Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів

Міністерство  аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

 

 

Кафедра агрохімії

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

по дисципліні

”Фітофармакологія”

 

 

 

 

 

 

Виконав студент

групи А-3-07

Скакуненко И.

Перевірив:

ст. викл. Лемішко С.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2010

План курсової роботи

 

 

Вступ

1. Індивідуальне завдання.

2.Сівозміна.

3. Відомості про шкідливі  організми.

4.Хімімчні засоби боротьби  з шкідниками, хворобою культури  та бур´янами.

5. Підбір захисних  засобів та його обгрунтування.

6. Технологія застосування  підібраних гербіцидів.

7. Техніка безпеки  при роботі з підібраними препаратами. 

8. Економічна ефективнгість  захисту культури від шкідливих  оранізмів.

Висновки.

 Список використаної  літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

  Проблеми екології та екологічно чистої продукції є одними з головних в сільськогосподарьському виробництві. Однак у сучасних інтегрованих системах захисту рослин, які забезпечуюються управлінням внутрішньо- та міжпопуляційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод. Ця тенденція на тривалий час збережетьсяя і в майбутньому, оскільки науково обгрунтоване  застосування пестицидів порівняно з іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.

   Застосування засобів захисту  рослин від шкідливих організмів  є невід' ємною складовою частиною  сучасних технологій вирощування  сільськогосподарських культур.

   Правильне використання  засобів захисту рослин – справа  не тільки важлива,а й дуже складна, адже асортимент препаратів надзвичайно великий і характеризується значним різноманіттям властивостей, призначень, особливостей дії, впливу на людину, теплокровних тварин і корисні організми, поведінки в навколишньому середовищі і післядії. Тому знання відповідних документів, які регламентують правильне і безпечне застосування засобів захисту рослин, практична робота із хімічними засобами захисту рослин, навички, досвід, дисципліна і висока організованість праці є необхідними передумовами піднесення національного  аграрного сектору на рівень світових вимог.

  Відомо, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів. Так, згідно з даними ФАО, в світовому сільському господарстві від шкідливих організмів втрачається не менше третини урожаю, а в період масового їх розмноження урожай гине майже повністю.

   Середньобагаторічні потенційні  втрати продукції основних сільськогосподарських  культур від шкідливих організмів  в Україні становить 25-30 %, у тому числі пшениці- 27%, кукурудзи- 29%, цукрового буряку-27%, картоплі -32%, плодових- 48%. З огляду на це важливим резервом збільшення кількості і підвищення якості сільськогосподарської продукції є впровадження ефективних методів і засобів захисту рослин від шкідників, хвороб, бур΄ янів , серед яких чільне місце посідає хімічний метод.

   До 1991 року в Україну надходило  в середньому 180 тис. пестицидів  відчизняного та зарубіжного  виробництва, 25% становили імпортні  препарати. Останніми роками застосування пестицидів значно зменшилося, у середньоиу на 1 га орної землі в Україні в 1991 році застосовували0,3, ау США- 7-9 кг. Щорічна вартість використання у США пестицидів становить близько 5,7 млрд доларів.

   За останні роки в хімічному методі відбулися істотні зміни. Майже повністю змінився асортимент пестицидів, які застосовавулись до 1990 року. Сучасні препарати менш персистентні і токсичні для людини теплокровних тварин. На один-два порядки зменшилися норми їх витрат. Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур пердбачають застосування пестицидів з урахуванням економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), що значно зменшує екологічне навантаження на довкілля.

   Сучасний асортимент  пестицидів формується на основі  їх токсиколого- гігієнічної оцінки, яка проводится спеціальними науковими установами. З появою нових пестицидів з більш високою біологічною ефективністю і меншим негативним впливом на навколишнє середовище до асортименту вносять відповідні зміни та доповнення.

   Останнім часом  держава приділяє велику увагу  питанням захисту рослин. Верховною  РадоюУкраїни прийнято низку  важливих законів та нормативно- правових актів із захисту   рослин. Тому одним із важливих  завдань сучасної фітофармакрлогії  є вивчення та виконання цих документів. Всебічне вивчення фізико – хімічних властивостей, особливостей застосування, токсико –гігієнічних характерисик пестицидів та їх поведінки в навколишньому середовищі дає можливість фахівцям ефективно і грамотно застосовувати пестициди в сільському і лісовому  господарстві.

Отже, фітофармакологія- це наука, предметом якої є вивчення пестицидів, їхніх фізико – хімічних і токсикологічних властивостей, дії на комах, кліщів, гризунів, нематод,гриби, бактерії, рослини, теплокровних тварин і людей,а також правильне їх застосування.

   Основним завданням  фітофармакології є:

   -вивчення сучасного  асортименту пестицидів;

  - вивчення фізико- хімічних і токсиколого-гігієнічних властивостей пестицидів;

   -вивчення природи і механізму їх дії на шкідливі, корисні, теплокровні організми, рослини;

   -наукове обгрунтування регламентів раціонального використання пестицидів;

   -розробка і  удосконалення законів та підзаконних  нормативно- правових актів України  з питань захисту рослин та  використання пестицидів. 

   Важливим завданням фітофармакології є також формування у студентів і фахівців аграрного профілю широкого екологічного мислення, здатності приймати оптимальні рішення за будь- якої  фітосанітарної ситуації в сучасних технологіях  вирощування сільськогосподарських культур.

   Теоретичною основою фітофармакології є агротоксикологія-  наука про пестицидні речовини, які використовуються в сільському господарстві. При цьому визначається їхня фізіологічна дія  на шкідливі організми та культурні рослини з метою удосконалення способів і технологій їх застосування.

