В грудні 2001 р. – Standard & Poor’s та в січні 2002 р. – Moody’s підвищили свої рейтингові оцінки України до позначок В та В2 відповідно. Це підвищення було позитивно  сприйнято міжнародними інвесторами, і дозволило нарешті в листопаді 2002 року здійснити перший випуск корпоративних єврооблігацій (за фідуціарною схемою) українською компанією – ЗАТ “Київстар GSM”. Рівень доходності єврооблігацій склав 12,75%, обсяг запозичення – 100 млн. дол. США. Єврооблігації «Київстар GSM» обслугувались в Euroclear та Clearstream, а також були в базі даних Асоціації ринку міжнародних цінних паперів (ISMA). Безумовно незначні обсяги емісії та відносно низька проінформованість інвесторів про компанію сприяли зниженню ліквідності цінних паперів – що підтверджує достатньо широкий ціновий спред по них (до 2%).

    В червні 2003 р. уряд України здійснив історичну емісію та розміщення єврооблігації обсягом 800 млн. дол. США. Унікальність події полягає у значному перевищенні сукупного попиту на українські облігації над їх пропозицією. За оцінками лід-менеджерів попит перевищив позначку 5 млрд. дол. США. Використовуючи сприятливу кон’юнктуру ринку в кінці вересня 2003 р. було здійснене дорозміщення єврооблігацій на 200 млн. дол. США, Такий високий результат розміщення облігацій було визнано міжнародними експертами кращою транзакцією по розміщенню державних єврооблігацій в світі у 2003 р.

    Оскільки  після реструктуризації 2000 року Україна  жодного разу не порушувала своїх зобов’язань з обслуговування боргу, здійснюючи платежі вчасно і в повному обсязі, закономірною подією стало підвищення рейтингової оцінки держави: значення довгострокового кредитного рейтингу Moody’s в іноземній валюті в листопаді 2003 р. зросло до рівня «B1».

    Отримання країною найвищого значення рейтингу з спекулятивного класу призвело до суттєвого зниження вартості міжнародних фінансових ресурсів для вітчизняних позичальників. Здійснюючи наступне єврооблігаційне запозичення (4 червня 2003 р.) отримала нову вартість фінансових ресурсів на рівні 7,65% – лід-менеджерами стали відразу три інвестиційні банки Dresdner Kleinwort Wasserstein, JP Morgan та UBS Warburg. Окремо слід зазначити, що нове запозичення було здійснено через розміщення глобальних облігації (Global bonds) за правилом 144А на суму у 800 млн. дол. США, тобто це перша емісія єврооблігацій, які будуть доступними не тільки для європейських та азіатських інвесторів, але й для інвесторів-резидентів США.

    Емісії  вітчизняних муніципальних єврооблігацій  розпочалися з розміщення п’ятирічних  єврооблігацій містом Києвом 29.07.2003 року обсягом 150 млн. дол. США та доходністю 8,75%. З вказаної дати коло вітчизняних муніципальних емітентів єврооблігацій не змінилось. Протягом 2003 року (особливо після чергового вдалого розміщення єврооблігацій урядом України на початку червня) про плани випуску облігацій на міжнародних ринках оголосила низка українських компаній та банків [7].

    За  останні роки сталися значні зміни  на ринку українських єврооблігацій. У 2008 р. міжнародним рейтинговим  агентством Standard & Poor's українським  єврооблігаціям був привласнений рейтинг В+, що говорить про можливість виконання боргових зобов'язань у строк і в повному обсязі [8].

    Найпопулярнішою валютою випуску українських  єврооблігацій у 2008 р. залишається  американський долар. Середня відсоткова ставка за єврооблігаціями на ринку в 2008 р. склала 6,59 %. Це на 0,37 % нижче, ніж у попередньому році, коли середня ставка становила 6,97 %.

    Мінімальна  сума, необхідна для здійснення торгової операції на ринку українських єврооблігацій, у багатьох випадках визначалася як 100 тис. дол. Але є й операції, що вимагають 150 тис. дол. Мінімально можлива сума операції на ринку в 2008 р. становила 50 тис. дол.

