Динамічні риси виступають не тільки в зовнішній  манері поводження, не тільки в рухах - вони даються взнаки й у розумовій  сфері, у сфері спонукання, у загальній  працездатності. Природно, особливості  темпераменту позначаються в навчальних заняттях і в праці.

      Головне, потрібно мати на увазі, що розходження  по темпераментах – це розходження  не за рівнем можливостей психіки, а  по своєрідності її проявів. Кожний темперамент  має й позитивну, і негативну  сторони. Конкретне подання про  це дають результати вивчення значення для діяльності окремих властивостей типу нервової системи н відповідних  їм чорти темпераменту. Дуже показово, що слабкість типу, виражає не тільки недолік сили збуджувального й гальмового процесів, але й пов'язану із цим  високу чутливість, реактивність. Це означає, що слабкий тип нервової системи  має свої особливі достоїнства. 

 

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ВПЛИВУ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

2.1 Методика та організація дослідження

     Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Житомирської ЗОШ № 6. На етапі констатувальної частини дослідження, було охоплено 18 учнів старшого шкільного віку. Для проведення констатувального експерименту нами було використано пакет взаємодоповнювальних методик, а саме: дослідження сили нервової системи (дослідження типу нервової системи за допомогою темпінг-тесту); дослідження типу темпераменту (визначення рівнів екстраверсії, емлційної стійкості та типу темпераменту за допомогою тусту-опитувальнику Г.Айзенка) та дослідження властивостей темпераменту (визначення рівнів ергічних, темпу і емоційності як властивостей темпераменту за допомогою тесту-опитувальнику В.М. Русалова).

     Дослідження сили нервової системи

     Мета  дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою темпінг-тесту.

     Матеріал  і устаткування: бланки, що представляють  собою стандартні аркуші паперу (203х288 мм, 210х297мм), розділені на шість розташованих по три в два ряди квадратів, олівці, секундомір, протокол дослідження.

     Процедура дослідження

     Дослідження складається з двох етапів. Його проводять у парі піддослідний і експериментатор. Пацієнта запитують про самопочуття і просять зручно розташуватися за добре освітленим столом, взяти бланк і олівець.

     Перший  етап

     На  першому етапі випробуваному  пропонують проставляти олівцем  крапки в бланку правою рукою. За сигналом експериментатора він повинен переходити до розстановки точок з одного квадрата в інший.

     Інструкція  випробуваному: "За моїм сигналом починайте  проставляти олівцем крапки в  кожному квадраті даного бланка. Намагайтеся  проставити як можна більше точок  і переходите з одного квадрата на інший тільки за моєю командою і  тільки по напрямку годинникової стрілки. Тепер візьміть в праву руку олівець  і по сигналу "Почали!" проставляє точки ".

     Перевіривши правильність розуміння інструкції, експериментатор дає сигнал "Почали!" та через кожні 5 секунд командує: "Перейти  в інший квадрат!" Після закінчення 5 секунд роботи в шостому квадраті він каже "Стоп!"

     Другий  етап

     Другий  етап починається слідом за першим після прочитання інструкції з пропозицією  взяти олівець у ліву руку і  проставляти крапки на новому бланку лівою рукою.

     Інструкція  і порядок проведення дослідження  на другому етапі такі ж, як і на першому.

     Індекс  щирості ("І") являє собою кількість  збігів відповідей випробовуваних з  відповідями з наступних питань: Відповідь "Так" з питань № 6, 24, 36; Відповідь "Ні" на питання № 12, 18, 30, 42, 48, 54 .

     Показник  екстраверсії ("Е") дорівнює величині збігів відповідей випробовуваних з  такими: Відповідь "Так" з питань № 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56;

     Відповідь "Ні" на питання № 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.

     Показник  невротизма - це величина збігів відповідей "Так" з такими питаннями відповідної  шкали № 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57.

     Другим  кроком у ході обробки результатів  є побудова схеми типів темпераменту.

     Темперамент і його основні властивості можна  представити у вигляді точки  проекції величини екстраверсії та емоційної  стійкості, отриманої шляхом перетину перпендикулярів, відновлених до відповідних значень осей (рис. 2.2).

     Обробка результатів визначення типу нервової системи за допомогою темпінг-тесту.

     Мета  обробки результатів - визначити  характер працездатності досліджуваного під час виконання завдання темпінг-тесту. Для цього спочатку необхідно  підрахувати кількість точок, розставлених досліджуваним за кожні 5 секунд у  квадратах першого і другого  бланка, і занести результати до протоколу.

