Шляхи подолання бар`єрів у спілкуванні

Необхідним фундаментом для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування.

Взагалі методів, прийомів і правил ефективного спілкування розроблено чимало, єдиною проблемою тільки залишається те, що більшість з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати і знаходити спільну мову з більшістю співрозмовників. Ефективне спілкування і вміння усувати бар’єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке так потрібне в нашому житті. 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 1998.
2. Зимняя И.А. Психология. – М., 1991.
3. Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. - Ростов-н\Д: "Феникс", 1998.
4. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: "Смисл", "Академический проект", 1999.
5. Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. – Львів, 1990.
6. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида// Психологические проблемы социальной регуляции поведения, - М., 1976.
7. Немов Р.С. Психология. Книга 1: Основы общей психологии. – М., Просвещение, 1994.
8. Общение и оптимизация совместной деятельности. Под ред. Андреевой Г.М. и Яноушека Я. М., МГУ, 1987.
9. Петрушин В.И. Психология менеджмента. - М.: Институт практической психологии, 1996.
10. Пиз Аллан. Язык жестов. Пер. с англ. Котляра Н.Е., Островского Л. - Мн.: "Парадокс", 1998.
11. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "Бахрах", 1998.
12. Соснин В.А., Лунев П.А. Как стать хозяином положения: анатомия эффективного общения. - М.: Издательский центр "Академия", Институт психологии РАН, 1996.
13. Фолкен Чак Т. Психология - это просто. Пер. с англ. Муртазина Р. - М.: Агенство "ФАИР", 1997.
14. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Мн.: "Амалфея", 1997.
15. Язык одежды, или как понять человека по его одежде. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", "Гном-Пресс", 1998.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Психотехнічні вправи  з розвитку комунікативної 

                                 компетентності педагогів

    При підборі вправ для проведення занять слід орієнтуватися на такі основні вимоги:

1. Що передусім має відбутися в результаті виконання відповідної вправи:

• змінитися стан групи  як єдиного цілого?

• змінитися стан кожного  з учасників групи зокрема?

• більшою мірою змінитися  стан когсь одного або двох –  трьох учасників?

• з׳явитися матеріал просування групи вперед у змістовному плані? Чи щось інше .

2. На якому етапі розвитку знаходиться група: чим більш вона згуртована,чим вільніше почувають  себе її учасники,тим більш ризикованими можуть бути вправи.Це стосується насамперед  тих вправ,котрі допускоють фізичний контакт учасників групи  в ході їх виконання,а також вправ,що виконують з закритими очима.Не своєчасне застосування таких вправ може спричинити підвищення напруженості та винекнення дискомфорту в групі.
3. Склад групи: соціально -  демографічні характеристики (стать,вік,тощо) а також фізичні дані.
4. Час дня: на початку дня слід проводити вправи,що дозволяють відволіктись від  турбот і проблем,що не відносяться до групової роботи,включатися в ситуацію «тут і тепер»,відчути групу тощо;крім того,буває необхідно мобілізувати увагу.

У другій половині дня варто проводити вправи,що допомагають зняти втому,створюють умови для емоційної розрядки.Останні також корисно виконувати після папружених обговорень,складних для всіх або деяких учасників групи.

5. Зміст подальшої роботи .

  Еефективність вправ багато в  чому залежить від чіткості,ясності,лаконічності  інструкції ,що має містити достатню  і необхідну інформацію.Не слід  перевантажувати інструкцію деталями,зайвими поясненнями.Невдалим можна вважати такий варіант ,коли тренер інструктує довше,ніж триває виконання самої вправи.Іноді доцільно в процесі інструктування навести приклад, що ілюструє виконання вправи або про демонструвати ,як вона має виконуватись.

                         Вправи з розвитку рефлексії та емпатії

Мета даного комплексу вправ  полягає у розвитку вміння проникати  у внутрішній стан іншої людини ,мислено  ставити себе на її місце,адекватно  оцінювати та розуміти її психоемоційні  стани.«думати за неї »,«вживатися»  в її психоемоційні стани,співпереживати їй.

                    Перша вправа.

                Учасникам роздають фотокартки  із зображенням людей,чиї психоемоційні  виражені не так явно й чітко,як  у попередніх випадках,або ж  емоції,які вони переживають,носять  більш складний характер.Час виконання  вправ не обмежується,щоб була  змога добре проаналізувати побачене.

                Завдання 1. Максимально повно та  точно охарактеризуйте всі відтінки  емоційного стану зображеної  людини,спробуйте відтворити характер  і хід думок,а також протікання  почуттів.

                Завдання 2. Визначте ,чим би  могла  займатися ця людина в той  момент,коли її фотографувити,які  події  передували цьому моменту,якими  б могли бути її дії у  наступну мить тощо.

                     Друга вправа.

               Виконавці вправи розподіляють  парами  і стають обличчям один  до одного.Один із них робить  повільні рухи руками,головою  всім тілом .Завдання другого  – намагатися стати «дзеркальним»  відображенням свого напарника.Складність  рухів і темп їх виконання  пари добирають сомостійно.Через  деякий час виконавці міняються  ролями.

               Вправу можна ускладнити,не визначивши,хто  з виконавців є «оригінолом»,а  хто «дзеркалом » .Необхідність  гнучко реагувати на партнера,підігравати  йому є хорошим засобом розвитку  вміння підтримувати психологічний  контакт з іншими.