    На  сьогоднішній день Українських емітентів  єврооблігацій небагато - всього 27 (включаючи  уряд і муніципалітети), чотири з яких вже погасили свої зобов'язання. Зараз в обігу перебувають єврооблігації 50 випусків 23 українських емітентів.

    Державні  єврооблігації в Україні емітуються регулярно з 1999 р. в великих обсягах  в основному в доларах США, хоча є і випуски в євро. Простежується тенденція зростання прибутковості євробондів, час погашення яких наближається. Саме ці єврооблігації вважаються найменш ризиковими особливо з погашенням у 2012-2013 рр. і пізніше[7].

    Що  стосується муніципальних єврооблігацій, їх єдиним емітентом поки що є тільки Київ. Цінні папери випускаються в доларах США з 2001 р. і мають досить високу прибутковість. Але в останні роки випуск довгострокових зобов’язань муніципальними органами не здійснюється.

    Основними емітентами єврооблігацій на Україні є банківські установи, які мають досить високі показники у своїй діяльності. Більшість з цих банків можна вважати низькоризиковими, особливо банк «Форум», Укрсоцбанк та УкрСиббанк, які мають досить сильну підтримку з боку закордонних материнських фінансових груп. «Форум» - дочірній банк німецького Commerzbank, який в свою чергу на 25 % належить уряду Німеччини, яка зобов'язується підтримати «Форум» у разі виникнення у нього фінансових проблем. Та ж ситуація склалася і з двома українськими банками, які є дочірніми компаніями французького BNP Paribas (УкрСиббанк), та італійського UniCreditGroup (Укрсоцбанк).

    У той же час єврооблігації банків «Південний», Надра Банк, «Фінанси та Кредит», VAB Банку можна віднести до групи високого ризику. В результаті фінансової кризи якість активів цих фінансових установ суттєво              погіршилася [9].

    Провідними  емітентами корпоративних єврооблігацій  на Україні є XXI Століття, Київстар GSM та Миронівський Хлібопродукт. XXI Століття має дуже високу дохідність, але й дуже високий ризик невиплат, оскільки борг компанії перевищує вартість її активів, а в період кризи фірма переживала важкі часи внаслідок падіння попиту та цін на нерухомість. Що ж стосується компанії Київстар GSM та Миронівського Хлібопродукту, то їх єврооблігації мають значно нижчу доходність, але й незначний ризик невиплат. Київстар GSM має низький рівень заборгованості (30% річного операційного прибутку), підтримку з боку материнської компанії Telenor (Норвегія) та є економічно стійка до поточної кризи. Миронівський Хлібопродукт займає 55 % українського ринку м'яса птиці та має стабільні грошові потоки (у тому числі, в період кризи) [8].

    Тож, ринок українських єврооблігацій  на сьогоднішній день розвивається досить динамічно: зростає число емітентів, збільшуються обсяги емісій і прибутковість українських євробондів. Хоча інтерес до євробондів в Україні значно підвищився за останні роки, як і збільшилися обсяги угод на ринку єврооблігацій за участю українських емітентів, проте ці угоди здебільшого здійснюються із застосуванням опосередкованих схем, позаяк норми чинного законодавства України унеможливлюють повноцінне використання прямої емісії. Можливість прямого випуску єврооблігацій чинним законодавством України передбачена лише для суверенного емітента, тобто для держави в особі її уповноважених органів щодо облігацій зовнішньої державної позики. Що стосується корпоративних емітентів, то оскільки їх облігації не можуть випускатися в іноземній валюті (ст. 12 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”), що є однією з особливостей єврооблігацій, то може йтися лише про застосування опосередкованих схем випуску єврооблігацій, а також про випуск звичайних корпоративних облігацій, які можуть мати обіг за межами України.

