Інформаційні системи та технології

Спеціальне  програмне забезпечення являє собою сукупність програм, розроблених під час створення конкретної інформаційної системи. У його склад входять пакети прикладних програм (ППП), що реалізують розроблені моделі різного ступеня адекватності, які відображають функціонування реального об'єкта.

Технічна документація на розробку програмних засобів повинна  містити опис задач, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель задачі, контрольні приклади.

 

Організаційне забезпечення.

 

Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами і між собою в процесі розробки і експлуатації інформаційної системи.

Організаційне забезпечення реалізує наступні функції:

- аналіз існуючої системи управління організацією, де буде використовуватися ІС, та виявлення завдань, що підлягають автоматизації;

- підготовку завдань  для вирішення на комп'ютері, включаючи технічне завдання на проектування ІС та техніко-економічне обгрунтування її ефективності;

- розробку управлінських рішень по складу і структурі організації, методології вирішення завдань, спрямованих на підвищення ефективності системи управління.

 

Організаційне забезпечення створюється по результатам передпроектного обстеження на 1-му етапі побудови баз даних, з цілями якого ви познайомилися при розгляді інформаційного забезпечення.

 

Правове забезпечення.

 

Правове забезпечення – сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, регламентують порядок одержання, перетворення і використання інформації.

Головною метою правового  забезпечення є зміцнення законності.

До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови  державних органів влади, накази, інструкції та інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, органів місцевого самоврядування. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, регулюючу функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.

Правове забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає  нормативні акти, пов'язані з договірними  відносинами розробника і замовника і правовим регулюванням відхилень від договору.

Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:

- статус інформаційної системи;

- права, обов'язки і відповідальність персоналу;

- правові положення окремих видів процесу управління;

- порядок створення та використання інформації тощо.

 

Класифікація інформаційних систем за ознакою структурування задач

 

Поняття структурованості задач.

 

При створенні або класифікації інформаційних систем неминуче виникають проблеми, пов'язані з формальним математичним і алгоритмічним описом розв'язуваних завдань. Від ступеня формалізації багато в чому залежать ефективність роботи всієї системи, а також рівень автоматизації, що визначається ступенем участі людини під час прийняття рішень на основі отриманої інформації.

Чим точніше математичний опис завдання, тим вище можливості комп'ютерної обробки даних і тим менше ступінь участі людини у процесі її рішення. Це і визначає ступінь автоматизації завдання.

Розрізняють три типи завдань, для  яких створюються інформаційні системи: структуровані, неструктуровані і частково структуровані.

Структурована – це задача, де відомі всі її елементи і взаємозв’язки між ними.

Неструктурована – це задача, в якій неможливо виділити елементи і встановити зв'язок між ними.

У структурованої задачі вдається виразити її зміст у формі математичної моделі, що має точний алгоритм рішення. Такі завдання зазвичай доводиться вирішувати багато разів, і вони носять рутинний характер. Метою використання інформаційної системи для вирішення структурованих завдань є повна автоматизація їх вирішення, тобто зведення ролі людини до нуля.

Інформаційні системи, що використовуються для вирішення  частково структурованих задач, поділяються  на два види.

- cтворюють управлінські звіти і орієнтовані головним чином на обробку даних (пошук, сортування, агрегування, фільтрацію). Використовуючи відомості, що містяться в цих звітах, керуючий приймає рішення.

- розробляють можливі альтернативи рішення. Прийняття рішення при цьому зводиться до вибору однієї із запропонованих альтернатив.

Інформаційні  системи, що створюють управлінські звіти, забезпечують інформаційну підтримку користувача, тобто надають доступ до інформації в базі даних і її часткову обробку. Процедури маніпулювання даними в інформаційній системі повинні забезпечувати наступні можливості:

• складання  комбінацій даних, одержуваних з різних джерел;

• швидке додавання  або виключення того чи іншого джерела  даних і автоматичне перемикання  джерел при пошуку даних;

• керування  даними з використанням можливостей  систем управління базами даних;

• логічну незалежність даних цього типу від інших баз даних, що входять у підсистему інформаційного забезпечення;

• автоматичне  відстеження потоку інформації для  наповнення баз даних.

