Розробка методики повірки ватметра поглинаючої потужності М3-51

 
 

  5.ЗАХОДИ ПО ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ 

   Виконання  робіт по повірці може супроводжуватись багатьма потенційними факторами небезпеки ураження струмом, ураження очей, отримання механічних травм та інше. Вплив на працюючих цих факторів небезпеки виконуються повністю або зменшуються до безпечних умов правильною організацією роботи. Для попередження нещасних випадків застосовують захисні огорожі, попереджуючі про небезпеку плакати, захисні індивідуальні засоби: для уникнення нещасних випадків потрібно строго виконувати всі правила техніки безпеки при роботі з електроприладами.

  До самостійної  роботи по повірці радіовимірювальних приладів допускаються особи по досягненню 18 років зі стажем роботи не менше 3-х місяців, та розрядом не нижче другого чи середньотехнічною освітою, маючи кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче третьої, допускається особа яка знає принцип дії та технічний опис приладів, особи, які пройшли інструктаж на робочому місці.

  

    

  5.1. Техніка безпеки та протипожежна техніка при повірці приладу.

  За вимогами електробезпеки прилад задовольняє норми ДСТУ 12.007.0-75 класу захисту 1.

   При роботі з відкритими приладами не допускається дотик з струмонесучими елементами, так як в приладі є змінна напруга 220 В.

   Прилад вмикається в мережу трьохжильним кабелем (два фазних проводи і заземлююча жила).

   Прилад не допускається розміщувати поблизу джерел потужних електромагнітних, вібраційних і акустичних полів (потужні електродвигуни, компресори, радіопередавальні пристрої) при проведенні вимірювань, в яких досягнення обмежених параметрів.

      Перед початком роботи потрібно:

— перевірити стан робочого місця, прибрати зайві прилади і предмети;

— розмістити на робочому місці повіряємий прилад і контрольно-вимірювальні прилади таким чином, щоб забезпечити зручність і безпеку роботи;

— зібрати схему підключення для повірки;

— заземлити металеві корпуса всіх приладів;

       Вимоги безпеки під час роботи:

— підключити до електрощита усі прилади, які використовуються при повірці;

     — необхідно використовувати засоби індивідуального захисту: гумові коврики, рукавиці, халати, окуляри з металізованим склом, спецодяг;

— не дозволяється застосовувати в роботі пошкоджені і деформовані кабелі, шнури, з'єднувачі;

— при повірці необхідно контролювати напругу і частоту мережі;

— не дозволяється подача змінної напруги на вхід вищої за максимальну напругу входу;

— під час ремонту потрібно відключити прилади від джерела живлення, а потім тільки ремонтувати.

  Після закінчення роботи необхідно відключити усі прилади від електричної мережі, роз'єднати усі роз'єми, проводи захисного заземлення. Привести у порядок робоче місце.

  

   5.2. Міри по охороні навколишнього середовища.

    На сьогоднішній день дії людини на навколишнє середовище призвели до екологічної кризи на всій планеті. Проблеми, які існували на планеті, людина повинна вирішувати вже зараз, щоб уникнути найтяжчих наслідків для нащадків.

  

Явище парникового ефекту полягає в  тому, що вуглекислий газ грає в атмосфері важливу роль: він утримує сонячні промені, відображені від земної поверхні і нагріває Землю. З тих пір, як почалась епоха індустріалізації, люди почали спалювати велику кількість палива. Це різко збільшило зміст в атмосфері вуглекислого газу.

  Для отримання енергії використовують паливо (вугілля, нафту, газ). Частину цієї енергії виробляють ядерні електростанції, які працюють на радіоактивному урані, частину – гідроелектростанції. Але технології отримання енергії на наш час серйозно шкодять оточуючому середовищу. Через спалювання палива виникають кислотні дощі та парниковий ефект. В наш час в багатьох країнах використовують відносно безпечні та дешеві види енергії: застосування сонячних батарей, для отримання енергії використовують енергію вітра (вітряні генератори); посадки швидкоростучих дерев, вирішують проблеми палива для місцевих потреб; спалювання промислових та побутових відходів на невеликих високоефективних установах дозволяє виробити енергію і тепло, яка вирішує проблему переробки сміття. Джерело виробництва енергії – енергія приливів і геотермальна.

    Інша потреба екології – чисельність населення на планеті збільшується швидко, що загрожує оточуючому середовищу і рівновазі сил в природі. Ця проблема – результат комплексної взаємодії соціальних, економічних і політичних причин.

   Всі організми і породи розкладаються і використовуються ще і ще. Однак діяльність людини порушує цю рівновагу, утворюючи масу відходів і сміття, які не засвоюються забруднюючи оточуюче середовище.

     Результат кислотних дощів – загибель лісів, мертві озера, пошкодження будівель і загроза здоров'ю людини. Вже створені технології, які дозволяють уникнути кислотних дощів. Це особливі фільтри на електростанціях і каталістичні конвертори, для очищення шкідливих викидів і атмосферу з вихлопних і димових труб. Забруднення атмосфери від збільшення об'єму вихлопних газів автомобілів робить життя в містах нестерпним.

   Озоновий шар атмосфери, який знаходиться у верхніх прошарках захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця, яке викликає захворювання раку шкіри. Встановлено, що прошарок озону постійно руйнують такі хімічні сполуки, як хлорфторвуглець, який використовують в деяких аерозолях і холодильниках, а також при виробництві полістирола.

   Проблеми, перед якими стоїть людство, вказують на ряд мір, які виправляють положення:

— ерозія ґрунту: посадки лісів, екологічно чисте землеробство (органічні добрива краще затримують воду, не допускають висихання і вивітрювання ґрунтів), невеликі розміри полів; 
 

— руйнування природного середовища: створення нових, більш крупних заповідників і природних парків в містах і сільських районах: більш жорстокий міжнародний контроль і міри по охороні природного середовища; заборона полювання на диких тварин і торгівлю ними;

— неефективне витрачання природних ресурсів: переробка і утилізація відходів: створення програм для переходу на більш раціональний і економічний вид життя. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА

     1. Гуржий В.А., Поворознюк Н.І. Електричні і радіотехнічні вимірювання: Посібник для педагогічних працівників та учнів професійно-технічних навчальних закладів. – К. : Навчальна книга, 2002-278с. 

    2. Зиземский Е.И. Надёжность радиоэлектронной аппаратуры. – Л. : Судостроение, 1967-151с. 

     3. Кузнецов В.А., Долгов В.А. и др. Измерения в электронике. Справочник под редакцией Кузнецова В.А. –М: Энергоатомиздат, 1987-512с. 

     4. Мазор Ю.Л., Мачуський Є.А., Правда В.І. Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник. Навчальний посібник. –                                                К. : Вища школа, 1999-838с.   

     5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К. : Хвиля-Прес, 1995-390с.  

     6. Романычева Э.Т., Иванова А.К. и др. Разработка и оформление конструкторской документации радиоэлектронной аппаратуры: Справочник под редакцией Романычевой Э.Т. – М. : Радио и связь, 1989-448с. 

     7. Цюцюра В.Д., Цюцюра С.В. Метрологія та основи вимірювань: Навчальний посібник. – К. : Знання-Прес, 2003-180с. 

     8. Шульц Ю. Электроизмерительная техника, Справочник. – М. : Энергоатомиздат, 1989-180с.