Писмові роботи за кортиною живопису у 5-8 класах

     Необхідність  звернення до творів живопису  диктується ще й тим, що живопис,  як і музика, розвивався у тісному  зв'язку з розвитком художньої літератури. Історія мистецтва знає немало прикладів, коли в одній особі поєднувався талант письменника і художника. Таким, наприклад, був Тарас Шевченко, що поклав початок реалістичному жанровому мистецтву на Україні. Його картини «джангис-агач», «Місячна ніч на Косаралі», «Новопетровське укріплення з Хівінського шляху» та інші свідчать і про мистецький талант поета і про те, в яких умовах довелося жити і працювати йому в період заслання.

     У кожному  класі є свої специфічні можливості, які й визначають особливості аналізу мистецького полотна. Як і літературний твір, картина художника може аналізуватися з різною глибиною. Глибина аналізу великою мірою зумовлюється рівнем літературного розвитку дітей. Адже і під час вивчення літературного твору, і під час розгляду картин художників доводиться оперувати одними і тими ж поняттями, наприклад, тема, ідея,ю сюжет твору, характер, тип, естетичний ідеал, портретні деталі, мистецький напрям, індивідуальний стиль, алегорія,ю символ тощо.

     Звичайно, особливості аналізу картини зумовлюються і дидактичними завданнями, метою уроку. В одних випадках, наприклад, коли учні пишуть твір за картиною,ю вона розглядається детально, в інших – акцентується увага лише на її окремих сторонах (тематична основа, стильова своєрідність тощо). Проте завжди її аналіз проводиться в єдності форми і змісту.

     Використання  живопису, як і будь-якого мистецтва,  вимагає розуміння його мови, постійного спілкування з ним.  Найчастіше у педагогічній практиці  суть живописного полотна в основному розглядається лише з погляду його ідейно-тематичного змісту. Паза увагаю залишається художня сторона твору. Таким чином, відкривається зміст від форми, і мистецький твір перетворюється на голу ілюстрацію до твору письменника. Учні не бачать ставлення художника до змальованих явищ, своєрідності його творчого почерку, художніх засобів типізації. Треба з'ясувати не тільки, на яку тему написана картина, який настрій викликає вона, яке її основне звучання, а й завдяки чому вона набуває його, як реалізується задум митця.. Художник виражає своє ставлення до дійсності за допомогою композиції – розташування певних деталей картини, а також світлотіні, тобто відповідного поєднання кольорів.

     Урок написання  твору за картиною може бути  побудований так:

1. підготовка учнів до сприйняття картини;
2. бесіда за її змістом як засіб творчого її осмислення;
3. колективне складання плану;
4. словникова робота;
5. усна розповідь за картиною;
6. ознайомлення з окремими фрагментами учнівських творів попередніх років на подібну тему;
7. безпосереднє написання твору;
8. доопрацювання твору після перевірки його вчителем.

          За твори і перекази ставиться учням дві оцінки: одна за зміст і мовне оформлення письмової роботи, друга – за її грамотність. Помилки можуть бути у змісті (відхід від теми, неправильні тлумачення та ін.), у побудові (наприклад, вступ і основна частина твору майже однакові за обсягом, переплутуються видові і родові поняття), мовні (повторення одних і тих же слів, тавтологізми, невиправдане вживання слів у невластивому їм значенні), граматичні ( помилки в узгодженні, керуванні, змішування прямої і непрямої мови та ін.), орфографічні й пунктуаційні [2, 63].

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРИ ВИКОНАННІ  ТВОРЧИХ РОБІТ ЗА КАРТИНОЮ ЖИВОПИСУ

Теоретична  основа, викладена в першому розділі  курсової роботи, дала нам змогу  змоделювати конспекти уроків для 5-8 класів, де б повною мірою письмові роботи за картиною живопису допомогли  учням сформувати навички опису  та розуміння живопису загалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 клас

Тема уроку:  Твір-опис природи за картиною живопису

Мета уроку: узагальнити та систематизувати знання про опис; формувати вміння описувати природу за картиною, виражати до неї своє відношення; розвивати творчу уяву, збагачувати словниковий запас;  виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь і навичок.