Інформаційні  системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними і експертними. Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові та інші моделі, використання яких полегшує пошук та оцінку альтернатив рішень. Користувач може отримати відсутню для прийняття рішення інформацію шляхом встановлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Основними функціями  модельної інформаційної системи  є:

• можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи вирішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб?", "Що буде, якщо?". Аналіз чутливості тощо;

• досить швидка та адекватна інтерпретація результатів  моделювання;

• оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;

• можливість графічного відображення динаміки моделі;

• можливість пояснення  користувачеві необхідних кроків формування та роботи моделі.

Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення та оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, пов'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.      Робота першого рівня експертної підтримки виходить з концепції «типових управлінських рішень», відповідно з якою часті проблемні ситуації, що виникають у процесі управління, можна звести до деяких однорідних класів управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд зберігання та аналізу типових альтернатив.     Якщо виникла проблемна ситуація, що не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, в роботу повинен вступати другий рівень експертної підтримки управлінських рішень. Цей рівень генерує альтернативи на базі наявних в інформаційному фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив.

Інші  класифікації інформаційних систем

Класифікація  за ступенем автоматизації.

Залежно від  ступеня автоматизації інформаційних  процесів у системі управління організацією інформаційні системи визначаються як ручні, автоматичні та автоматизовані.

Ручні ІС характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації і виконанням всіх операцій людиною.

Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інформації без участі людини.

Автоматизовані  ІС передбачають участь в процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів, причому головна роль відводиться комп'ютеру. У сучасному тлумаченні в термін «інформаційна система» вкладається обов'язково поняття автоматизованої системи.

Автоматизовані  ІС, враховуючи їх широке використання в організації процесів управління, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, по характеру використання інформації та по сфері застосування.

Класифікація  за характером використання інформації.

Інформаційно-пошукові системи роблять введення, систематизацію, зберігання, видачу інформації по запиту користувача без складних перетворень даних. Наприклад, інформаційно-пошукова система в бібліотеці, у залізничних і авіа касах продажу квитків.

Інформаційно-розв’язувальні системи здійснюють всі операції переробки інформації за певним алгоритмом. Серед них можна провести класифікацію за ступенем впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі і довідкові.  Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерні тип завдань розрахункового характеру і обробка великих обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку.             Довідкові ІС виробляють інформацію, яка приймається людиною до відома і не перетворюється негайно в серію конкретних дій. Ці системи володіють більш високим ступенем інтелекту, так як для них характерна обробка знань, а не даних.

Класифікація  по сфері застосування.

Інформаційні  системи організаційного управління призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. Враховуючи найбільш широке застосування і різноманітність цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному контексті. До цього класу відносяться інформаційні системи управління як промисловими підприємствами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговими фірмами.          Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік та аналіз, перспективне і оперативне планування, бухгалтерський облік, управління збутом і постачанням і інші економічні і організаційні завдання.

ІС  управління технологічними процесами (ТП) служать для автоматизації функцій виробничого персоналу. Вони широко використовуються при організації підтримки технологічного процесу в металургійній і машинобудівній промисловості.

ІС  автоматизованого проектування (САПР) призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів під час створення нової техніки чи технології. Основними функціями подібних систем є: інженерні розрахунки, створення графічної документації (креслень, схем, планів), створення проектної документації, моделювання об’єктів, що проектуються.

Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації всіх функцій організацій і охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створювати такі системи дуже важко, оскільки іх проектування вимагає системного підходу з позицій основної мети, наприклад отримання прибутку, завоювання ринку збуту тощо. Такий підхід може призвести до суттєвих змін у самій структурі організації, на що може зважитися не кожен керівник.

 

3. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Поняття інформаційної технології

Визначення  інформаційної технології.

Технологія  при перекладі з грецького (techne) означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом слід розуміти визначену сукупність дій, що скеровані на досягнення поставленої цілі. Процес повинен визначатися обраної людиною стратегією й реалізовуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Під технологією матеріального виробництва розуміють процес, який визначається сукупністю засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини або матеріалу. Технологія змінює якість або первісний стан матерії з метою одержання матеріальної продукту. Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд з такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини тощо,  а значить, процес її переробки за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію. Тоді справедливо наступне визначення.

Інформаційна  технологія – процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища (інформаційного продукту).

Мета технології матеріального виробництва – випуск продукції, що задовольняє потреби людини або системи.       Мета інформаційної технології – виробництво інформації для її аналізу людиною і прийняття на його основі рішення з виконання якої-небудь дії. Відомо, що, застосовуючи різні технології до одного й того ж матеріального ресурсу, можна отримати різні вироби, продукти. Те ж саме буде справедливо й для технології переробки інформації.