Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2011 в 20:21, курсовая работа
Мета даної роботи полягає у вивченні особливостей та перекладу модальних дієслів на прикладі художнього твору Ж.Селінджера "над прірвою в житі".
Відповідно до мети визначаємо такі завдання дослідження:
1.Проаналізувати явище модальності в українській мові при перекладі.
2.З’ясувати види модальності.
3.Визначити випадки застосування модальних дієслів.
4.Проаналізувати кількісний та порівняльний аналізи оригіналу та перекладу.
Способи вираження модальності діляться на лексичні й граматичні. Базовими засобами вираження модальності в сучасній англійській мові вважаються морфологічна категорія способу дієслова, модальні дієслова, модальні слова й частки.
За визначенням О.О. Коренеєвої: спосіб - це граматична категорія дієслова, що виражає відношення мовця до дії з погляду реальності, а так само бажаності, необхідності, гіпотетичності й т.д. його здійснення.
В англійській мові розрізняють три способи: дійсний, що виражає дію реальну або заплановану як реальне; наказовий, що виражає не дію, а спонукання до її здійснення, і умовний що виражає гіпотетичну дію - нереальної, бажаної, передбачуваної, суперечної дійсності.
З них дійсний не має спеціальної форми вираження, а містить у собі всі дієслівні форми Indefinite, Continuous, Perfect і Perfect Continuous у всіх тимчасових сферах у активному й пасивному станах. Дія, виражена в дійсному стані, представляється, як реальне, що відбулося в минулому, вчинене в сьогоденні або реальне в майбутньому.
Л.С. Бархударов і Д.А. Штеллінг вважають, що саме «протиставлення всіх форм дійсного способу всім формам умовного способу утворить граматичну категорію способу». Вони визнають тільки дійсний й умовний способи, імператив вони лише згадують, як «особливу форму» у системі дієслівних форм. Але не всі автори виділяють ці три способи. Е.А. Корнєєва, та Н.А. Кобріна розглядаю по іншому. Розбіжності стосуються, по-перше, правомірності виділення наказового способу, по-друге, кількості підтипів у середині умовного способу.
На закінчення необхідно відзначити, що розглянуті вище приклади включення компонента модальності в структуру висловлення й тексту не вичерпують усього розмаїтості можливих комбінацій, з якими ми зіштовхуємося на практиці.
1.1 Модальні дієслова як основний спосіб вираження модальності
Модальний зміст виражають в основному модальні дієслова.
Модальні дієслова мають тільки одну форму. Жодне із них не має s-форму або форму - ing , і, хоча could, would, might, і should є формами минулого часу модальних дієслів can, will, may, і shall. Вони виражають думки, судження, можливості, наміри, ймовірність, не маючи нічого загального з об'єктивними подіями.
За роллю в реченні модальні дієслова є службовими. Вони позначають можливість,проможність здатність,ймовірність, необхідність здійснення дії, вираженої смисловим дієсловом. Оскільки вони виражають лише модальне відношення, а не дію, вони як окремий член речення ніколи не вживаються. Модальні дієслова поєднуються тільки з інфінітивом, утворюючи з ним поєднання.
За Л. Кутузовим модальні дієслова це – дієслова які не позначають ніякої дії. Вони лише виражають відношення до дії будь якої особи. Також ці дієслова не відповідають на питання що робити? що зробити? та не застосовуються з часткою to.
К.Н. Качалова дає визначення модальних дієслів як—дієслів які не вживаються самостійно, а тільки з інфінітивом дієслова. Вони означають можливість, вірогідність, необхідність виконання дії вираженої дієсловом. Також Качалова зазначає що модальні дієслова являються недостатніми дієсловами (Defective Verbs), оскільки вони не мають всіх форм, які мають інші дієслова. Дієслова can та may, мають форми теперішнього та минулого часу: can- could, may – might. Дієслова must, ought тa need мають фому тільки теперішньго часу. Модальні дієслова не мають безособових форм інфінітива, дієприкметника, герундія.
А.І. Каменський(український вчений),дав визначення модальних дієслів як дієслів які виражають не дію (стан), а відношення до до неї: можливість ,необхідність чи здатність здійснення дії її вірогідність і т.п.
Тож виходячи з цього ми можемо сказати що до групи модальних дієслів входить невелике кількість дієслів,які власне не мають жодної дієслівної граматичної категорії ; у них можуть бути лише форми способу і часу, що є показниками присудка. За змістом модальні дієслова діляться на три основні групи, за допомогою яких виражені: здатність ,дозвіл; обов'язок ,необхідність; припущення.
В.І. Карасик вважає за можливе визнати як базисні значення модальних дієслів, значення можливості, волевиявлення, зовнішньої обумовленості (дозвіл, заборона, повинність) і припущення. При цьому необхідно відзначити ,що значення які мають дієслова можуть бути синонімічними.
Москальська 0.І. зазначає що модальні дієслова, у яких би сполученнях з іншими засобами вираження модальності вони не виступали, завжди передають можливість, припущення, наказ, сумнів і т.п. значно конкретніше, ніж морфологічні засоби – способи. Способи в силу своєї узагальненої абстрактної сутності не зможуть також конкретно виражати різні відтінки модальності, як модальні дієслова. Звороти з модальними дієсловами, дозволяють набагато більш точно передавати різні відтінки модальності:
Дієслово must виражає необхідність, моральну повинність. Must не має минулої форми. Дане модальне дієслово може бути використано у додаткових реченнях для вираження необхідності або повинності після дієслова, що стоїть в минулій формі, але необхідність у головних реченнях виражається модальним дієсловом have to.