                Виконання вправи та аналіз  дозволяє усвідомити:

               •робота «дзеркала » буде ефективною  лише тоді,коли відображають не  лише рухи рук,голови,тіла,але  й міміка,зосередженість,інші особливості  психоемоційного стану партнера;

               •між виконавцями вправи досить  швидко виникають дуже специфічні  взаємини,в основі яких лежить  спроможність «дзеркала» перейнятися  психоемоційним станом партнера.

                     Третя вправа.

               Виконавці вправи розподіляються  по парах.За командою ведучого  один із них зображає «заморженого»  (нерухоме тіло,закам׳яніле обличчя,порожній погляд і т.ін.).Завдання партнаре полягає в тому,щоб упродовж однієї  хвилини вивести його з цього стану «розморозити» .Можна користуватися мімікою,жестами,пантомімікою,однак у жодному випадку словами або дотиком.

               Критерії ефективності виконання  вправи встановлюють самі учасники.По  завершенні вправи партнери міняються  ролями .

                        Четверта вправа .

                 Вправа виконується в парах.Ведучий  пропонує кожному вибрати собі  в пару того члена групи  якого він знає менше за  інших.

               Завдання 1.Протягом чотирьох хвилин  мовчки  дивимося один на одного.

               Завдання 2. Кожному з вас дається  4 хвилини,упродовж яких ви маєте  розповісти своєму співрозмовникові,кого  ви бачите перед собою.Розповідь  треба починати словами: «я  бачу перед собою …»  і далі  слід говорити лише про зовнішній  вигляд,не включаючи в розповідь  оцінних понять та слів,що містять  інформацію про  особистісні  особливості  людини,наприклад: добрі очі,розумний погляд,тощо.Спочатку хтось говорить 4 хвилини ,інший слухає,потім навпаки.Я скажу вам,коли потрібно буде помінятися ролями.

               Завдання 3.Кожному з вас дається  5 хвилин для того,щоб розповісти  своєму співрозмовникові,яким він  (ваш співрозмовник) був, на  ваш погляд,коли йому було 5 років.При  цьому можна говорити не тільки  про зовнішній вигляд,але і  про особливості поведінки ,хорактеру  тощо.

            Після того як перша п׳ятихвилинка завершиться,тренер пропонує тому учасникові,що слухає розповідь про себе,протягом хвилини висловити оповідачеві,що його розповіді було найбільш точним і що в його житті було зовсім не так.

            Далі 5 хвилин для розповіді дається  іншому учаснику пари,а  слухач  наприкінці розповіді одержує  хвилинку для зворотного зв׳язку.

               Завдання 4. Кожному з вас дається  5 хвилин для того щоб розповісти  своєму партнерові,яка,на ваш  погляд,людина.Ви можете говорити  все,що відповідає на питання:«Якою  людиною  є  співрозмовник?».

             Після виконання всіх чотирьох  завдань учасники сідають у  коло,і кожному дається хвилина  ,протягом  якої слід представити  свого партнера групі як людину,з  якою всім прийдеться розом  провести певний час.

             Дана вправа дає різні можливості  для обговорення.Можна задати  запитання: «Що ви почували ,коли  слухали розповідь про себе ?»,«Виконання  якого з завдань викликоло  у вас найбільщі труднощі ,які   враження виникли у вас у  перебігу виконання вправи тощо. 

                  П׳ята вправа.

                Група ділиться на дві підгрупи,утворюючи  дві шеренги так,щоб всі сиділи  обличчям один до одного (якщо  в групі непарне число учасників,  то тренер також бере участь  у виконанні вправи).

             Інструкція: «Уявіть собі,що всі  ми їдемо в автобусах: одна  підгрупа їде в одному,друга  – в іншому.Автобуси зупинилися  у транспортні «пробці».Ви сидете біля вікна і бачите,що в іншому автобусі прямо напроти вас і теж біля вікна сидить ваш знайомий.Це велике везіння,оскільки вам терміново слід передати йому якусь важливу інформацію,і ви,скориставшись ситуацією,намагаєтесь це зробити.Однак здійснити це ви можете лише мовчки ,без слів,невербально.Часу у вас небагато.Той,кому передасть інформацію,має постаратись зрозуміти,що йому повідомляє його знайомий ».

             На першому етапі вправи тренер  пропонує одній ширензі виступити  в ролі тих,хто передає інформацію,а  інший – в ролі тих, хто  сприймає повідомлення.Доцільно  дати учасникам можливість піготуватися  до виконання вправи.Коли всі  готові,тренер пропонує  кому-небудь  з першої шеренги почати передавати  інформацію,а всіх інших просить   уважно спостерігати.Після того  як інформація буде передана,той  учасник групи,кому вона була  призначена,розказує,що він зрозумів.Інші  учасникі у цей час можуть  висловлювати свої версії вербалізації  даного тексту.Це активізує роботу,дозволяє  набути  більшого матеріалу для  обговорення,знижує напруженість.По  завершенні  той, хто передавав  повідомлення,говорить,чи правильно  його зрозуміли ,і за необхідністю  вносить корективи.    

                  Шоста вправа.                                

           Учасники  сидять по колу.Інструкція: «Зосередьтеся  на своєму сусіді справа.Згадайте  всі його прояви під час  роботи групи,все,що він говорив,  робив.Згадайте почуття і ставлення,що  виникали у вас до до цієї  людини.Для цьго в нас буде  три хвилини ».

Після закінчення трьох хвилин тренер продовжує інструкцію: « Навколо  нас , та у нас самих теж,постійно все рухається.Погойдуються листя  дерев,летять птахи,падає сніг,бігають  діти.Характер руху може бути дуже різним.Знайдіть такий образ руху,який би відображав ваше уявлення про вашого сусіда справа.