Структура, семантика та переклад англомовних термінів підмови лінгвістики

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ №______

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

зав. кафедрою ТППАМ,

проф. Калита А.А.

_________________________

      підпис 

“_____”   ____________2012 р.

Курсова робота

на тему:

Структура, семантика та переклад англомовних  термінів підмови лінгвістики

  із спеціальності «Філологія»

 

 

Виконала:

студентка ІV-го курсу

групи ЗЛА – 81

Сидоренко Катерина Миколаївна

__________________________

                               підпис

“____” ______________2012 р.

           Науковий  керівник

              Захарова Л.М.         

___________________________

                                                                                                                         підпис 

“____” ___________ 2010 р.

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Терміни в англійській мові…………………………………..5

1.1 Позиція терміна у сучасній лінгвістиці та природа лінгвістичної термінології……………………………………………………………………...5

1.2 Ступінь вивченості  проблеми терміна в лексикографічному  аспекті ……………………….8

РОЗДІЛ 2. Категорії  власних імен……………………………………………12

2.1 Проблеми визначення антропонімів………………………………………..12

2.2 Поняття, значення  і властивості топонімів………………...........................16

2.3 Джерела та моделі  формування зоонімів. …………………………………19

2.4 Неточності, які можуть  виникнути при перекладі астронімів…………....22

РОЗДІЛ 3. Проблеми передачі та перекладу власних імен з англійської мови на українську……………………………………………………………. 24

3.1 Особливості функціонування  власних імен в англійській  мові…………. 24

3.2 Особливості, пов’язані  з перекладом власних імен  з англійської мови на українську……………………………………………………………………….. 33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..42

SUMMARY………………………………………………………………………44

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….45

ДОДАТОК: Перелік  власних імен (способи перекладу)…………………..47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів.

   Англійська мова, як і будь-яка інша мова, пристосовується  до найрізноманітніших потреб  означення. У мовній лексиці  розрізняються два її найтиповіші  варіанти: розмовно-літературна і  науково-технічна. Інколи таке протиставлення  робиться на рівні стилів – наукового і літературного, хоча літературний стиль є обов'язковою вимогою, що висувається до науково-технічного викладу.

   Розмовна лексика  вживається у повсякденному спілкуванні  усіх мовців, особливо якщо вона  стосується елементарних сторін  життя. В ареалі розмовної мови усне слово впливовіше, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови.

   Технічна лексика  вживається у галузях науки,  хоча при цьому залучається  значна частина загальновживаних  слів. Науково-технічний вокабуляр  – це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

   Технічна лексика  має  дещо інтернаціональний  характер. Багато технічних слів  ідентичні за формою і значенням  у кількох мовах. Кількість  слів, що мають спільне вживання  у різних мовах, значно більша  у технічній мові. Завдяки цьому  науковий опис інколи наближається до явища міжмовної комунікації.

   Словниковий склад  мови визначає можливості для  вираження тих чи інших понять  чи предметів для їх точного  й виразного визначення. Відсутність  в мові визначення відомого  поняття являється однією з  найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості.

   В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру.

   Кожна область  життя й знання характеризується  своїм колом найменувань, якими  слід оволодіти кожному, хто  має з ними справу. Необхідність  найменувань являється елементарною  умовою точності самої мови.

   Утворення сучасної  термінолексики англійської мови починається з часів Чосера. У своїй праці «Treatise on the astrolabe» Чосер вперше вжив терміни declination, ecliptic, latitude, longitude, meridian, zodiac у тому значенні, в якому вони вживаються дотепер. Він також ввів до вжитку, крім грецьких і латинських, арабські терміни nadir, zenith, azimuth.

   З епохою відродження  і розвитком науки, що намагалася  відокремитися від церкви, у європейських  мовах з'явилася велика кількість  термінів. Переважна частина їх  або запозичувалася з класичних  мов, або утворювалася на основі запозичення словотворчих елементів. З поширенням книгодруку, виникненням шкіл і зростанням загальної грамотності більша частина запозиченого лексикону потребувала популярного пояснення. З'явились перші словники, в яких латинські терміни передавались засобами власної лексики, а також словники так званих важких, незрозумілих слів. Це були попередники тлумачних словників; лексика в них була змішаного характеру, за винятком словників юриспруденції, які і поклали початок термінологічним словникам.    

Об’єктом дослідження є термінологія підмови лінгвістики сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є прийоми передачі термінологічних одиниць лексики підмови лінгвістики і способи їх відтворення засобами англійської мови.

Мета дослідження полягає у виявленні й систематизації основних труднощів у процесі відтворення англомовної науково-технічної термінології, зокрема підмови лінгвістики.

Відповідно до мети у  роботі вирішуються такі завдання:

• з’ясувати статус і базові властивості термінів у сучасній лінгвістиці;
• провести терміноутворювальний (компонентний) аналіз термінів мови оригіналу;
• виявити структурні властивості багатокомпонентних термінів підмови лінгвістики;
• розкрити прийоми передачі термінологічних одиниць підмови лінгвістики та способи їх відтворення засобами української мови.

