Болонський процес

     Студент, що набрав протягом семестру менше  необхідної кількості балів, зобов’язаний складати екзамен (залік).

     Для вищої школи України у контексті  Болонського процесу необхідно розробити та законодавчо урегулювати процедуру контролю якості та акредитації, а також посилення міжнародної конкурентоспроможності випускників вищої школи України.

     Політика  в області якості вищої освіти, професійної підготовки і сертифікації фахівців спрямовується на досягнення оптимального ступеня упорядкування педагогічної діяльності з обліком особистісних, соціальних, економічних і державних потреб та інтересів акціонерів вищої школи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3  Висновки 

     На  сьогодні саме Болонський процес є найсучаснішою та найперспективнішою моделлю реформування освітніх систем країн Європи. Якщо ж модернізація вищої школи України зорієнтована на інтегрування в Європейський освітній та науковий простір, то необхідно активізувати роботу щодо впровадження в національну систему вищої освіти основних принципів Болонської декларації. Загалом процес структурного реформування національних систем освіти, зміни освітніх програм та інституційних перетворень має відбуватись за такими головними напрямами: прийняття зручних та зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; введення двоступеневої системи освіти; впровадження єдиної системи кредитних одиниць; визначення та дотримання європейських стандартів якості освітніх послуг; усунення перепон для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників та управлінців вищої школи.

     Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи  організації навчального процесу  можуть бути:

     • інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

     • систематичність засвоєння навчального матеріалу;

     • встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

     • контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;

     • підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

     • психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

     • підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

     • максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

     • підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

     • скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

     • економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4 Список використаної  літератури 

     1. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи / Укл. В.П.Бех, Ю.Л.Маліновський: за ред. Академіка В.П.Андрущенка. – К.: НПУ   імені М.П.Драгоманова, 2004. – 221 с.

     2. Журавський В.С., Згуровський М.З.  Болонський процес: головні принципи  входження в європейський простір  вищої освіти. - К.: ІВЦ “Вид-во  “Політехніка” – 2003. – 200 с.

     3. Нові технології навчання: Наук.-метод   збірник. Вип. 17. – К.: ІЗМН, 1996. –  250с.

     4. Основні засади розвитку вищої  освіти України в контексті  Болонського процесу/ За ред.  В.Г. Кремня. – Тернопіль: вид-во  ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004. –  147 с.

     5. Педагогічна освіта України в  стратегії Болонського процесу// Освіта України. – 2004. -- № 13. – С. 4.

     6.Рейтинговая  система оценки успеваемости  студентов. Сб. науч. трудов. – К.: УМКВО, 1992. – 275 с.

     7. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук  В.Д. та ін. Болонський процес  у фактах і документах. – Тернопіль:  вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 115 с.