Методи і  прийоми: метод бесіди, розповідь вчителя, складання плану твору.

Обладнання: репродукція картини Л. Микити "Морське око", малюнки учнів, репродукції картин художників України.

 

Навчальні ситуації:

1. Розповідь вчителя про природу.
2. Перегляд репродукцій картин.
3. Обговоряння картини.
4. Складання плану твору.
5. Робота над пам'яткою.

 

 

Перебіг уроку

 

Такий осінній спокій...

Душа  сама тремтить -

В одвічності високій

Схопити б щастя мить.

                                                                          І.Шмулига

 

І. Організаційний момент.

Учитель. Добрий день, діти! Прошу сідати. Що ж, діти, роботи у нас сьогодні багато, матеріал цікавий, нудьгувати не доведеться Хто сьогодні черговий в класі? Прошу назвати відсутніх.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

    Учитель.  Сьогоднішній урок буде трохи незвичайним. Ви поринете в світ природи, яка має магічний вплив на людські почуття. Тому на полі зошита пропоную графічно зобразити свій настрій на початку уроку.

     

                      веселий                               нейтральний                          сумний

                    

 Звідки у природи  така сила чарувати людей? Чому  від її краси ми можемо годинами  стояти у захваті?

       Природа  і людина... Скільки існує людство,  стільки й намагається передати  через мистецтво чарівну і  неповторну її красу. Саме природа надихає поетів та художників створювати шедеври.

       Сьогодні  ви не просто учні, а учні-художники,  учні-мандрівники, бо здійсните  подорож у незвіданий світ  природи. Кожен з вас передасть  своє враження від картини  художниці Любові Борисівни Микити "Морське око".

             Любов Борисівна – член Національної спілки художників України. З 1986 року керує студією образотворчого мистецтва "Боржавська фантазія" Іршавського будинку дитячої творчості.

             Перед широким колом поціновувачів  її роботи з’являються починаючи з 1998 року. Живописні краєвиди художниці приваблюють ліризмом, поетичною одухотвореністю. На її полотнах – милі серцю мотиви рідної землі. Літо та осінь – улюблені пори року художниці. Милують око величні синьо-зелені гори, які обіймають затишні долини... Ясними жовтогарячими тонами наповнені осінні пейзажі, тиша і спокій відчуваються в природі, яка готується до зимового сну. Художниця поетизує стан природи, її картинам притаманні затишність та теплота, прагнення до передачі ледь вловимих  переходів від одного стану до іншого.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів з теми.

Учитель.  Ваш твір-опис природи повинен бути написаний у художньому стилі.

• Які ж ознаки художнього стилю? (Це емоційно-забарвлена лексика: епітети, порівняння, синоніми, слова в переносному значенні)
• На які типи поділяється наше мовлення? (Опис, міркування, розповідь)
• Що можна описувати?  (Усе, що нас оточує: людей, тварин, процес праці, явища, предмети)
• З яких частин складається опис? (Загальне враження, окремі ознаки, деталі, висновок-ставлення до описуваного)
• Як називається опис природи?  (Пейзаж)

Учитель. Вдома ви  повинні були підготувати малюнки, поезії та описи осінньої природи. Пропоную показати свої малюнки, зачитати описи та поезії. (Відповіді учнів)

Перегляд репродукцій картин художників України  у супроводі ліричних рядків поетів Іршавщини І.Петровція зі збірки "Жовтень - осені свічадо" та І.Шмулиги "Прощання з літом."

Прощаються  з серпнем сади солов’їні -

Мовчать солов’ї  та дзвенять їх пісні.

Вже сонце зайшло, а у хмарах проміння

Застрягло, зоставшись в минулому дні.

