Отчет по практике на приамере «ПівдГЗК»

;line-height:18pt">У даній  роботі ми розрахували декілька моделей оцінки ймовірності банкрутства підприємства При оцінюванні ступеню ризику банкрутства можна сказати, що майже за всіма показниками підприємство є фінансово стійким. 

Отже, ВАТ  «ПівдГЗК» знаходиться у задовільному стані та має непогані довгострокові перспективи.Тобто, якщо у даній ситуації будуть доцільно використовувати заходи щодо запобігання банкрутства, то підприємство зможе уникнути його. До таких заходів можемо віднести:

• забезпечення фінансового оздоровлення підприємства за рахунок реалізації внутрішніх резервів господарської діяльності;
• забезпечення фінансового оздоровлення підприємства за рахунок зовнішньої допомоги і часткової його реорганізації;
• ефективне управління фінансами і виробництвом підприємства;
• підвищення ліквідності, платоспроможності і рентабельності;
• мінімізація витрат і ін.

 

 

 

5. Зовнішні взаємовідносини підприємства

 

 

Різновидність сировини та матеріалів, необхідних для  виробництва концентрату та агломерату, зумовило широкий спектр постачальників ресурсів. Так, аглоруда поступає з  РУ ім. Кірова. гранулотол з хімічного  заводу «Заря», сталеві кульки з металургійного комбінату «Азовсталь», мет. комбінату ім. Дзержинського, колосники, ролики броні та інші види запасних частин та змінного обладнання з «Регому», «Рудору», заводу «Універсал», КЦРЗ. Ремонтні послуги надаються підрядними організаціями «Кривбасрудоремонт», «Кріворіжаглобуд», ТОВ «ЕСК», «Трансмаш», «Криворіжінбуд» та ін.

Матеріально-технічне забезпечення відбувається шляхом купівлі  необхідних матеріалів та запчастин. Основні  споживачі продукції ВАТ «Південний ГЗК» металургійні комбінати: ім. Ілліча, ім. Дзержинського, КДГМК «Кріворіжсталь», Алчєвський меткомбінат, «Запоріжсталь», «Азовсталь», Донецький меткомбінат, ім. Кірова, ім. Петровського, Єнакіївський меткомбінат, Костянтинівський метзавод, Нікопольський ФЗ, підприємства інших міністерств та відомств тощо.

Крім  постачальників ресурсів та споживачів продукції продукції ВАТ «Південний ГЗК» підтримує стосунки з банками (КВ КАБ «Приватбанк», «ЕХІМ-банк»), контрольно-фінансовими органами, науково-дослідними інститутами. Основні фінансові органи, що контролюють діяльність та ведення звітності на ВАТ «Південний ГЗК» : державна податкова адміністрація по  Інгулецькому  району,  Інгулецький райфінвідділ, Пенсійний фонд Інгулецького району.

Продукція комбінату надходить на металургійні підприємства України, Польщі, Чехії, Словакії, Югославії, Румунії. Згідно розробленого інвестиційного проекту до 2010 р комбінат зможе стабільно працювати з  річною продуктивністю по концентрату 11,1 млн.т при вмісті в ньому Fe 67-68%; по аґломерату – 5,5 млн.т.

 

 

6. Організація праці на підприємстві

 

Персонал  це основний штатний склад працівників  підприємства (організації), що володіють  необхідною кваліфікацією й виконують  різноманітні виробничо господарські функції.

Професія  це комплекс спеціальних теоретичних  знань і практичних навичок, що набуваються  людиною в результаті спеціальної  професійної підготовки та досвіду  роботи в певній галузі й дають  змогу здійснювати відповідний  вид діяльності. Професійні знання й практичний досвід разом формують кваліфікацію, тобто рівень професійної  підготовки, необхідний для виконання  трудових функцій певної складності.

Структура промислововиробничого персоналу  на підприємстві така:

1. Керівники  здійснюють функції загального  управління. Умовно їх поділяють  на три рівні: вищий (організація  вцілому) генеральний директор, директори.  середній (основні структурні підрозділи) начальники цехів, відділів, центрів,  тощо. первинний (керівники безпосередніх  виконавців) начальники лабораторій,  бюро, змін, тощо.

2. Професіонали  вирішують питання, що стосуються  створення й впровадження у  виробництво нових знань у  формі теоретичних та прикладних  розробок, а також розробляють  варіанти вирішення окремих виробничих  і управлінських проблем.

3. Фахівці  виконують спеціальні роботи, пов'язані  йз застосуванням положень і  використання методів відповідних  наук (бухгалтери, касири-експерти).

4. Технічні  службовці здійснюють підготовку  й оформлення документів (діловоди, секретарі, коменданти).

5. Робітники  безпосередньо створюють метеріальні  цінності або надають послуги  виробничого характеру, керують  машинами й механізмами, ремонтують, налагоджують і обслуговують  обладнання.

