Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 20:20, курсовая работа
Метою даної роботи є визначення особливостей використання сучасних підходів щодо оцінки фінансового стану підприємства та розробка шляхів підвищення фінансового стану підприємства.                           
Для досягнення цієї мети необхідно  розглянути такі завдання :
1) теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства ;
                                                     
2) методику проведення аналізу  активів та пасивів підприємства ;
З) основні фінансово – економічні показники ВАТ    «Чернігівський інструментальний завод» ;                                   
4) проаналізувати    фінансовий    стан    ВАТ    «Чернігівський інструментальний завод» ;
5) визначити шляхи підвищення  фінансового стану     підприємства.
Вступ                3
Розділ 1 Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства       6
Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її   забезпечують               6
1.2 Платоспроможність та ліквідність  як складові фінансового      
       стану підприємства                                                                          12   
Розділ 2 Аналіз та оцінка діяльності ВАТ “Чернігівський 
      інструментальний завод ”                                                     16
Техніко – економічна характеристика ВАТ “Чернігівський                      
        інструментальний завод”                                              16                           
Аналіз структури капіталу ВАТ “Чернігівський
        інструментальний завод”                                                                     21
Оцінка фінансового стану ВАТ “Чернігівський
        інструментальний завод”             27
Розділ 3 Напрямки удосконалення фінансового стану підприємства   43
Висновки                  39
Список літератури                52
| Показники | На початок періоду | На кінець періоду | 
| Поточний або загальний  | 4,43 | 3,01 | 
| Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, % | 67,95 | |
| Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості | 14,75 | 2,05 | 
| Темпи росту коефіцієнта  | 13,89 | 
Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 4,43 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,01 гривні.
Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід також відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,11%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.
Таким чином, підприємство  можна 
назвати ліквідним і 
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.
Одним з найважливішихх показників , що характеризують фінансову стійкість підприємства , є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів , авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства .В практиці цей відносний показник отримав назву коефіцієнт автономії . По ньому дивляться , наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.
Коефіцієнт автономії=Власний 
Чим більше у підприємства власних 
коштів , тим легше йому справлятись 
з негараздами економіки , і це 
добре розуміють кредитори 
Для коефіцієнту автономії бажано , щоб він перебільшував по своїй родукці 50% . В цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно , бо знають , що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства .
Таблиця 2.7
Оцінка динаміки показника автономії
Підприємства
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Власні кошти, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 | 
| Загальна сума джерел коштів, тис. грн. | 4277,4 | 4388,3 | 
| Коефіцієнт автономії | 0,969 | 0,924 | 
| Темпи росту, % | -- | 95,36 | 
Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.
Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів.
Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних і позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 – 0.90.
Таблиця 2.8
Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості
Підприємства
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Власні кошти, тис. род. | 4143,2 | 4056,8 | 
| Позичені кошти, тис. род. | 134,2 | 331,5 | 
| Коефіцієнт фінансової стійкості | 30,87 | 12,24 | 
| Темпи росту, % | -- | 39,65 | 
Показник фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його.
Різке зниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.
Але більш чітко ступінь залежності 
підприємства від залучених коштів 
виражається у коефіцієнті 
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є часткою від ділення всієї суми зобов’язань по залучених позичених коштах на суму власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.
Таблиця 2.9
Аналіз динаміки і темпів росту показника
співвідношення показника співвідношення
позичених і власних коштів
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Позичені кошти, тис. грн. | 134,2 | 331,5 | 
| Власні кошти, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 | 
| Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів | 0,03 | 0,08 | 
| Темпи росту, % | - | 266,67 | 
Згідно даних таблиці на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.
Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами та маневрування власних коштів.
Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами – це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових.
Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.
Коефіцієнт = Власні оборотні кошти / Власний капітал (2.9)
маневрування
Коефіцієнт маневрування показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан.
Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бути взяти під сумнів.
Таблиця 2.10
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності
власних коштів
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Власні оборотні кошти, тис. грн. | 581 | 668,1 | 
| Джерела власних коштів, тис. грн. | 4143,2 | 4056,8 | 
| Коефіцієнт маневреності власних коштів | 0,14 | 0,165 | 
| Темпи росту, % | --- | 117,86 | 
В 2009 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить висока.
Рівень показника 
Рівень коефіцієнту 
В чисельнику обох показників – власні оборотні кошти, тому в цілому покращення стану оборотних коштів залежить від опереджувального зростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням матеріальних запасів та власних джерел коштів.
Таблиця 2.11
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності
матеріальних запасів
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Власні оборотні кошти, тис. род. | 581 | 668,1 | 
| Матеріальні запаси, тис.грн. | 669,7 | 838 | 
| Коефіцієнт маневреності матеріальних запасів | 0,86 | 0,79 | 
| Темп росту, % | 91,86 | 
Тобто, як бачимо з таблиці, матеріальні запаси на початок та кінець року покривалися власними оборотними коштами відповідно на 86% та 79%.
Індекс постійного активу – коефіцієнт, що характеризує долю основних засобів та позаоборотних активів в джерелах власних коштів.
Індекс постійного активу=Нерухомість : Джерела власних коштів (2.10)
Таблиця 2.12
Аналіз динаміки і темпів росту індексу постійного активу
| Показники | На початок року | На кінець року | 
| Нерухомість | 3562,2 | 3388,7 | 
| Джерела власних коштів | 4143,2 | 4056,8 | 
| Індекс постійного активу | 0,86 | 0,84 | 
| Темп росту,% | 97,67 | 
В нашому прикладі значення індекса постійного активу досить високе : на протязі звітного періоду воно майже не змінилось та складало на початок та кінець звітного періоду відповідно 0,86 та 0,84.
Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна (він також має назву коефіцієнт реальної вартості основних та матеріальних оборотних коштів в майні підприємства). Він визначає, яку долю в вартості майна складають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується як відношення сумарної величини основних засобів (по залишковій вартості), виробничих запасів, незавершеного виробництва та малоцінних і швидкозношувальних предметів (по залишковій вартості) до вартості активів підприємства (валюти балансу).
Коефіцієнт реальної 
вартості майна = Реальні активи : Загальна сума капіталу                      
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору.
Информация о работе Сучасні підходи до оцінки фінансового стану підприємства