці № 5  площа  під сільськогосподарськими культурами  за останні 3 роки істотно не змінювалась. Поля сівозміни в середньому рівновеликі (72 – 80 га), і загальна площа сівозміни  складає  760 га. Характеризуючи урожайність культур за останні три роки, можна зробити висновок, що озима пшениця і цукрові буряки мають тенденцію до зростання, що немаловажно для розвитку господарства, тому що вони є базовими у структурі сівозміни. Урожайність таких  культур як жито, ячмінь і гречка  в 2009 році порівняно з 2008 і 2010 роках менша у зв’язку з погіршенням кліматичних умов.

 

      Розміщення культур  в полях сівозміни.

    Таблиця № 6.

 

    Сівозміна складена правильно  до наукових потреб. Зміни в чергуванні культур не вносилися. Площа полів не змінювалася.

 

3.  Аналіз стану розвитку рослинництва

 

    4. Планування  виробничої  програми 

    Виробнича програма підприємства (план виробництва  і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

    Для того, щоб вірно сформувати виробничу  програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

    Натуральними  показниками виробничої програми є  обсяг продукції в натуральних  одиницях по номенклатурі і асортименту.

    Номенклатура  — це перелік назв окремих видів  продукції, а асортимент — це різновидність виробів в межах даної номенклатури. Звичайно, натуральні показники представляються у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри тощо).

    Номенклатура  виробів підприємства може бути централізованою  і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів (фінансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень (фінансуються за рахунок власних коштів підприємства та кредитних ресурсів). Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.

    II Обсяг виробництва продукції  в натуральних вимірниках встановлюють  на основі обсягу поставок:

    ОВ = ОП — Зп + Зк, натур, один,

    де  ОВ — обсяг виробництва продукції  в натуральних одиницях;

    ОП  — обсяг поставок в натуральних  одиницях;

    Зп, Зк — запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.

    При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками.

    Значення  натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, поскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

    Вартісними  показниками виробничої програми є  обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

    В обсяг товарної продукції включають  готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

    У валову продукцію (ВІТ) включають всю  продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і визначають за формулою:

    ВП=ТП- (НЗВп - НЗВК) - (In-Ік), грн.,

    де  НЗВП, НЗВк — вартість залишків незавершеного  виробництва відповідно на початок  і кінець планового періоду, грн.;

    Іп, к — вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

    Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг  валової продукції незалежно  від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

    Внутрізаводський  оборот (ВЗО) — це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:

    ВП = ВО — ВЗО, грн.

    Реалізована продукція (PIT) — це продукція, яка  відвантажена споживачеві і за яку  надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства — постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою:

    РП=ТП + (Гп ~ Гк) + (В„„ - В„к), грн.,

    де  Гп, Гк — залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

    Вш, Внк— залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і  продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок  і на кінець планового року, грн.

    Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

    Показник  умовно-чистої продукції (УЧИ) обчислюється: УЧП =ЧП + А, грн.

    В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (ИБО), який одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу г-го виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-то виду (Ni).

    Виробнича програма будь-якого підприємства повинна  бути обґрунтована наявними виробничими  ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

    Обсяг виробництва продукції в натуральних  вимірниках (N) може бути обчислений, виходячи із величини матеріальних ресурсів, поставлених  підприємству в плановому році (Мзаг) і норми витрат цього виду ресурсу на одиницю продукції q.

    Від рівня використання виробничої потужності підприємства (тобто максимально  можливого обсягу випуску продукції - при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:

    ВП = Впот х Кеш, грн.,

    де  Впот— виробнича потужність підприємства, грн.;

    Квик  — коефіцієнт використання виробничої потужності.

    Якісну  сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукції до загального її обсягу. 

 

5. Складання технологічної  карти на вирощуванні кукурудзи.

    Сільське  господарство нашої країни розвивається під впливом бурхливого розвитку науки і технічного прогресу. Завдяки  цьому систематично вдосконалюються  способи виконання окремих виробничих процесів і в цілому технологія виробництва рослинницької продукції. В таких умовах виникла потреба у виробничому документі, який відображував би досягнення і перспективи розвитку технології, оскільки вона впливає на показники продуктивності праці, собівартості продукції. Таким документом є технологічна карта вирощування культур.