    Зазначені обмеження, котрі містить чинне законодавство, а також досить складна та обтяжлива процедура реєстрації випуску облігацій та отримання дозволу на їх обіг поза межами України, безперечно, не сприятиме розвитку єврооблігацій в Україні та безпосередній участі українських емітентів на ринку єврооблігацій. Єврооблігації є визнаним у світі ефективним засобом залучення фінансових ресурсів. Він має великі перспективи для розвитку економіки в Україні. Але для того, щоб запровадження цього фінансового механізму в практику діяльності українських компаній та органів місцевого самоврядування сприяло успішним результатам і стало звичайною процедурою, необхідне подальше вдосконалення українського законодавства. 

    ВИСНОВКИ

    Ринок єврооблігацій є важливим сегментом  світового ринку цінних паперів, а в останні десятиріччя емітенти цінних паперів все частіше розміщують облігації на міжнародному ринку. Єврооблігації є різновидом міжнародних облігацій з високою прибутковістю. Оскільки використання єврооблігацій значно полегшує вихід емітента на міжнародні ринки цінних паперів, швидке поширення цього фінансового інструменту з 1960-х років тісно пов’язане зі становленням глобального ринку цінних паперів та процесами інтеграції національних ринків у світовий, а також із зростанням впливу транснаціональних компаній.

    В Україні обіг єврооблігацій почався  недавно і ринок цих фінансових інструментів розвинений недостатньо. Хоча єврооблігації мають високу прибутковість, яка зросла за умов фінансової кризи після виведення іноземними інвесторами фінансових ресурсів з  України, загалом обсяги операцій з єврооблігаціями поки що відстають від обсягів у країнах з розвиненими фінансовими ринками, а значні потенційні можливості єврооблігацій, які можуть бути використані вітчизняними емітентами для виходу на міжнародні ринки цінних паперів, використовуються недостатньо.

    Загалом за результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що єврооблігації є ефективним і зручним інструментом для залучення інвестиційних ресурсів на світовому фінансовому ринку. Активне зростання обсягів запозичень на міжнародному ринку, перш за все, зумовлене нестачею внутрішніх джерел надходження фінансових ресурсів і, як наслідок, надмірною вартістю внутрішніх інвестицій порівняно із залученими на світовому ринку. Таким чином, упровадження ефективно діючого механізму випуску і розміщення вітчизняними емітентами єврооблігацій – найкоротший шлях до модернізації та підвищення конкурентоспроможності економіки країни в цілому. 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Криворучко  О.В. Становлення та еволюція єврооблігацій  як інструменту залучення інвестицій [Текст] / О.В. Криворучко // Економічний простір. – 2009. - №21.
2. Сазонець І.Л. Генеза розвитку характерних особливостей єврооблігацій як інструменту залучення інвестицій [Текст] / І.Л. Сазонець // Академічний огляд. – 2009. – №1.
3. Романів О. Випуск єврооблігацій – один із можливих варіантів залученняіноземних інвестицій в економіку України [Текст] / О. Романів, Г. Цегелик // Вісник Львівського університету. – 2008. – Вип. №40.
4. Корнієнко А.О. Залучення іноземних інвестиційв Україну через ипуск єврооблігацій [Текст] / А.О Корнієнко // Управління розвитком. – 2010. - №10(86).
5. Криворучко О.В. Регулювання процесу емісії та розміщення єврооблігацій [Текст] / О.В. Криворучко //Збірник наукових праць ЧДТУ. - №22.
6. Фабоции Ф.Д. Ринок облігацій: аналіз та стратегії / Ф.Д. Фабоцци. – М.: Альпина Бізнес Букс, 2005. – 876 с.
7. Мошенський С.З. Ринок єврооблігацій: стан та особливості функціонування [Текст] / С.З. Мошенський // Міжнародний збірник наукових праць. – 2010 - №1(16).
8. Украинские еврооблигации прибыльнее европейских [Електронний ресурс] // Корреспонедент.Net. – 2008. – Режим доступу: http://korrespondent.net/business/markets/660413.
9. Евробонды. Какие украинские предприятия ждет дефолт? // ФинансовНет. – 2009, 19 января. – http://finansistov.net/evrobondy-kakie-ukrainskiepredpriyatiya-zhdet-defolt/.