Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова й легка, для яких тут  сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високий науково-виробничий потенціал. У зв'язку зі спеціалізацією району на розвитку сільського господарства та наявністю належних виробничих потужностей доцільна реконструкція сільськогосподарського машинобудування, насамперед Кіровоградського заводу сільськогосподарських машин. Перспективним є розвиток електротехнічної галузі, виробництва обладнання для харчової промисловості, приладобудування, електронної промисловості.

      Значних інвестицій для розширення асортименту  й поліпшення якості продукції потребують виробництво цукру, макаронних виробів, олійно-жирове, ефіро-олійне, плодоовочеконсервне, м'ясо-молочне та ін.

      Позитивні зрушення у легкій промисловості  можливі за умови впровадження нових  технологій виробництв, особливо у  швейній і трикотажній галузях.

      У паливно-хімічній промисловості актуальною є проблема переробки бурого вугілля (з нього можна отримати більш ніж 10 видів продукції). Мають бути підвищені обсяги видобутку і рівень комплексної переробки залізної (Долинське) та нікелевої руд. Необхідно вдосконалювати унікальне підприємство з виробництва твердих і чистих сплавів у Світловодську.

      При впровадженні нових іноземних технологій може стати більш конкурентоспроможним виробництво продукції з цінної будівельної сировини - граніту, лабрадору. Технічної реконструкції потребують також об'єднання «Азот» і «Хімволокно».

      У сільському господарстві, як і по Україні  взагалі, необхідно вводити приватну власність на землю, впроваджувати  сучасні технології, розширювати  фермерські господарства. Для внутрішнього розвитку району важливим є вдосконалення транспортного комплексу, системи зв'язку, соціальної інфраструктури.

      З екологічних проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація  земель у гірничодобувній галузі, раціональне використання води, зменшення  забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості (Олександрія, Світловодськ, Черкаси, Кіровоград, Побузьке, Смолине).

      У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель На придолинних і прибалкових  ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість грунтів перевищує 50%) Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені тут також спостерігається засолення грунтів. З метою захисту грунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водоймів.

      Висновки

      Центральноукраїнський економічний район розміщений в  центрі України. До його складу входять Черкаська та Кіровоградська області.

      Центральний економічний район є одним з найрозвинутіших в Україні. Він займає чільне місце у обсягах випуску основних видів промислової продукції та у формуванні експортного потенціалу України. В останній час спостерігається тенденція до зростання рівня його участі у створенні ВНП України, що зумовлено дією ряду макроструктурних чинників, що спричинили до зміни господарської кон’юнктури України на регіональному рівні Роль та місце продуктивних сил економічного району визначається рівнем його включення у економічну систему України та світовий економічний простір.

      Роль  та місце продуктивних сил економічного району визначається рівнем його включення  у економічну систему України  та світовий економічний простір. Регіон має зв'язки з іншими районами держави, країнами СНД, світу.

      Центральний економічний район є однією зі складових економічної системи України на рівні регіонального розвитку. Роль і місце продуктивних сил економічного району визначається також його  входженням до складової транспортної системи України. Транспортний простір має таку особливість, що визначальним фактором, який впливає на його формування, є географічний фактор розміщення та фактор природних умов. Тому розміщення Центрального району в центрі України робить його стратегічно важливим у плані його подальшого економічного розвитку.

      На  розвиток і розміщення господарського комплексу району вплинули наступні фактори – історичний, демографічний, природний, екологічний.

     За  характером господарства Черкаська  область є аграрно-індустріальною, а Кіровоградська – аграрна. Господарство економічного району є складним комплексом, котрий поєднує потужну промисловість з переважанням важкої індустрії та багатогалузеве сільське господарство і де розвинені усі види транспорту, крім річкового. Найбільшу питому вагу у структурі промисловості має електроенергетика, машинобудування та металообробка та харчова промисловість. У сільському господарстві обсяг продукції рослинництва перевищує цей показник по тваринництву у зв'язку з більшим занепадом останнього. Вирощують зернові, круп'яні культури, цукрові буряки, соняшник. Транспортний комплекс порівняно із сусідніми районами у Центральноукраїнському менш розвинений. Переважають транзитні залізничні й автомобільні перевезення. Рівень торговельних послуг у районі відстає від середнього по країні.

     Район має значний експортний потенціал і зв'язки з багатьма країнами світу. В регіональній структурі експорту/імпорту у 2004 році найбільшу частку мала Росія. При цьому експорт у цю країну перевищував імпорт.

     Вирішення головних проблем у розвитку Центрального економічного району дасть змогу досягти стабільного економічного розвитку як в межах району, так і по всій території України за рахунок активізації діяльності багатьох галузей промисловості. В цілому рівень розвитку регіону недостатній, особливо промисловості, електроенергетики. Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова й легка. В останній час збільшилась кількість іноземних інвестицій у більшість галузей району, тому в найближчому майбутньому слід очікувати значних покращень в господарстві, що, без сумніву, приведе до загального покращення життя людей.

      Список  використаної літератури:

1. Атлас України.-К.: ОСВІТА, 2001.-с.34, 45, 49.
2. Базилевич В.Д. Основи економічної теорії. – К.: Знання, 2004. – 825с.
3. В.К. Симоненко Регіони України: Проблеми розвитку / За ред. Симоненка В.К. – К.: Знання, 2000. – 364 с.
4. Голиков П.А. »Вступ до економічної і соціальної географії»,-К.:»Либідь»,2002р.,ст.320.
5. Данилишин Б.М.“Продуктивні сили економічних районів України”, - К:”Нічлава”,2000 р.,ст.520
6. Дорогунцов С.І. «Розміщення продуктивних сил України», - К.:КНТЕУ, 2000р., ст.364.
7. Мезенцева Н.І. «Суспільно – географічне районування України»,-К.:»Київський університет», 2000р.,ст.228.
8. Михасюк І.Р.»Регіональна економіка»,-Л.:»Українська технологія», 2001р.,ст.240.
9. Олійник Я.Б.»Вступ до соціальної географії»,-К.:»Знання»,2000р.,ст.204.
10. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України: Підручник / За ред. проф. Паламарчука М.М. – К.: Знання, 1999. – 389 с.
11. Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В. та ін.- К. ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2000.-250 с.
12. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. проф. Є.П. Качана. – К.: ВД “Юридична книга”, 2001. – 552 с.
13. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк. – К.: Товариство “ЗНАННЯ”, КОО, 1998. – 546 с.
14. Симоненко В.К. «Регіони України»,-К.:»Наукова думка»,2001р.,ст.265.
15. Суспільно-географічне районування України: Навчальний посібник.-К.: 2000.-228с.
16. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К., 2005 р.
17. Україна в цифрах і фактах у 2004 р. – К., 2005.
18. Шведець Є.В. “Перспективі  розвитку Центрального регіону” //Економіст,№8,2001р.

       Додатки

      Додаток 1

        
Додаток 2 

      Рис. 2. Структурна схема  суспільного відтворення (регіональний аспект)^*

      Додаток 3

      Картосхема  2. РПС Центральноукраїнського економічного району