   Оскільки пестицидні речовини  здебільшого є біологічно активними  речовинами і при некваліфікованому  їх викостанні можуть негативно  впливати на людей і навколишнє  середовище, вивчаючаються Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у сільському та лісовому господарстві.

         

1. Індивідуальне завдання до курсової роботи

Культура: соя

Площа: 100 га

Сівозміна: польова

Видовий склад шкідливих організмів:

         а) шкідник:  бульбочковий довгоносик

         б) хвороба:  фузаріозні кореневі гнилі

         в) бур'яни:  малорічні бур'яни

 

Урожай культури без застосування засобів захисту рослин – 25ц/га

 

Урожай культури із застосуванням  засобів захисту рослин- 40 ц/га

                                                                                                                                                                                                                                                                              

2. Сівозміна

 

 

Сільськогосподарська культура	Площа	Стуктура  сівозмін, %	Кількість полів, які займає культура	Схема прийнятої  сівозміни
Чорний пар	102	17.2	1	1.Чорний пар
Озима пшениця	96	16.2	1	2. Озима пшениця
Кукурудза на зерно	97	16.4	1	3.Кукурудза на зерно
Соя	100	16.9	1	4.Ярий ячмінь
Ярий ячмінь	100	16.9	1	5.Соя
Соняшник	98	16.5	1	6.Сонячник
Всього	593	100	6	6

 

   Сівозміна- це науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів у часі і на тереторії або тільки у часі.

   Залежно від  грунтово- кліматичних умов і  спеціалізації господарств сівозміни розрізняються складом і чергуванням культур, кількістю полів та їхніми розмірами, що потребує певної класифікації.Основою класифікації сівозміни є поділ на типи і види.

   Згідно з ГОСТ 16265-85 тип сівозміни визначає її  виробниче призначення та вирощування  певної продукції, а вид –  співвідношення сільськогосподарських  культур і парів.За типами сівозміни поділяються на польові, кормові і спеціальні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Відомості  про шкідливі організми на  сої

 Таблиця 1

   Біологічні особливості  шідливих оранізмів на сої

а)шкідники

 

Назва шкідника	Зимуюча стадія	Місце зимівлі	Кількість поколінь (генера- цій)	Яка стадія шкодить рослинам	В якій стадії розвитку пошкодується культура	Економічний порог шкодочинності
Смугастий бульбочковий довгоносик	Імаго	Верхній шар грунту та під рештками рослин на полях з багаторічними бобовими травами	Одне	Жуки і личинки	Сходи 4 листка	10-15 особин на 1м²

 

Шкідник

 

   Смугастий бульбочковий довгоносик Sitona lineatus L. Поширений повсюдно, завдає шкоди однорічним та багаторічним кувльтурам: гороху, квасолі, чині, люпину, сої, багаторічним бобовим травам.Жук розміром 3-5 мм; загальний колір землисто- сірий; передньоспинка коричнева, широка посередині; на крилах білі й темні смужки; головотрубка товста, коротка; яйце розміром 0.2-0.3 мм, округле, гладеньке, спочатку жовтувато- біле, а через 2-3 доби стає чорним. Личинки до 5 мм, дещо зігнута, білувата зі світлокоричневою головою; лялечка 4.5-6 мм, блідо – жовта.

   Зимують жуки у верхньому шарі грунту та під рештками рослин на полях з багаторічними бобовими травами. На початку квітня за температури 3-5˚С виходять з місць зимівлі. За температури 7-8 ˚С починають живитися багаторічними бобовими травами, а з появою сходів однорічних бобових переселяються на них, продовжуючи живлення, і починаючи відкладати яйця. Яйця відкладають на грунт і нижні листки, з яких вони падають на землю. Після відродження личинки опускаються до коріння і пошкоджують бульбочки. Період розвитку личинки триває від 29 до 40 діб. За цей період одна личинка знищує від 3 до 8 бульбочок. Закінчивши живлення, личинки заляльковуються в грунті в земляних колисочках на глибині від 5 до 30 см. Розвиток лялечок триває 8-13 діб. У степовій зоні жуки з'являються наприкінці третьої декади червня. Вихід жуків триває  більше двох місяців. У липні- серпні жуки активно живляться, потім мігрують на зимівлю. За рік   розвивається одне покоління. Шкоди завдають жуки й личинки. Жуки вигризають по краям листків частинки овальної форми. Такий тип пошкодження має назву „фігурне об'їдання”. Особливо шкідливе пошкодження сім'ядольних листочків і точки росту.

   Пошкодження, що  їх завдають жуки й личинки,  призводять до зниження урожаю, погіршення якості насіння та зиження кількості азоту в грунті й рослинах.

   Спостереження  за ростом і чисельністю шкідника  починають з періоду відновлення  вегетації рослин, що пошкоджуються,  візуальним оглядом рослин. При виявленні бульбочкового довгоносика їх чисельність визначають за допомогою ентомологічного сачка. За одиницю обліку приймають сто одинарних помахів сачком, зроблених у 10 різних місцях поля. Враховуючи лолкалізацію вогнищ шкідника, необхідно обстежувати крайові смуги і середину посіву. Якщо  кількість шкідників перевищує ЕПШ, здійснюють  хімічну обробку посівів.

 

 

 

 

 

 

 

 

б) збудники хвороб

 

Назва хвороби	Зимуюча стадія збудника хвороби	Місце зимівлі(зберігання) інфекції	Які органи рослини уражує	В яких фазах розвитку культури проявляється
Фузаріоз кореневої системи	Міцелій	Заражене насіння, уражені рештки рослин, а також грунт	Небезпеку становить для сходів, спричиняючи загнивання паростів коренем, коренева гниль у дорослих рослин. Захворювання провляється вогнищами.	Сходи, в період бутонізації й початку утворення бобів