У реальному  житті персонал і його кількісні  та якісні показники не є сталими  величинами. Постійно відбувається рух  персоналу, пов'язаний з набором  нових і звільненням колишніх працівників, а також з переміщенням всередині підприємства. Процес оновлення  колективу в результаті руху персоналу  називається змінністю (оборотом) кадрів. Вибуття обумовлюється різноманітними як об'єктивними (скорочення виробництва, досягнення пенсійного віку, призив на військову службу, вступ до навчального  закладу), так і суб'єктивними  причинами (перехід на роботу, що краще  задовольняє потреби працівника. особисті чи сімейні обставини).

 

 

7. Інформаційне забезпечення виробництва

 

Значний прогрес у роботі може бути досягнутий за рахунок широкого використання обчислювальної техніки як при проведенні звітності, так і при обробці економічної  інформації. Це дає можливість не тільки раціоналізувати діяльність економістів, алі й позбавити їх від громіздкої технічної роботи, а отриману за рахунок цього економію часу направити  на вирішення більш важливих проблем.

За допомогою  комп'ютерної техніки проводяться  складні розрахунки в прогнозування  ймовірності нераціонального використання матеріальних трудових і фінансових ресурсів, недостач, розкрадань, зловживань. Це дає можливість зосереджувати  увагу еконмістів на таких ділянках, де є ознаки, які свідчать про  можливі негативні явища, тобто  комп'ютери широко застосовуються (при  наявності відповідних програм  для діагностики відхилень у  діяльності підприємства).

Комп’ютерні програми дають можливість швидко порівнювати  відповідність данних про нарахування  заробітної плати сумам, нарахованими вартостями на вироблену продукцію, з урахуванням складності та якості виконаних робіт, а також кваліфікації працівників. Використання компютерних  програм при проведенні звітності  вимагає розробки спеціальних методик  з діагностики стану підприємства, що реалізується. За допомогою методів  попереднього дослідження можна  не перевіряючи конкретних документів і виконавши тільки відповідні розрахунки. Це надає можливість більш раціонально  використовувати робочий час  економістів.

Будь-яка керуюча  система звичайно вирішує наступні три головні завдання: збір, обробку  і передачу інформації про керований  об'єкт.

MRP (Material Requirements Planning) — планування потреби в матеріалах.

Основна мета системи MRP – формувати, контролювати і при необхідності змінювати дати необхідного надходження замовлень таким чином, щоб всі матеріали, необхідні для виробництва надходили одночасно.У подальшому вдосконалення системи привело до трансформації системи MRP у розширену, яку згодом назвали MRPII (Manufactory Resours Planning) — планування ресурсів виробництва. Вона охоплює планування всіх ресурсів виробничого підприємства, зокрема фінансових, кадрових, основних фондів і т.д.

Крім того, система класу MRPII здатна адаптуватися до змін яких-небудь зовнішніх чи внутрішніх умов.

MRPІІ поступово  трансформується в ЕRP-систему.

Концепція ERP (Enterprise Resource Planning) — планування ресурсів підприємства. Вона здебільшого орієнтована  на вирішення завдань управління великими корпораціями.

В її складі є  все, що необхідно для управління фінансовою й господарською діяльністю підприємства.

Системи ERP орієнтовані  на головні аспекти виробничої та комерційної діяльності підприємства, такі як виробництво, планування, фінанси  й облік, матеріально-технічне постачання й управління кадрами, збут, управління запасами, ведення замовлень на виробництво  й поставку продукції, надання різних послуг тощо. Такі системи створюються  для надання керівництву інформації, на базі якої приймаються управлінські рішення, а також для створення  інфраструктури електронного обміну даними підприємства з постачальниками  і споживачами.

Системи ERP являють  собою верхній рівень в ієрархії систем керування підприємством.

Переваги системи ERP:

• керівники  підприємства та її персонал отримують  інструмент, що дозволяє планувати  і управляти виробництвом;

• охоплення  практично всіх видів діяльності підприємства і управління усіма  видами ресурсів;

• система  орієнтована на роботу з фінансовою інформацією для вирішення завдань  управління підприємством. Сюди включається  все, що необхідно для одержання  ресурсів, виготовлення продукції і  транспортування на замовлення клієнтів;

• зниження витрат виробничих ресурсів і браку;

• підвищення якості продукції.

Недоліки системи ERP:

• використання ERP завжди сфокусовано лише на внутрішніх процесах без урахування вимог покупця, тобто складність ефективного об’єднання із зовнішніми додатками;

• низька продуктивність;

• система  з запізненням реагує на зміни  ринку;

• ефективність операцій може бути скопійована й  покращена конкурентами.

Також є концепція CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) —планування  ресурсів, синхронізоване зі споживачем. Її сутність полягає в тому, що під  час планування і керування виробництвом треба враховувати не лише основні  виробничі та матеріальні ресурси  підприємства, а й вимоги замовника, зокрема гарантійне й сервісне обслуговування після продажу продукту.