У відповідності до мети і завдань курсової роботи методика дослідження носить комплексний характер. Нами використано такі методи: описовий, що дозволяє зробити опис лексичних одиниць англомовних термінів підмови лінгвістики; кількісний аналіз – для виявлення тенденцій вживання терміноодиниць; компонентний аналіз – для відображення існування прямого зв’язку змісту та структури термінів;  пошуковий метод – для з’ясування способів відтворення англомовних термінів у перекладі на українську мову.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній зроблено спробу ґрунтовно розглянути проблеми перекладу простих, складних термінів і термінів-словосполучень англомовних термінів підмови лінгвістики у перекладі на українську мову; запропоновано принципи систематизації способів та прийомів відтворення термінологічних одиниць.

Теоретичне  значення дослідження визначається тим, що його результати доповнюють наукові знання про систематизацію загальних та теоретичних проблем перекладу термінологічних одиниць підмови лінгвістики з метою відтворення їх поняття в мові перекладу;

Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання англійської мови на різних етапах навчання, у курсі перекладознавства, лексикології англійської мови (розділи „Структурні методи дослідження лексики”, „Фальшиві друзі перекладача”), у спецкурсі з термінознавства (розділи „Термінологічна номінація”, „Специфіка терміна”, „Термінотворення”).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.

ТЕРМІНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1. Позиція терміна у сучасній лінгвістиці та природа лінгвістичної термінології

Осмислення терміна  належить до актуальних проблем лінгвістики. Із зростанням знань людини збільшується і кількість слів у її мові. Кожне наукове відкриття потребує номінації шляхом утворення нової лексичної одиниці або зміни значень старих слів. Терміни посідають перше місце серед неологізмів, що виникали в останні декілька десятиріч в англійській, німецькій, російській та українській та інших мовах. Дослідники підрахували, що близько 90% нових слів мови належать до наукової та технічної термінології [7, с. 19]. Терміни і їх сукупність є важливою складовою науки і техніки з огляду на те, що вони є тим інструментом, за допомогою якого формулюються наукові теорії, закони, принципи і положення.

Аналіз теоретичних  досліджень з проблеми термінознавства показав, що єдиного та уніфікованого визначення слова „термін” не існує [64, с. 422]. Це слово було запозичене з латинської мови у вісімнадцятому сторіччі. Латинське terminus трактувалося як „обмежений”, „суміжний знак”, „рубіж”. За походженням і значенням латинське terminus було пов’язане з грецьким terma („кінцевий стовп на ристалищі”, „кінець, край, межа”). У середньовіччі це слово почало семантизуватися як „позначення”, „визначення” [64, с. 424]. Номінація terme – „слово” репрезентується в старофранцузькій мові [50, с. 143]. В англійській мові слово „термін” уперше засвідчено в 1801 році [75, c. 206]. Одразу після запозичення в англійську мову слово зберігало значення, близьке до вихідного латинського, тобто „межа”, „кордон”, а пізніше слово term набуло значення „визначення” [64, с. 422].

На сучасному етапі представники наукових дисциплін по-різному тлумачать  слово „термін”. Так, логіки вважають терміном будь-яке слово (точніше, поняття, що співвідноситься з певним словом) із наявністю точної дефініції [60, c. 11]. Вони використовують не тільки слово „термін”, але й слово „терм”. Соціологи розглядають термін як будь-яке спеціальне слово, що обслуговує науку або виробництво [13, с. 25]. Вони залишають поза увагою походження терміна і наявність у нього точної дефініції. У філософії „термін” позначає поняття, що використовується у певній галузі знань з максимально точним смисловим вираженням, це основа раціонального пізнання, що фіксує стійкий (довічний) аспект реальності на противагу мінливому буттю [13, с. 29]. Представники певної галузі виробництва вважають термінами всі слова, що пов’язані з їх професіями [22, с. 41].

Прагненням до адекватної експлікації слова „термін” керуються і мовознавці. У працях Г.О. Винокура, а також у багатьох лексикографічних джерелах термін визначається на підґрунті його основної диференціальної ознаки, а саме функції позначення спеціального професійного поняття [69, с. 456]. Торкаючись питань технічної термінології, Г.О. Винокур розглядає терміни як слова, що виконують особливу функцію, функцію назви [8, с. 5]. Деякі дослідники надають пріоритет дефінітивній функції терміна і вважають зазначену лексичну одиницю моносемічною, точною, стилістично нейтральною та деемоційною [43, с. 150].

У сучасній англійській лінгвістиці  під терміном розуміють слово  або словосполучення, що має спеціальне значення, яке виражає та формулює професійне поняття, що обслуговує певну галузь науки або техніки [2, с. 69]. У Великобританії використовують словосполучення technical term на позначення терміна, яке нерідко перекладають неправильно як „технічний термін”. Слід зазначити, що це не термін техніки, а термін взагалі. Прикметник technical у цьому випадку репрезентує значення, що тяжіє до грецького слова, яке позначає „мистецтво”, „уміння”, „майстерність”, „професію”. Таким чином, англійський термін technical term підкреслює штучність і професійну спрямованість терміна [60, с. 13].

Необхідність визначитись з  лінгвістичною природою терміна  як мовної одиниці зумовлена тим, що погляди багатьох дослідників-термінологів на цю проблему розходяться [15, с. 15]. У сучасній лінгвістиці існує два основних підходи до визначення терміна [53, с. 7].

Прибічники першого підходу, зокрема  Р.В. Іваницький [21, с. 5], О.В. Крижанівська, Л.О. Симоненко [32, с. 16-17] називають терміном слово або словосполучення, мовний знак якого корелює з відповідним поняттям в системі понять даної галузі знань.