              Протокол дослідження  

Завдання _______________ Дата _______________

Піддослідний _____________

Експериментатор _________

Самопочуття піддослідного ________________________

 

     Потім будуються графіки працездатності окремо для правої і лівої рук. Для цього на осі абсцис потрібно відкласти п'ятисекундним проміжки часу, а на осі ординат - кількість точок у кожному квадраті.

     Аналіз результатів

     Сила нервової системи діагностується на підставі аналізу графіка працездатності за формою кривої згідно нижче вказаними критеріями. Типи динаміки максимального темпу руху проілюстровані графіками (рис.2.1).

     Рис. 2.1. Графіки: а - опуклого типу; б - рівного типу; в - низхідного типу; г - проміжного та увігнутого типів.

     Горизонтальна лінія - лінія, що відзначає рівень початкового  темпу роботи в перші 5 секунд

     1. Графік працездатності за типом  опуклий: темп працездатності  випробуваного наростає в перші  10-15 секунд роботи, а в подальшому  до 25-30 секунд він може знизитися  нижче початкового рівня. Тип  нервової системи випробуваного  - сильний.

     2. Графік працездатності за типом  рівний, максимальний темп утримується  випробуваним приблизно на одному  рівні протягом всього часу  роботи. Тип нервової системи  у випробуваного середньої сили.

     3. Графік працездатності за типом  спадний: максимальний темп знижується  вже з другого 5 секундного  відрізка часу і залишається  на зниженому рівні протягом  всієї іншої роботи. Це свідчить  про слабкість типу нервової  системи випробуваного.

     4. Графік працездатності за типом  проміжний; темп роботи знижується  в цьому випадку після перших 10-14 секунд. Тип нервової системи  в цьому випадку середньо-слабкий.

     5. Графік працездатності за типом  увігнутий: початкове зниження  максимального темпу змінюється  потім короткочасним зростанням  темпу до вихідного рівня. Внаслідок  здатності до короткочасного  мобілізації такі випробовувані  також відносяться до групи  осіб з середньо-слабким типом  нервової системи.

     При аналізі результатів спочатку зіставляють  графіки працездатності лівої і  правої руки. У більшості випадків вони за характером однакові. У правшів - працездатність правої руки вище працездатності шульг, а у лівшів - навпаки. У разі значних розбіжностей графіків досліди  бажано повторити через деякі  проміжки часу.

     Важливо порівняти силу нервової системи  з особливостями темпераменту випробуваного. На цій підставі можна дати діагноз  працездатності і продумати рекомендації щодо її підвищення.

     Визначення  рівнів екстраверсії емоційної стійкості  і типу темпераменту.

     Результати  має сенс аналізувати, якщо відповіді  випробуваного були досить щирими і  величина індексу "І" не перевищує 4 бали.

     На  думку Г. Айзенка, поєднання екстраверсії-інтроверсії  та невротизму-емоційної стійкості  будучи властивостями темпераменту, визначають його тип.

     Властивості екстраверсії та інтроверсії протилежні, так само як і друга пара, тобто  невротизм-емоційна стійкість.

     Їх  можна представити на континуумі, де величини одного з показників, наприклад  екстраверсії "Е" 0-12 означають  відсутність екстраверсії, тобто  інтроверсію, а величини 13-24 - її вираженість.

0_________6__________12__________18__________24

інтроверсія                                           екстраверсія

     Рівень екстраверсії встановлюють за допомогою таблиці.

     Аналогічне  співвідношення мають полярні властивості  невротизма - емоційної стійкості. Їх рівні визначаються на основі тих  же інтервалів, що і рівня екстраверсії-інтроверсії.

     У загальному значенні екстраверсія - це спрямованості особистості на оточуючих  людей і події, інтроверсія спрямованість  особистості на її внутрішній світ, а невротизм - поняття, синонимичное тривожності, проявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.

     Динамічне прояв цих властивостей пов'язано  зі швидкістю вироблення умовних  рефлексів, їх міцністю, балансом процесів збудження-гальмування в центральній  нервовій системі і рівнем активації  кори головного мозку з боку ретикулярної формації.

     Так, екстраверт, порівняно з інтровертом, швидше виробляє умовні рефлекси, володіє  більшою терпимістю до болю, але  меншою терпимістю до сенсорної депривації, внаслідок чого не переносить монотонності, частіше відволікається під час  роботи. Типовими поведінковими проявами екстраверта є товариськість, імпульсивність, недостатній самоконтроль, хороша пристосовність до середовища, відкритість у почуттях. Він чуйний, життєрадісний, впевнений  у собі, прагне до лідерства, має  багато друзів, нестриманий, прагне до розваг, любить ризикувати, дотепний, не завжди обов'язковий.