Засоби автоматизації ІАД. Засоби збору інформації

  У групу зафіксованих матеріалів входять:

    Офіційні документи. До них  належать особисті справи й  медичні карти, доповідні, пояснювальні  записки й листи в різні  інстанції, усілякі задокументовані дані, зібрані офіційними (відділ кадрів, міліція...) службами про особу, що цікавить вас, або організації. Поряд з оглядовим поданням, тут можна знайти та інші відомості, корисні при детальній розробці об'єкта. Ця інформація вважається досить надійної, хоча не виключена й навмисна фальсифікація.

    Ділові папери й архіви. Це  всілякі договори, звіти, факси,  листи, методички, внутрішні телефонні  довідники, меморандуми та інші  папери, пов'язані з діловою активністю  людини або організації. Вони  представляють першосортне джерело  конфіденційної інформації, що дозволяє  оріентуватися в справах об'єкта, проясняти його наміри й методи  роботи, прогнозувати вчинки й  можливості, виявляти функціонерів  і зв'язки.

    Носії машинної інформації. Оптимальним  джерелом, що існує в багатьох  організаціях, представляється банк  даних, занесений в ЕОМ. Відомості,  збережені там, зафіксовані на  що не витягаються (жорстких  дисках) або що витягаються (гнучких  дисках) магнітних носіях і здатні  виводитися на паперову роздруківку  (лістинги). Втім, оснащення фірми  комп'ютерами, у загальному-те, не  означає, що вони там ефективно  використовуються або що в  них є коштовна інформація.

    Особисті папери й архіви. У  цей чудовий набір фактури  входять записні книжки, різні  позначки на листках календаря,  дружні й інтимні листи, вітальні  листівки, фотографії, аудио- і відеозапису,  щоденники й т.д. Такі дані  попросту неоціненні при активній  розробці інтерес, що викликав, об'єкта з ретельним виявленням  його контактів і повним розумінням  реальних можливостей для наступного  усунення, шантажу, маніпулювання  або вербування.

    «Сміття». Викинуті розірвані чернетки  й машинні роздруківки, сигаретні  коробки й паперові обривки  із усілякими позначками, зіпсовані  копії й випадкові підкладкові  листки, відпрацьована копіювальний  папір і використані стрічки  від друкарських машинок - все  це в руках умілого суб'єкта  може перетворитися в приголомшливі  документи, причому добувати такі  матеріали інший раз значно  зручніше, чим оригінали.

    Оприлюднені відомості. До них  ставляться виловлені публікації  в газетах і журналах, радіо-  і телесюжети, читані десь лекції  й виступи... Такі джерела знайомлять  із кулуарними матеріалами, відкривають  нових носіїв інформації й  помітно скорочують праця по  розроблюванню об'єкта. Якість фактури  тут значно залежить як від  компетентності й спонукань автора, так і від намірів і репутації  тих, хто конкретно надав йому  слово.

    Підкідні листи й самвидав. Цікаву  інформацію можуть містити тиражовані  тим або іншому способу листівки, обіги або замітки, якісь не  видавалися офіційно. Все це закидається  в народ з метою опорочити  якусь особу або організацію,  ознайомити з положенням справ  у конкретній області, викликати  смуту й розбрід у мисленні  обивателів. Тексти подібного роду  інший раз підписуються існуючими  особами, угрупованнями й організаціями,  іноді приписуються їм, а найчастіше  фігурують як анонімні. Факти,  що втримуються там, проявляються  на рівнях правди, правдоподібності  і явної дезінформації.

  Унікальні можливості для непомітного вилучення  самих різнотипних даних інший  раз надають технічні кошти передачі й обробки інформації, які, маючи  електромагнітну специфіку, дозволяють проводити бажане перехоплення на досить пристойному видаленні від об'єкта. Через явну перспективність, абсолютної безпеки й відносної нескладності підключення до таких каналів  у наше технотронне час завжди розглядається як один з найважливіших  і реальних шляхів одержання необхідних матеріалів:

    Телефон. Будучи найпоширенішим  інструментом, що забезпечує людське  спілкування, телефон здатний  легко видавати секрети свого  власника. Цікаво, що при цьому  можна слухати не одні лише  телефонні переговори, але й те, що говорять у закритій кімнаті  при покладеній на важіль трубці.

    Телеграф, телетайп, телефакс. По каналах  цих апаратів циркулює як графічна, так і знакова інформація, виведена  на паперові носії, що досить  зручно в ділових взаєминах.  Перехоплення подібних матеріалів  запросто здійснюється підключенням  до провідних ліній зв'язку, а  порию й безконтактно, опираючись  на особливості роботи специфічної  приймально-передавальної апаратури. Складності можуть виникнути тільки при використанні хазяїнами спеціальних засобів захисту минаючої інформації.

    Персональні радіостанції. Застосовувані  для службового й цивільного  радіозв'язку, вони відрізняються  ефірною оголеністю. При невикористанні  об'єктом мер захисту й наявності  у вас підходящого радіоприймача  вони дозволяють дуже легко  й непомітно проникати в пізнання  й наміри контрольованого об'єкта.

