Розробка методики повірки ватметра поглинаючої потужності М3-51

   Umin = 0,12 
 
 

 
 

 

 

 

 

 
 
 

 

 
 
 
 
 

  2.7. Оформлення результатів  повірки

Протокол  №1 

по повірці  ватметра М3 – 51, що належить заводу “РАДАР” 

1.Зовнішній огляд

Повірку прийнято

26.03.10 

2.Опробування

Повірку прийнято

26.03.10 

3.Визначення  основних метрологічних характеристик

3.1. Визначення КСХ перетворювачів. 

Результати вимірювань заносимо до таблиці 4.

Таблиця4. – Результати вимірювань

 

Повірку прийнято     26.03.10 
 

Протокол  №2 

по повірці  ватметра М3 – 51, що належить заводу “РАДАР” 

1.Зовнішній огляд

Повірку прийнято

26.03.10 

2.Опробування

Повірку прийнято

26.03.10 

3.Визначення  основних метрологічних характеристик

3.1 Визначення основної похибки ватметра.

Результати вимірювань заносимо до таблиці 5.

Таблиця5. – Результати вимірювань 

Повірку прийнято    26.03.10 

Протокол  №3 

по повірці  ватметра М3 – 51, що належить заводу “РАДАР”

1.Зовнішній огляд

Повірку прийнято

26.03.10 

2.Опробування

Повірку прийнято

26.03.10 

3.Визначення  основних метрологічних характеристик

3.1 Визначення КСХ перетворювача з перехідниками. 

  Результати  вимірювань заносимо до таблиці 6.

Таблиця6. – Результати вимірювань

 

Повірку прийнято   26.03.10 

  2.8.Розрахункова  частина.

  2.8.1.Розрахунок  похибки багаторазових  вимірювань.

  В таблицю 7 записуємо результати кожного  вимірювання з заліком поправок на систематичні похибки, поправки виявляються  по спеціальним таблицям або графікам. Вимірюється величина 2мВт.

  

Таблиця7. – Результати вимірювань

 
 
 

  Середнє арифметичне значення результатів  n-вимірювань розраховуємо за формулою: 

        Асер. = , (12)

де:

  Ai – результат вимірювань;

  n – кількість вимірів; 

        Асер. = = 2.182 мВт (13) 

  Визначаємо  остаточні похибки окремих вимірювань за формулою:

      Li = Асер.- Аі, (14) 

де:

  Асер. – середнє арифметичне значення результатів вимірювань.

  L₁= 2.182 – 2.08 = 0.102

  L₂= 2.182 – 2.32 = - 0.38 

  L₃= 2.182 – 2.07 = 0.112

  L₄= 2.182 – 2.16 = 0.022

  L₅= 2.182 – 2.37 = - 0.188

  L₆= 2.182 – 2.03 = 0.157

  L₇= 2.182 – 2.2 = - 0.013

  L₈= 2.182 – 2.34 = - 0.158

  

  L₉= 2.182 – 2.02 = 0.162

  L₁₀= 2.182 – 2.23= - 0.048

  Потім знаходимо квадрат остаточних похибок окремих вимірювань (Li)²:

  L₁= (0.102)² =0.010404

  L₂= ( - 0.38)² =0.1444

  L₃= (0.112)² = 0.012544

  L₄= (0.022)² = 0.000484

  L₅= ( - 0.188)² = 0.035344

  L₆= (0.157)² = 0.024649

  L₇= (- 0.013)² = 0.000169

  L₈= (-0.158)² = 0.024964

  L₉= (0.162)² = 0.026244

  L₁₀= (- 0.048)² = 0.002304

  Визначаємо  середньо – квадратичну похибку  середнього арифметичного значення результатів вимірювань за формулою: 

        δ_a = , (15)

де:

  ∑ (Li)² = 0.278706. 

        δ_a = = 0.003 (16)

  Обчислимо довірчий інтеграл , щоб записати кінцевий результат по формулі: 

        E = 3*S, (17) 

де:

  S =

=0.03096733;           (18)

  E =

3*0.03096733 = 0.09290199;

  Кінцевий  результат вимірювання має вигляд:

  P = (2.182±0.093) мВт.                          

  2.8.2.Розрахунок  надійності блоку  живлення.

  Надійність  – виробу це добре, задовільно виконувати свої функції під час впливу визначеного часу роботи в заданих умовах експлуатації. Проблема забезпечення надійності виробу зв’язана з усіма етапами його створіння і практичного використання. Для розрахунку надійності блоку живлення складаємо таблицю 8.

  Таблиця 8. – Перелік елементів схеми електричної принципової.

 

  Продовження таблиці 8.