Роль кредиту в розвитку економіки

Однак державні і колишні  державні банки почали відчувати  фінансові труднощі через несвоєчасне  повернення кредитів своїми клієнтами, на фінансовий - стан яких негативно  впливав досить тривалий документооборот, особливо при експортних операціях, та спровокований цим розрив господарських  зв'язків з підприємствами, які  перебували на території країн, що утворились після розпаду Радянського Союзу. Ці труднощі були обумовлені ще й тим, що надані колишніми державними банками  кредити числились на балансах тепер  уже українських банків, а фонди  довгострокового кредитування, які  формувались на союзному рівні, їм не були передані. Таким чином, вони були поставлені в умови, коли порушувалось так зване "золоте банківське правило", за яким структура активів банків за термінами повинна відповідати  їх пасивам.

При цьому доступ до кредитів центрального банку з другої половини 1992 р. мали уже не всі, а лише окремі, як правило, великі банки. Мотивувалося це тим, що вони беруть участь у підтримці державних цільових програм розвитку певних галузей економіки. Проте кризовий стан української економіки не підтверджує цього, бо якби банківські кредити акумулювались на певних напрямах розвитку економіки, то економіка, галузь за галуззю долала б кризовий стан.

Починаючи з 1994 р. в Україні  спостерігається процес монополізації  кредиту, зосередження його в руках  великих (за українськими масштабами) банків та все більше використання кредитних ресурсів країни в інтересах  різних кланових угруповань, які здійснюють контроль над тим чи іншим банком. Це, у свою чергу, веде до диференціації  умов доступу до банківського кредиту  різних підприємницьких структур. Причому  цей процес почав охоплювати й  колишні державні, так звані системні банки.

В умовах дефіциту в українських  банках кредитних ресурсів та переважання  у їх складі короткострокових ресурсів вони надають, як правило, короткострокові  кредити, причому переважно у  сферу обігу.

Незважаючи на це, спочатку окремі підприємства, а потім й  окремі підгалузі та галузі промисловості, спираючись на свої власні ресурси, кредити  комерційних банків, кошти національних та іноземних інвесторів, усе ж  таки поступово почали виходити з  кризи, відновлювати виробництво і  навіть експортувати свою продукцію  на зовнішній ринок. Першими з  кризового становища вийшли підприємства галузей зі швидким оборотом капіталу - кондитерська промисловість, промисловість  безалкогольних напоїв і з розливу  мінеральних вод, фармацевтична  промисловість, швейна промисловість  і деякі інші. Якщо Україна в  умовах СРСР не виробляла, наприклад, акумуляторів, магістральних електровозів, тролейбусів, зернових комбайнів, то в наш час  вона їх виробляє. Поступово припинилось  падіння обсягів виробництва, а  з 2000 р. почалось його зростання, крива  обсягів реального ВВП почала йти вгору. Очевидно, настане час, коли Україна поступово почне  наближатися до рівня економічного і соціального розвитку передових  країн Європи і світу, хоч на це буде потрібно немало часу. Сприяти цьому має й розвиток кредитних відносин в Україні.

Висновки

1. Під формою кредиту  слід розуміти найбільш загальний  прояв його сутності, що не  зачіпає внутрішньої структури  кредиту і не пов'язаний з  конкретною характеристикою її  окремих елементів. З цих позицій  правомірно виділяти дві форми  кредиту - грошову та товарну,  які тісно пов'язані між собою  і є двома сторонами вартісної  форми кредиту. Подібні форми  можуть мати й інші економічні  інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності  форми як найбільш загального, контурного прояву економічного  явища. Такий контур можуть  мати й інші вартісні явища.

2. Під видом кредиту  слід розуміти конкретний прояв  окремих елементів кредиту як  економічного явища. Види кредиту  можуть виокремлюватися в межах  його форм і розглядатися як  складові елементи системи, якою  є кредит. Для потреб практики  види кредиту можна класифікувати  за значною кількістю критеріїв  і тому видів кредиту може  бути велика кількість. Основними  з них є комерційний, банківський,  державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види  виділені за різними критеріями, то одна і та ж сама позичкова  вартість може визначатися як  різні види кредиту. Наприклад,  надана банком позичка може  належати до банківського кредиту  і до виробничого або споживчого  кредиту залежно від цільового  її спрямування.

3. Функції кредиту є  одним з найскладніших дискусійних  питань теорії кредиту. Загальновизнаною  є функцій перерозподілу вартості  через механізм кредитування. Ця  функція досить яскраво виражає  призначення та роль кредиту.  Існування її не викликає сумніву.

Друга функція пов'язана  з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формуванні її мають  місце істотні розбіжності - від  емісійної до заміщення справжніх  грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту  з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще  зводити до створення передумов  для ефективного регулювання  обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах.

Є достатньо підстав для  виділення і таких функцій  кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних  грошових доходів.

4. У своїх проявах кредит  розмаїтий, тому в теорії і  на практиці розрізняють цілий  ряд форм і видів кредиту,  їм властиві свої особливості.  З розвитком людського суспільства  чільне місце займає та чи  інша форма або навіть вид  кредиту. Але на будь-якому  етапі розвитку людства кредит  відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України  як незалежної держави кредитні  відносини в ній розвивались  суперечливо і поки що не  відповідають суспільним потребам.

Використана література

1. Адамик Б.П.   Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник для студ. вузів. -Тернопіль: Карт-бланш, 2008. -278 с.
2. Александрова М.М.   Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. посібник; За ред. Г.Г. Кірейцева. -2-ге вид., перероб і доп.. -К.: ЦУЛ, 2009. -335 с.
3. Гриньова В.М. Гроші і кредит: Навчальний посібник.-Харків: ВД "ІНЖЕК", 2011. -207 с.
4. Гроші та кредит: Підручник для вузів за спец. "Фінанси та кредит"/ Михайло Савлук, К.Г. Зуллас, А. М. Коряк. -К.: Либідь, 2010. - 330 с.
5. Гроші та кредит: Підручник/ За ред. Богдана Івасіва,; М-во освіти і науки України, НБУ, Терноп. акад. нар. госп.. -Тернопіль: Карт-бланш, 2010. -510 с.
6. Грошово-кредитна політика в Україні/ Володимир Стельмах, Анатолій Епіфанов, Наталія Гребеник, Володимир Міщенко, Ред. В. І. Міщенко. -2-е вид., перероб. і доп.. -К.: Знання , 2011. -421 с.