    Комп'ютери. Вони є в кожній  діловій організації. Більше того, комп'ютери окремих структур зв'язані  між собою за допомогою телефонної  мережі, що нерідко дозволяє вилучати  з них фактуру, навіть перебуваючи  в іншому місті. У ході виводу  даних на екран дисплея їх  можна непомітно зчитувати як  безконтактно (через радіовипромінювання), так і контактно (за рахунок  підключення до комп'ютерної мережі  або кабелю живлення). Вірогідність  одержуваних при цьому матеріалів, зрозуміло, гранично висока.

    Стільникові радіосистеми. Дані  мобільні пристрої для словесного (радіотелефон) і знакового (пейджер)  спілкування досить зручні в  обігу, але відкриті для звичайного  ефірного радіоперехоплення відповідним  сканером (якщо немає захисного  кодування...) або «двійником» використовуваного  апарата.

  Під відслідковуються факторами, що, мають  на увазі акустичне (підслуховування), візуальне (стеження) і ментальне (аналізування) спостереження за об'єктом.

    Підслуховування. Таємно слухати  можна як формальні (ділові), так  і неформальні (дружні й інтимні)  розмови. Завдяки цьому вдається  дізнаватися приголомшливі факти  й побічно виявляти перспективні  контакти людини ( організації), проясняти  їхні мети й наміри, розуміти  спосіб мислення діючих осіб  укупі з їхніми звичайними  реакціями на події...

  Таємне  спостереження. Спостерігати доводиться як за індивідом, так і за стаціонарним об'єктом. Потайливе спостереження  за людиною дозволяє з'ясувати його контакти, місця зустрічей, маршрути, явні звички, спосіб життя й всі інші аспекты, необхідні при детальній розробці якоїсь особи або організації. Спостереження за стаціонарним об'єктом забезпечує контроль відвідувачів і є стандартним у ході пошуку особи, що ховається.

    Виявлення слухів. Ці непідтверджувані  повідомлення, що циркулюють у  певних контингентах людей, корисні  тим, що натякають на передбачувані  знання й очікування середовища («слух знизу»), а інший раз  і на ігри тих або інших  сил («слух зверху»). По суті, вони  досить достовірні, хоча часто  в чомусь перекручені. Деяку  ретельно приховувану інформацію  вдається дізнаватися тільки  з неясних слухів.

  Узяття  інформації з документів

  Потрібні  відомості, що перебувають у деяких документах, можна одержати, або  роздобувши сам оригінал або його копію, або ознайомившись із його змістом по окремих достовірних  свідченнях. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури

1. Аналітична  діяльність у державному управлінні: технологічний аспект / Ю. П. Сурмін // Актуальні проблеми державного управління. - Д.: ДФ УАДУ, 2000. - Bип. 3 (3). - С. 27-48.
2. Белов В.С. Информационно-аналитические системы. Основы проектирования и применения: учебное пособие, руководство, практикум / Московский государственный университет экономики, статистики и информатики. – М., 2005. – 111 с.
3. Конотопов П.Ю. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы / П.Ю.Конотопов, Ю.В.Курносов. - М.: РУСАКИ, 2004 г. - 512 с.
4. Кузнецов И. Н. Информация: поиск, анализ, защита : учебник по информационно-аналитической работе/ И. Н. Кузнецов – М.: Яуза, – 2002. – 320 с.
5. Кулицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: набч. посіб./ С. П. Кулицький. – К.: МАУП, 2002. – 224 с. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту : навч. посіб. / О. В. Матвієнко. – К: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.
6. Олійченко І. М. Побудова системи оцінки якості інформації в органах державного управління / І. М. Олійченко // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 3. - С. 71-72.
7. Панчук А. М. Моделювання, інформаційні системи й технології в державному управлінні : навч. посіб. // А. М. Панчук. С О. Ралдугін. Й. В. Клименко. - К. : Центр навч. л-ри. 2004. - 154 с.
8. Пархоменко О. В. Інформаційна аналітика як складова управління сферою НТДІ О. В. Пархоменко // Наук.-техн. інформація. – 2004. – №2.-С 27-30.
9. Про інформацію : закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №48. - Ст. 650.

10. Пушкашу Д. І. Інформаційно-аналітична робота як процес семантичної обробки даних [Електронний ресурс] / Д. І. Пушкашу. – Режим доступу: bttp://www.collegian.ru/110111124110111124050050053124049.html
11. Сілкова Г. Інформаційно-аналітична діяльність як напрям інформаційної діяльності / Г. Сілкова // Вісн.Кн. палати. – 2001. – № 2. – С.14-15.
12. Сляднева   Н. А.   Информашюнно-аналитическая   деятельность:  проблемы   и   перспективы   / Н. А. Сляднева // Информационные ресурсы России. - 2001. - № 2. - С. 12-15.
13. Твердохліб М. Г. Інформаційне забезпечення менеджменту : навч. посіб. / М. Г. Твердохліб. - Вид. 2-ге. доп. та перероб. - К. : КНЕУ. 2004. - 224 с.
14. Тривайло А. Ю. Оцінка кількісних та якісних характеристик інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників / А. Ю. Трнвайло // Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3. - С. 24-28.