He must have known Mrs. Florian pretty well.
Адже він повинен був знати місіс Флоріан дуже добре.
Наближеними по значенню до дієслова must являються дієслова should і ought.
Історично дієслова should і ought були двома формами одного дієслова, що виражають обов'язок. Але з розвитком мови вони стали позначати різні значення і вже використовуються і розглядаються як два окремі дієслова.
У сучасній англійській мові дієслово should вживається коли дія відноситься до теперішнього чи майбутнього часу. Це дієслово не має непрямої мови. Дієслово should виражає повинність але має менш директивний зміст ніж дієслово must.
There was no number in sight, but this should be 862
Номера будинку я ніде не побачив, але це мав бути 862.
Дієслово may позначає фізичну можливість.
He may never have been convicted .
Він, можливо, ніколи не перебував під судом.
Модальне дієслово might, щодо своїх значень, являється дещо спорідненим із дієсловом may і виражає як і дієслово may дозвіл або можливість у минулому. Крім того виражає можливість в теперішньому або майбутньому часі. Це дієслово має одне зі значень дієслова may, і справді, багато англійців використовують їх ,як взаємозамінні. Коли використовується might, можливість часто має більш віддалені значення, але це не є обов'язковим.
He may have been hurt.
Він, можливо, був поранений .
Також близьке до них значення мають дієслова can – could котрі як зазначає А.І. Каменський використовуються для вираження фізичної чи розумової можливості.
К. Н. Качалова дає означення, що модальне дієслово сan виражає можливість чи здатність виконання дії.
Граматика дієслів shall, would і will є одним з найбільш широко обговорюваних питань в англійській граматиці. У Великобританії й у тих частинах Сполучених Штатів, що найбільшою мірою мають подібність із Великобританією у відношенні мови, протягом тривалого часу навчали тому, що дієслово shall повинно використовуватися з підметом I або we в простому майбутньому часі, а will використовується з іншими підметами.
Ця теорія продовжує підтверджувати, що ці дієслова змінюються місцями в значенні наміру, вибору або команди: will вживається з I і we, shall з іншими підметами. Вплив шкіл настільки сильний, що майже неможливо визначити, яка реальна тенденція мови, але одне зрозуміло, що традиція не збігається з фактами такого вжитку по обидва боки Атлантики.
В англійській мові розрізняються в основному наступні засоби вираження модальності: лексико-граматичні – модальні дієслова, лексичні – модальні слова, граматичні – категорія способу.
Категорія модальності знаходить вираження також у формах наказового способу, імперативу, які виражають наказ або прохання.
Англійська мова володіє розвитою й різноманітною системою способів вираження модальності, в основу якої становлять лексичні й граматичні засоби вираження даної категорії.
На даний момент категорія умовного способу становить особливий інтерес для дослідження. Теоретична граматика англійського пережила значні зміни відносно категорії способу. Виникла й чітко простежується на сучасному етапі тенденція до спрощення системи видів способів, із загальновизнаних трьох до повного заперечення даної категорії в англійській мові в цілому.
2. Особливості перекладу модальних дієслів.
Модальні дієслова must, should, ought, will-would, can-could, may-might, як було вже сказано вище, можуть виражати різні відтінки відношення до дії будь якої особи, та можливість. Завдання даної глави - показати функціонування основних засобів вираження модальності на основі аналізу й зіставлення теоретичних джерел, а також систематичної вибірки й ілюстрації окремих випадків їхнього вживання з текстів англійської прози.
2.1 Засоби перекладу модальних дієслів.
Як стверджують Л.Ф Дмитрієва та С.Є. Кунцевич, існує декілька способів передачі на українську мову різних відтінків англійських модальних дієслів:
Переклад за допомогою українського модального дієслова. При цьому необхідно зважати на те, що одному англійському модальному дієслову можуть відповідати декілька українських, значення яких іноді стоїть досить далеко від основного значення англійського дієслова.
“You must have relatives on board,” I said.
“Somebody must have left the door open.”
Переклад за допомогою ввідних модальних слів та виразів .Найчастіше модальність виражена в англійській мові за допомогою модального дієслова не може бути перекладена на українську тими ж засобами, в цьому випадку застосовують ввідні слова та вирази такі як: certainly, of course, maybe, probably, indeed, surely, apparently, presumably, які можуть перекладатися на українську як напевно, звичайно, можливо, взагалі, може, безумовно.
Certainly nothing I could do would stop them
Я, напевно, нічим не зможу перешкодити їм здійснити це.
Додавання модальних часток і слів. При перекладі на українську мову треба використовувати такі слова як, хоча, авжеж, адже, надто, певне, напевне, все ж, все ж таки, мов, немов, ніби, які додають особливу виразність.
Not that a complaint would have much chance in this sweet little town, if I did make it.”
Адже скаржитися у вашому гарненькому містечку — все одно, що плювати проти вітру.
Опущення модального дієслова. Необхідно враховувати що нерідко в англійській мові модальне дієслово використовується в такому контексті де в українській мові ми не заходимо ніяких спеціальних засобів вираження модальності, в таких випадках ми модальне дієслово слід випускати.
І.В. Корунець в свою чергу виділяє такі способи передачі на українську мову різних відтінків англійських модальних дієслів