                                            І.Петровцій  

                                                

Хто сказав, що осінь                                   Осінь - це христини,                                         

Смуток навіває,                                           Осінь - наше свято.

Що блакитну просинь                                 Хоч своїм промінням

Хмара огортає?                                           Сонце нас не вабить,

Ні, нема причини                                          Та пора осіння  
Смутку шлях давати.                                  Хлібороба славить.

                                                                                                      І.Шмулига

IV. Підготовка до написання твору-опису за картиною "Морське око".

• Словниково-стилістична робота. Складання тематичного словничка "Природа восени".

Доповніть поданий лексичний  рядок:

дерева: зажурені... (жовтогарячі, осінні...);

гори: синьо-зелені.... ( високі, лісисті...);

земля: дрімотна....( сонна, рідна...):

небо: блакитно-ніжне... (чисте, безхмарне...);

озеро: чарівливе... (спокійне, тихе...)

• Словничок опорних слів:

 Темно-синє, жовтогаряче,  дзеркальна вода, незвичайний вечір(ранок),         перлина, острівець, пагорби, смереки, тополі, клени, екологічна стежка, милуватися.

• Доберіть спільнокореневі слова: осінь, гора.
• Бесіда за питаннями:

1. Яку пору року зобразила художниця?

2. Що зображено на передньому плані, в центрі картини, на задньому плані?
3. Які кольори переважають?
4. Як впливають кольори на ваш настрій?
5. Чи приваблює вас цей пейзаж?
6. Які думки і відчуття охоплюють вас під час споглядання цього пейзажу?
7. Яка, на ваш погляд, основна думка картини?
• Складання плану твору-опису, добір епіграфу.

            1. Осінній ранок (вечір).

            2. Озеро та його береги.

            3. Багряний схід (захід) сонця.

           4. Мої роздуми над картиною.

  

• Робота над пам’яткою "Як писати твір".

       1. Глибоко  і послідовно розкривайте тему, висловлюючи власні думки.

       2. Стежте  за мовленнєвим та граматичним  оформленням.

       3. Дотримуйтесь  абзаців.

• 1-2 учнів усно описують картину.
• Обрамлення твору.

Учитель.Обрамлення – це такий композиційний прийом, який є ніби рамкою для розповіді про події, при цьому не маючи безпосереднього зв’язку із розвитком сюжету розповіді.Обрамлення становить своєрідний вступ і закінчення твору-розповіді.

             В обрамленні висловлюються роздуми  автора :

– про того, хто розповів історію,

– про героя оповідання,

– що стало приводом до розповіді.

     У закінченні  здебільшого пишуть про свої  враження від почутого (прочитаного,  побаченого), наголошується на основній  думці розповіді.

      Учитель: Ми з вами знайомі з таким художнім прийомом, як обрамлення. Пропоную за бажанням скористатися таким зразком:

      Стояв осінній ранок, сонячний і прозорий, небо було синє і безмежно далеке.

      .....

      Було сонце,  був ранок, був новий день. Безмежна  і невимовна радість від спілкування  з природою трепетала в моїх  грудях.

• Емоційний стан учнів після споглядання картини.

Учитель. На початку уроку  ви графічно зобразили  свій настрій, а зараз порівняйте його з настроєм в даний час.

• Самостійна робота учнів на чернетках.

Учитель: Беремо до рук ручки-пензлики і починаємо творити за допомогою слів-фарб свій твір. (Звучить спокійна музика)

5. Підсумок уроку.
• Яке завдання для вас було найважчим?
• Який вид роботи сподобався?
• Що нового ви довідалися на уроці?

VI. Домашнє завдання.

1. Написати на чистовиках твір-опис природи за картиою.

 2. Поміркуйте: що б ви хотіли запитати у художниці Л.Микити?

Дякую за увагу. Урок закінчено. До побачення.

 

 

 

 

6 клас

Тема уроку:   Опис інтер’єра за картиною живопису  

Мета уроку: